Михайло Смокович: «У кожній державі, яка не боїться свого народу, мають бути адмінсуди»
Пленум Вищого адміністративного суду навів аргументи, чому не можна ліквідовувати адміністративну юстицію. На його думку, потрібно відділити адмінсуди від судів загальної юрисдикції та згадати в Конституції про ВАС.
Позиція «верховників»
Ще в березні розпочала роботу тимчасова спеціальна комісія ВР з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції. У квітні Пленум Верховного Суду подав до цього органу власне бачення того, яких змін має зазнати розд.VIII «Правосуддя» Основного Закону.
Так, на думку «верховників», в Україні має бути відновлено триланкову систему судів загальної юрисдикції, до якої входитимуть Верховний Суд, апеляційні та місцеві суди. Тому з Конституції необхідно вилучити положення про вищі спеціалізовані суди та щодо побудови системи судів загальної юрисдикції за принципом спеціалізації.
Пленум ВС навів такі аргументи: багаторічний досвід функціонування триланкової судової системи (до 2010 р.) довів, що вона є більш дієвою та ефективною, а також зрозумілою та доступною для учасників судового процесу. Крім того, ліквідація однієї з ланок системи сприятиме дотриманню розумних строків розгляду справи, передбачених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже суттєво зменшиться час із моменту звернення громадянина до суду і до набрання рішенням статусу остаточного.
До того ж «верховники» нагадали: сумніви щодо доцільності існування чотириланкової судової системи також висловлювала Європейська комісія «За демократію через право». Так, венеціанські експерти зазначали, що створення трьох різних касаційних судів, незалежних один від одного, може призвести до численних та складних юрисдикційних колізій.
Аргументи «за»
З такою позицією Пленуму ВС не погодились «адміністративники». 15 травня відбувся пленум ВАС, який схвалив власні пропозиції щодо майбутніх конституційних змін. Справа в тому, пояснив секретар пленуму Михайло Смокович, що ТСК взяла за основу напрацювання «верховників». А від ВАС пропозицій ніхто не надсилав. Тож виникла необхідність і «адміністративникам» сказати своє слово.
«Система адмінсудів ефективно працює. За ці роки місцеві суди розглянули більш ніж 9 млн справ (рішення у 85% з них винесені на користь громадян та юридичних осіб), апеляційні — понад 4 млн, ВАС — до 500 тис. справ у касаційному провадженні. Адмінсуди належним чином виконують свої завдання», — наголосив М.Смокович.
На його думку, не можна стверджувати, що система адмінсудів не потрібна, вичерпала своє призначення. «У кожній державі, яка не боїться свого народу, мають бути адмінсуди. Вони повинні контролювати, аби держава не порушувала прав, свобод та інтересів громадян»,— підкреслив секретар пленуму.
За його словами, неправильно думати, що запропоновані Пленумом ВС рекомендації мають забезпечити єдність судової практики. М.Смокович навів приклад: свого часу Пленум ВС сказав, що органи суддівського самоврядування не можуть бути відповідачами в адмінсправах. Тому адмінсуди відмовляли у відкритті провадження у таких справах.
«Як тільки наші рішення дійшли до Судової палати ВС в адміністративних справах, то наші рішення скасували і сказали, що ці органи можуть бути відповідачами», — розповів М.Смокович. «Верховники» зазначили, що постанова має рекомендаційний характер, а в них інший погляд на це питання. «Ось такий приклад єдності. Якщо Верховна Рада хоче загнати нас усіх до ВС, аби судова практика була єдиною, то це буде помилкою», — зауважив «адміністративник».
На його думку, об’єднувати всі системи в одну — теж велика помилка. «Це буде кроком назад, кроком не в Європейський, а в Радянський Союз», — наголосив М.Смокович.
Він уважає, що в Основному Законі має бути чітко визначено: в Україні є адмінсуди. «Чому це має бути в Конституції? Бо ці норми треба захистити», — зазначив М.Смокович.
Суддя розповів, що спілкувався з представниками інших спеціалізованих судів. Вони «критичної ситуації не бачать, говорять, що сьогодні конституційна реформа не пройде, а там буде видно». «Ми не повинні займати таку позицію», — переконаний секретар пленуму.
Адмін’юстиція — окрема й самостійна
З думкою М.Смоковича погоджується й експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. «Система адмін’юстиції має будуватися окремо. У випадках виникнення між’юрисдикційних спорів ВС разом з ВАС на паритетних засадах мали б вирішувати ці питання», — зазначив фахівець.
Суддя ВАС Михайло Цуркан зауважив: у багатьох може виникнути питання, чи має право адмін’юстиція на згадку в Основному Законі. «Зазвичай у розвинених країнах Конституції не містять деталізації того, якою має бути судова система, як вона повинна бути побудована, скільки має існувати інстанцій тощо», — розповів М.Цуркан.
Проте в країнах, де демократичні процеси тільки набирають обертів, така деталізація є «запобіжником від прийняття рефлексійних законів». Наприклад, прийняв ВАС рішення, яке не подобається певним політичним силам, — у ВР відразу ж з’являється законопроект про ліквідацію установи. Такого, переконаний суддя ВАС, не повинно бути.
Тож пленум ВАС вирішив донести свої думки до народних депутатів. На його думку, в Конституції слід записати, що судочинство здійснюють Конституційний Суд, суди загальної юрисдикції та адмінсуди. А також передбачити: у системі діють окружні та апеляційні суди. А судом касаційної інстанції в цій системі є ВАС.
Звичайно, судді кожної юрисдикції мають свій погляд на майбутнє Феміди. Всі вони можуть навести власні аргументи на підтримку тієї чи іншої позиції. Шкода лише, що як на Пленумі ВС, та і на пленумі ВАС не лунали думки опонентів. Можливо, не кожен суд окремо має подавати до ТСК власні пропозиції? Мабуть, володарям мантій варто було б подискутувати, знайти спільний знаменник, а тоді вже вносити до ВР пропозиції?
ПРЯМА МОВА
КАТЕРИНА ЛЕОНТОВИЧ, в.о. голови Вищого адміністративного суду:
— Система адмінсудів — один з гарантованих державою механізмів захисту прав, свобод та інтересів громадян. Сьогодні ставиться питання про ліквідацію адмін’юстиції. Але я ніде не почула підстав, аргументів, чому потрібно ліквідувати адмін’юстицію. Немає обгрунтованих підстав для її ліквідації. Єдина аргументація: людина не повинна думати, в який суд бігти за захистом своїх прав, а має йти в один суд, який повинен розглядати всі спори. Ця аргументація не має підгрунтя.
ВІРГІЛЮС ВАЛАНЧЮС, головний експерт проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні»:
— У рамках проекту ми дійсно підтримуємо триланкову єдину судову систему. Але під триланковою судовою системою ми маємо на увазі загальні суди. Відповідно до європейського розуміння загальні суди — це суди, які розглядають цивільні (трудові, господарські спори тощо) та кримінальні справи. Тому, на нашу думку, господарські та загальні суди повинні злитися. У більшості країн Європи адмін’юстиція є самостійною, незалежною. На верхівці системи — вищий суд. А верховний суд ці рішення не переглядає. Я лобіюю дворівневу систему адмінсудів, але оскільки Україна велика, то може існувати й трирівнева система.
ГЕННАДІЙ РИЖКОВ, юридичний радник Німецького фонду міжнародного правового співробітництва:
— Створення окремої гілки судочинства для забезпечення високого рівня розгляду спорів між громадянами та державою — це вимога правової держави. Публічно-правові спори відрізняються від цивільних справ. Тому об’єднання несе в собі небезпеку. Усталена судова практика адмінсудів покращує управлінську практику. На основі судової практики в Європі з’явилося таке явище, як адміністративно-процедурне право: держава під тиском усталеної судової практики адмінсудів змушена приймати процедурні закони, врегулювавши порядок прийняття органами управління відповідних актів.
МИКОЛА ОНІЩУК, ректор Національної школи суддів:
— Адмін’юстиція в майбутній системі судоустрою має займати окреме місце, тобто утворювати самостійну, завершену систему юстиції, яка б функціонувала поруч із судами загальної юрисдикції. Адмін’юстиція виконує два важливі завдання: не лише вирішує публічно-правові спори, а й контролює виконавчу владу через розгляд відповідних спорів. Тобто адмін’юстиція — це основний конституційний інструмент контролю з боку суспільства за діями публічних інститутів.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!