За певних умов апеляційна інстанція може звільнити Юрія Луценка
Попри те, що з точки зору закону Печерський районний суд призначив Ю.Луценку досить м’яке покарання — 4 роки позбавлення волі, — адвокати лідера партії «Народна самооборона» вважають, що вирок дуже суворий і збираються найближчим часом його оскаржити. Чи варто екс-міністрові, котрий більше року відсидів у СІЗО сподіватися на прихильність апеляційного або Вищого спеціалізованого суду? І які в принципі шанси в Ю.Луценка вийти на волю найближчим часом?
Паралелі й відмінності
Швидше за все, рішення виголосити вирок у «справі Луценка» в приміщенні Печерського райсуду на вул. Гайцана, 4 (хоча всі попередні засідання відбувалися в будівлі на вул. Хрещатик) було прийнято невипадково. Пам’ятаючи сумний досвід з Юлією Тимошенко, хтось з верхівки вирішив перестрахуватися, аби уникнути бійок, сутичок і проблем з дорожнім рухом на центральній вулиці. Але, як з’ясувалося, непокоїлися даремно. 27 лютого о 7.30 натовп журналістів біля входу до суду був куди більшим, ніж маленька купка прихильників екс-міністра. І навіть у момент виголошення вироку кількість фанатів Ю.Луценка й «Народної самооборони» не перевищувала 50 чоловік. Загалом все було «чинно-благородно». Нічого спільного з масовою істерією в день виголошення вироку екс-прем’єрові.
Паралелі між цими двома справами проводять доволі часто, що цілком закономірно. На перший погляд, вони справді дуже схожі між собою. Але ця схожість швидше обмежується зовнішніми атрибутами — головні фігуранти є відомими політиками, працювали в Уряді. Обидві справи викликають значний інтерес Заходу, який, особливо не вникаючи в суть кримінальних обвинувачень, раз у раз шле до України стривожені повідомлення з приводу «політично мотивованих вироків». І Ю.Тимошенко, і Ю.Луценко вдало використовували судовий процес насамперед як політичну трибуну для власного піару. І Юлія Володимирівна, і Юрій Віталійович навмисно поводилися в суді зухвало й навіть епатажно: лідер БЮТ демонстративно відмовлялася підкорятися судовим ритуалам, екс-міністр вибрав мішенню для знущань прокурорів, а після виголошення вироку одному з них навіть плюнув у обличчя.
Але, мабуть, на цьому схожість вичерпується. Політики обрали різну стратегію захисту. Харизматична Ю.Тимошенко приборкала своїх адвокатів і фактично нав’язала їм певну лінію поведінки. Цілком природно, що слідувати «у фарватері» свого боса був змушений і Сергій Власенко, за що в результаті його видалили із зали суду. Але що дивно, навіть незалежні професійні адвокати-криміналісти багато в чому піддавалися тиску Юлії Володимирівни й демонстрували невластиву їм поведінку, а деколи повторювали за підзахисною політичні гасла. У цій риториці часто втрачалися правові аргументи, на яких, можливо, варто було більше акцентувати увагу.
У ситуації з Ю.Луценком адвокати вибудували професійну лінію захисту, поводилися вельми коректно, не допускаючи в процесі ні явної зневаги до суду, ні гучних політичних заяв. Якщо вони й порушували цю тему, то лише в інтерв’ю журналістам. Можливо, підсумком такої поведінки (або одним із чинників, що побічно вплинули на рішення суду) став відносно м’який вирок. Незважаючи на передбачену санкцію, екс-міністрові призначили покарання нижче нижньої межі — 4 роки.
Різницю можна було помітити й під час виголошення вироку — якщо прихильникам Ю.Тимошенко вдалося влаштувати з цієї події гучну політичну акцію, то у випадку з Ю.Луценком все відбулося набагато скромніше. Очевидно, головною відмінністю, є політичний калібр двох фігур (Юлія Володимирівна — головний персонаж, Ю.Луценко — гравець другої ліги).
Свобода чи терновий вінець?
Після того, як суд виголосив свій вердикт, хтось з «Нашої самооборони» підбадьорююче крикнув: «Чотири роки — це не страшно!» З одного боку, це справді не так вже й багато, а з урахуванням проведених у СІЗО 1 року й двох місяців сидіти Юрієві Віталійовичу залишилося менше трьох років. Але ж і здоров’я в екс-міністра не богатирське, а за гратами він може підірвати його ще більше. До того ж цілком можливо, що через два роки про Луценка-політика всі забудуть. Зауважте, навіть Ю.Тимошенко в ЗМІ останнім часом згадують все рідше й рідше. Поки в преси були інформаційні приводи, а в лідера БЮТ й екс-міністра — могутня політична трибуна, що регулярно надавалася їм в суді, про них писали й говорили. Але не приведи Господи вони випадуть з обойми і їх політичний рейтинг остаточно знизиться. І якщо Юлія Володимирівна, швидше за все, зуміє відновитися і нагадати про себе без зусиль, то Юрієві Віталійовичу зробити це буде нелегко. Не можна стовідсотково гарантувати, що його політичні соратники віддано чекатимуть «на березі», а не перейдуть до когось ще.
Як повідомив «ЗіБ» адвокат Ю.Луценка Олексій Баганець, захист збирається найближчим часом подавати апеляцію, в якій проситимуть переглянути вирок, акцентуючи увагу на правових моментах, упущених судом. І в принципі в Юрія Віталійовича є шанс скоро вийти на волю, хоч і не бути при цьому повністю виправданим. Згідно з ч.1 ст.75 КК, суд може призначити звільнення від відбування покарання з випробувальним терміном: «Якщо суд при призначенні покарання у вигляді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може ухвалити рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням».
І хоча стаття, за якою обвинувачували екс-міністра, серйозна й мінімальна санкція за нею становить 7 років, той факт, що його засудили до 4, дає йому шанс отримати умовне покарання. Але одна з умов застосування ст.75 — це обов’язкове щиросердечне покаяння обвинуваченого. Згідно з практикою Верховного Суду, що склалася раніше, «одним з обов’язкових елементів щирого покаяння є компенсація заподіяної шкоди». Тобто для того, аби вийти на волю, Юрієві Віталійовичу потрібно відшкодувати МВС 642 тис. грн. До того ж при застосуванні вказаної статті судимість екс-міністра вважатиметься погашеною після закінчення випробувального терміну, а не через 6 років після відбування покарання.
Утім, є ще одна правова лазівка, що дозволяє вийти на волю: вже через 10 місяців Ю.Луценка може бути умовно-достроково звільнено, якщо він проявить себе як зразковий ув’язнений і адміністрація Менської колонії, де він відбуватиме покарання, виступить з відповідним клопотанням.
Швидше за все, шанси на те, що лідер «НС» покається, мінімальні. Приблизно такі ж, як і на те, що Юлія Володимирівна напише на ім’я Президента прохання про помилування. Незадовго до виголошення вироку Ю.Луценко заявив: «Я не вимагаю милосердя й нічого не прошу навіть у суду. Мені ні в чому каятися». Напевно, він розуміє, що, вибравши дорогу компромісів, він «вийде з образу» і розгубить останній електорат. Можливо, екс-міністр вирішив випити чашу до дна й приміряти на себе терновий вінець, сподіваючись на те, що це додасть йому популярності в народі — як відомо, мучеників у нас люблять. У цьому сенсі примітно, що під час виголошення вироку Юрій Віталійович читав книгу відомого польського дисидента Адама Міхніка «У пошуках свободи. Есе про політику й історію», котрий боровся за демократичну Польщу й довгий час поневірявся в тюрмах. Що ж, концептуальне читання. Нічого не скажеш…
Пряма мова
Роман МАРЧЕНКО, старший партнер АК «Ільяшев і партнери»:
— Коли виноситься рішення про умовне звільнення з випробувальним строком? Перше — це щире розкаяння, коли людина співпрацює із слідством, допомагає йому, якщо вона визнала провину. Один із цих чинників — погашення вимог за цивільним позовом. Але ці моменти, на жаль, працюють проти Ю.Луценка. Печерський суд установив, що він винен. Наскільки я розумію, Юрій Віталійович не визнає своєї провини й тому добровільно виплачувати завданої шкоди не збирається. Отже, навіть якщо суд хотів би застосувати цю статтю, таке рішення не так просто мотивувати.
Ігор СТЕПАНОВ, адвокат
— Юрій Луценко має можливість отримати покарання з відстроченням виконання вироку, тому що це положення КК застосовується, коли строк покарання не перевищує 5 років, а його засудили до 4 років позбавлення волі. Апеляційний суд може змінити вирок районного суду в цій частині. Однак шанси на це не дуже великі, тому що суд першої інстанції вже обгрунтував, чому неможливо застосувати відстрочення виконання вироку.
Анжеліка СИЦЬКО, адвокат, партнер ЮФ «Гвоздій та Оберкович»
— У апеляційного суду є повноваження звільнити засудженого від відбування покарання з випробувальним терміном.
Обставини, що беруться до уваги при вирішенні цього питання для судів всіх трьох інстанцій, такі: ступінь тяжкості злочину, особливості конкретного злочину й обставини його вчинення (форма провини, мотив, мета, спосіб, стадія здійснення, кількість злочинних епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків, що наступили, і т.д.).
Також досліджуються дані про особу: вік, стан здоров’я, поведінка до моменту скоєння злочину як у побуті, так і за місцем роботи, минуле і т.д.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.1 МБ)
Під час проголошення вироку Ю.Луценко жартував, спілкувався із соратниками й дружиною та читав книгу.
Матеріали за темою
Луценко оскаржить відмову суду задовольнити скаргу по Кузьміну
в„–27 (1117), 06.07—12.07.2013
ВССУ залишив у силі вирок Луценку
03.04.2013
Луценка засуджено до 2 років обмеження волі
17.08.2012
Прокуратура погодилася, Луценко не зловживав повноваженнями
в„–31 (1070), 28.07—03.08.2012
3 липня Європейський суд з прав людини оголосив свій вердикт у справі "Луценко проти України"
в„–27-28 (1066-1067), 05.07—13.07.2012
Луценко має намір «перескочити» із зловживання на халатність
в„–7 (1046), 11.02—17.02.2012
Не сподіваючись на вітчизняну Феміду, Луценко подав позови в США та Європі
Резонансна справа, в„–6 (1045), 04.02—10.02.2012
Луценко в Страсбурзі – поза чергою? Уряд повинен відповісти на 5 запитань Європейського суду
Злочин і покарання, в„–19-20 (1006-1007), 11.05—20.05.2011
Коментарі
На відміну від водія Луценка я працював у тому самому підрозділі, а не числився. Влаштуватись туди у віці за 30 років нереально, так як і отримати звання вищого офіцерського складу, дуже гарну зарпла…