Юристи взялися за відродження третейських судів
Учасники зібрання вперше за 7 років обговорили напрямки вдосконалення недержавного судочинства. Вирішили зустрічатися частіше, аби повернути довіру суспільства до третейських судів.
Під час форуму третейські судді, провідні українські юристи, а також їхні білоруські колеги обговорили напрямки вдосконалення третейського судочинства в Україні. Як зазначив під час відкриття заходу президент Асоціації правників України Валентин Загарія, у світовій практиці третейський суд — альтернатива державним судам, оскільки справи розглядаються дуже швидко, сторони не витрачають багато часу, рішення є остаточними, до того ж держава гарантує їх виконання. «Проте сьогодні в Україні велике значення має проблема репутації третейського суду. Фактично 80% судів розглядали справи, що стосувалися нерухомості й землі, визнання права власності. У той же час через авантюрний характер деяких суддів репутація третейських судів виявилася заплямованою, тому й були внесені зміни до закону», — зазначив він.
Третейський суд в Україні сьогодні має широкі повноваження, водночас у цієї форми судочинства є чимало негативних рис. Як наголосив голова Третейського суду при національному комітеті Міжнародної торгової палати Тарас Шепель, уражає необізнаність широких верств населення, недостатня підготовка юристів, адвокатів, суддів, а також велика кількість суддівських установ — близько 400. Тому однією з головних перспектив розвитку цієї сфери є відновлення авторитету судочинства в суспільстві через популяризацію третейських судів; унесення змін до законодавства, що ліквідує юридичну необізнаність; посилення критеріїв відбору арбітрів, що автоматично зменшить кількість третейських судів.
Партнер ЮФ «Саєнко Харенко» Тетяна Сліпачук уважає, що до вирішення проблеми третейського розгляду потрібно залучити державу, але не лише у законодавчій сфері, а й у формуванні практики третейських судів. Для популяризації недержавного судочинства потрібно проводити різні заходи, форуми, PR-кампанії, які б привернули увагу громадськості, що, у свою чергу, дозволило б підвищити правову культуру населення. Важливим аспектом, на її думку, є те, що третейський суд уважають окремою правовою інституцією, значущим є те, як суд реагує на неналежну поведінку своїх же арбітрів, недотримання ними етичних норм, порушення принципу незалежності. Наостанок Т.Сліпачук зосередила увагу присутніх на головній проблемі, що підриває репутацію третейського суду, — на дотриманні юристами етики.
Крім українських юристів, на форумі були присутні й гості з Білорусі. Так, начальник відділу міжнародних відносин Вищого господарського суду Республіки Білорусь Павло Юркевич відзначив, що обмін досвідом дозволить дослідити тонкощі юридичної практики й покращити третейське судочинство в майбутньому. Він зауважив, що в Білорусі лише минулого року було прийнято закон про третейський суд і саме державні суди ініціювали створення третейських судів для полегшення роботи судової системи, що в дечому відрізняється від ситуації в Україні.
У свою чергу голова Спілки третейських суддів України Юрій Михальський відзначив, що у 2010 році Печерський райсуд м.Києва видав 59 тис. виконавчих листів, а це, на його думку, свідчить про те, що в Україні третейські суди не допомагають зменшити навантаження на державні, як це відбувається в наших сусідів. Він зазначив, що сьогодні в третейському суді є чимало проблем через те, що немає єдиного органу самоврядування, де від кожного суду був би представник. На захист цього Ю.Михальський підкреслив, що, наприклад, закон «Про адвокатуру» передбачає, що всі адвокати обов’язково мають бути членами Національної асоціації адвокатів України, в той час як третейські судді не мають такої можливості. Він зауважив, що третейське самоврядування — одна з головних проблем, яку можна вирішити шляхом унесення змін до закону «Про третейські суди». Також Ю.Михальський переконаний, що Третейська палата повинна мати статус юридичної особи з обов’язковим представництвом кожного постійно діючого третейського суду. Це дозволило б органу третейського самоврядування представляти і захищати соціальні, професійні права та інтереси суддів, а з часом могло б вирішити чимало проблем.
Учасники форуму відзначили, що за останні 7 років у системі третейського судочинства відбулося багато позитивних зрушень, проте відкритими залишаються питання компетенції суддів, професійної етики юристів, великої кількості судів. Розв’язання цих проблем дозволить наблизити компетенцію суддів до міжнародного рівня та збільшити авторитетність третейських судів у суспільстві. Президент АПУ В.Загарія підсумував: «Для України існують колосальні перспективи, особливо тоді, коли національний ринок буде спроможний створювати коректні суди, в яких буде високе розуміння етичних норм, а також коли будуть створені суди з непорушною репутацією суддів. Я дуже сподіваюся, що в найближчі 5—7 років ми, по-перше, забудемо, що таке лобіювання в державних судах, а по-друге, третейські суди зможуть отримати свій новий виток розвитку».
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.38 МБ)
Матеріали за темою
Підвідомчість третейських судів обмежать через недовіру нардепів і Генпрокурора
в„–48 (1554), 27.11—03.12.2021
Арбітражники йдуть в онлайн - дослідження
07.10.2021
Чому ВС позбавлений процесуальних механізмів щодо арбітражу та як із цим жити
в„–25 (1531), 19.06—25.06.2021
Сім прогалин, що заважають розвитку третейського судочинства
в„–7 (1513), 13.02—19.02.2021
Реформувати традиційні та реанімувати третейські: яку долю нардепи готують судам
в„–46 (1500), 14.11—20.11.2020
Третейський кінь для цивільного та господарського судочинства
в„–31 (1485), 01.08—07.08.2020
Третейські суди в Україні: чого чекати?
21.02.2020
Третейським судам довіряють більше, ніж державним, бо про них ніхто не знає
в„–51 (1401), 22.12—28.12.2018
ВСУ зробив висновок, коли спір розглядає третейський суд
в„–1-2 (1351-1352), 09.01—19.01.2018
Нове керівництво Третейської палати анонсувало реформу галузі
в„–46 (1292), 12.11—18.11.2016
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!