«Процесуальне представництво повинен здійснювати спеціаліст, який має юридичну освіту»
Діяльність суб’єктів, які надають правові послуги на платній основі, за винятком адвокатів, наразі не регулюється. Власну концепцію вирішення парадоксальної ситуації, що склалася на юрринку, має Анатолій МЕНЬШИКОВ, який уважає, що кожен має «нести свою валізу», тобто займатися справою відповідно до здобутої освіти. Водночас він виступає проти монополії адвокатів на представлення інтересів у суді. Таку позицію юрист висловив у інтерв’ю «ЗіБ». Говорили також про відносини з клієнтами в кризові часи, судові справи, що закарбувались у пам’яті, та довіру загалу до правників.
«У пам’яті завжди залишаються ті справи, якими можна пишатись»
— Анатолію Анатолійовичу, останнім часом в юридичних колах широко обговорюються питання, пов’язані з потенційним проведенням люстрації суддів. З огляду на те що і прокурори, і адвокати також є учасниками судових процесів, можливо, доцільно здійснити їх люстрацію?
— Так, можна погодитися з тим, що працівники прокуратури мають бути суб’єктами процедури люстрації. Суддя і прокурор — більш процесуально значущі особи, ніж адвокат. Вони, так би мовити, уособлюють державу, а значить, до них висуваються підвищені вимоги. Хоча питання «чистоти» адвокатських лав також актуальне.
— Можна припустити, що ефект від реформування судової системи буде нульовим, якщо не вдасться викоренити корупційну складову. Можна подолати її повністю чи держава без корупції — це утопія?
— Це питання — надзвичайно актуальне та складне… Як кажуть, дорогу здолає той, хто йде. Тому слід прагнути це зробити.
— У професійних колах можна почути думку, що, мовляв, ситуація на юридичному ринку є парадоксальною, оскільки регулюється діяльність виключно адвокатів. Натомість діяльність інших суб’єктів, котрі надають правові послуги на платній основі, не врегульована. Якою, на вашу думку, має бути концепція регулювання юрринку?
— Дійсно, досить велика кількість спеціалістів, які не є правниками, надають послуги правового характеру. Наприклад, виступають представниками позивачів та відповідачів у судах. На мою думку, концепція регулювання юридичного ринку має полягати в тому, що кожен, як кажуть, повинен нести свою валізу. Хто на що вчився, той тим і має займатися.
Не поділяю думки про те, що представляти інтереси в суді має лише адвокат. Але я прихильник того, що процесуальне представництво повинен здійснювати спеціаліст, котрий має юридичну освіту.
— Відомо, що ви обіймали посаду юриста в податкових органах. Наразі ж перебуваєте по інший бік барикад — представляєте інтереси платників податків у спорах з органами контролю. «Податковий» досвід заважає чи допомагає при відстоюванні позиції в суді?
— Досвід роботи в податковій службі допомагає. По-перше, це професійні досвід, знання, навички та вміння. По-друге, розуміння того, чого хоче служба, з одного боку, і чого хоче платник податків — з іншого. По-третє, це вміння працювати у великому колективі, що означає вміння слухати та чути людей.
— У пресі пишуть, що ваша правова позиція в податкових спорах нерідко впливала на формування правозастосовної практики. Які податкові спори були найрезонанснішими?
— Таких спорів було багато. У пам’яті завжди залишаються ті справи, якими можна пишатися. Наприклад, захист інтересів українського експортера двоокису титану. У зв’язку із цим спором довелося спілкуватися з представниками уряду Туреччини, оскільки цей господарський спір зайшов дуже далеко та мав надзвичайні податково-правові наслідки для підприємства в частині повернення валютного виторгу.
Також пам’ятаю надзвичайно цікаву справу щодо захисту інтересів військових частин Чорноморського флоту Російської Федерації в питанні їх оподаткування. Я представляв інтереси Міністерства оборони РФ. У цьому спорі була сформована низка правових позицій про те, що військові частини флоту не є суб’єктами зі сплати податків і зборів.
Не можна не згадати про справу, пов’язану з реалізацією інституту відступлення права вимоги при розрахунках в іноземній валюті. У цій справі вдалося довести, що при таких розрахунках відступлення права вимоги має право на існування. Суб’єкт, котрий таким чином припинив свої грошові операції, не несе відповідальності у вигляді пені за порушення норм закону про розрахунки в зовнішньоекономічній діяльності. Цей закон містив і містить багато імперативних норм, що стосуються строків розрахунків та факту надходження валютного виторгу на рахунок учасника ЗЕД.
— Яку найбільшу суму вам удалося відсудити для клієнта?
— 24 млн грн.
«Довіра до юристів більша, ніж до органів правопорядку, суду та прокуратури»
— Останнім часом нормативне регулювання сфери нерухомості зазнало численних законодавчих змін. Однак незважаючи на те, що нова процедура реєстрації прав на нерухомість виписана на папері, заявникам часто доводиться рухатися наосліп. Юристам законодавчі нововведення полегшили життя чи, навпаки, додали роботи?
— Чим більше білих або темних плям, тим, відповідно, й більше роботи в правників.
— Не можна не зачепити кримського питання, адже наразі жителі півострова опинились у правовому вакуумі. До вас звертаються клієнти із цього регіону по юридичну допомогу щодо захисту інвестицій, нерухомості, податків? Роботи в кризові часи загалом побільшало?
— Дійсно, певний вакуум існує. Це тимчасове явище. Не сказав би, що з’явилися справи стосовно захисту інвестицій, нерухомості та податків. Значний обсяг роботи пов’язаний зі старими справами. Актуальною стала реєстрація суб’єктів за російським законодавством.
— Як адвокату досягти балансу між дотриманням, з одного боку, принципу моральності та справедливості, з другого — інтересів клієнта?
— Усе залежить від позиції адвоката. Якщо він сповідує принцип моральності та справедливості, то його робота з клієнтом на цьому й буде вибудовуватися. Однак це має зрозуміти також користувач послуг. Якщо ж він цього не розуміє або не поділяє, адвокат із таким клієнтом працювати не стане. Усе просто, як десять заповідей: людина або їх дотримується, або ні. Ідеального рецепту не буде.
— Яким, на вашу думку, в очах клієнтів є репутація вітчизняних юридичних фірм? Чи довіряють громадяни правникам?
— Думки істотно різняться — від украй негативних до позитивних. У деяких випадках люди мають рацію, водночас є речі, з якими погодитися не можна. Загалом довіра до юристів більша, ніж до органів правопорядку, суду та прокуратури.
— За роки правозастосовної практики ви стикались із ситуацією, коли клієнт оспорював пред’явлений до сплати рахунок за надані правові послуги? Взагалі як юристам вирішувати такі конфлікти?
— У моїй практиці таких випадків не траплялось. Усе слід вирішувати шляхом переговорів, тихо й мирно. Судова тяганина — крайній захід.
— Які професійні якості стають у пригоді в повсякденному житті?
— Стресостійкість.
— Формула ідеального юриста від Анатолія Меньшикова…
— На мій погляд, усе просто. Ідеальний юрист — обізнаний та вмілий.
Матеріали за темою
Які КВЕДи слід обрати адвокату
08.01.2024
Barristers змінює партнерський склад
05.12.2023
Коментарі
Адвокаты обвиняют иных, в том, что они не имеют юридического образования. И под этим лозунгом хотят смести с рынка юридических услуг иных юристов. А давайте, вместо монополии адвокатов, возродим для …
Молодец мужик. Хоть кто-то публично выступил против этой бредовой идеи о монополии адвокатуры. А то уже и законопроект очередной готов. Вы сначала порядок наведите внутри адвокатсой системы, сделайте …