ВР зробила перший крок для встановлення контролю за Нацрадою з питань телебачення — однак, на думку експертів, в обхід норм Конституції
Новий закон дозволить парламенту та Президенту вибірково звільняти членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Щоправда, на думку експертів, нові повноваження не відповідають приписам Конституції, а також є сумнівними з погляду оцінки діяльності колегіального органу, адже рішення ухвалюватиме саме Рада, а не її члени індивідуально.
«Пульт» від ради
Усувати з Нацради її членів нардепи і глава держави зможуть завдяки закону «Про внесення змін до Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (щодо дострокового припинення повноважень членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення)», за який проголосували 243 парламентарі.
Відповідно до норм нового закону за результатами розгляду звіту Нацради ВР може прийняти рішення про незадовільну оцінку діяльності члена або членів ради, яких призначав парламент. Як наслідок, повноваження такого члена колегіального органу будуть припинені. Так само після ознайомлення зі звітом Президент може позбавити повноважень будь-кого із тих членів Нацради, яких він делегував до неї.
Відповідно ж до минулої редакції закону повноваження членів Нацради (при цьому всіх одночасно) могли бути припинені лише в тому випадку, якби одночасно і Президент, і парламент не прийняли її звіту. Здавалося б, саме таким чином і могла б діяти нова влада задля очищення Нацради, якщо, на її думку, члени колегіального органу не можуть впоратися зі своїми обов’язками. Однак на заваді цьому — правова колізія: виконувач обов’язків Президента може не прийняти цього звіту, але не може згідно з Конституцією призначити нових членів Нацради. Тобто в умовах фактичної інформаційної війни зі східним сусідом Україна ризикувала б залишитися без регулятора телевізійного ринку. Адже саме до повноважень Нацради належить нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами вимог законодавства у галузі телерадіомовлення. Хоча і зараз, за словами народного депутата від фракції ВО «Батьківщина» Миколи Княжицького, Нацрада фактично не діє, адже немає кворуму.
Колишніми правилами зміни членів Нацради також був незадоволений інший член ВО «Батьківщина» Микола Томенко. «Ми як парламент маємо повноваження формувати половину Нацради, контролюємо її, заслуховуємо звіти. Але коли ми бачимо, що ці люди не працюють в інтересах закону та інформаційної безпеки — нічого не можемо зробити, доки Президент не дасть нам дозвіл відправити у відставку тих, кого ми призначали. Це суперечить і загальній доктрині місії парламенту, і конституційній моделі, в якій ми перебуваємо», — наголосив парламентар. За словами М.Томенка, парламент повинен нести відповідальність за свою частину роботи, а Президент — за свою. Тільки тоді в регуляторному органі буде конкуренція.
Поділяє таку точку зору і член депутатської групи «Суверенна європейська Україна» Олег Зарубінський. «Якщо ВР має повноваження призначати і звільняти свою половину, так би мовити, свою половину членів Нацради, то не може Президент, відповідно до системи поділу влади на різні гілки, давати чи не давати добро на те, що є повноваженням парламенту», — наголосив він.
До того ж, як нагадав М.Томенко, до 2006 року ВР мала вплив на Нацраду. Відповідно до тодішньої редакції закону за результатами розгляду звіту Нацради ВР могла висловити їй недовіру, що мало наслідком відставку її членів у повному складі. Таким чином, на думку парламентарів, шляхом внесення законодавчих змін вони поновлювали свої повноваження, хоча і в дещо іншому вигляді.
Конституційний аналіз
Відночас ініціатива нардепів викликала застереження з боку Головного науково-експертного управління ВР. Фахівці нагадали, що Конституція не наділяє парламент і Президента повноваженнями звільняти окремих членів Нацради. «Враховуючи те, що повноваження Президента і ВР визначаються виключно Конституцією, на що неодноразово вказував Конституційний Суд, вважаємо, що запропоновані у цій частині зміни є неприйнятними», — йдеться в експертному висновку.
«Логічно непослідовними» назвали експерти й положення проекту, відповідно до яких парламент і глава держави за результатами розгляду звіту Нацради можуть ухвалити рішення про дострокове припинення повноважень окремих членів органу, оскільки звітує саме Нацрада, а не конкретні її члени. «Прийняття запропонованих змін відкриває шлях до впливу суб’єктів призначення на окремих членів Нацради і тим самим до втрати Нацрадою незалежності», — застерегли у Головному науково-експертному управлінні ВР.
Однак, судячи зі слів «свободівця» Ігоря Мірошниченка, всерйоз зауваження експертів парламентарі не сприйняли, пославшись на те, що висновок підготовлений ще рік тому. «Це був той період, — пояснив нардеп, — коли у нас був «цар» у Межигір’ї із «золотими батонами», який мав необмежені повноваження і вважав, що Нацрада, як і будь-які інші державні органи, є його особистою власністю. Він керував ними в ручному режимі».
І.Мірошниченко наголосив на тому, що сьогодні ми перейшли до іншої Конституції, за якою у нас парламентсько-президентська республіка, тому, на його думку, цілком логічно, щоб парламент, який призначав 4 членів Нацради, міг їх і звільнити.
Також у тому, що зміни слід прийняти «незважаючи ні на що», переконаний представник групи суверенна європейська Україна Олесь Доній. «Хоча є певні застереження експертів, що ухвалення цього рішення послабить статус членів Нацради, але в ситуації, що склалася, очевидно, що зміни доцільно прийняти», — наголосив він.
Вочевидь, після ухвалення закону парламент спробує провести чистку своїх представників у Нацраді, яких делегувала в неї ще попередня влада. Принаймні вже зараз нардепи заявляють, що орган став «хлібним місцем» і «гніздів’ям корупції». Головне, щоб після цього колегіальний орган не став підкорюватися парламентській більшості, а спромігся ефективно виконувати свої повноваження.
Матеріали за темою
У покупців ЗМІ перевірятимуть репутацію
05.09.2022
Що писали ЗМІ перед війною вивчить комісія
22.06.2022
Телебачення перенесли у додаток Дія
06.03.2022
Усіх журналістів візьмуть на суворий облік в Азербайджані
в„–6 (1564), 12.02—18.02.2022
Мешканців Братислави привчать бачити хороше у житті
в„–3 (1561), 22.01—28.01.2022
ЄСПЛ: тривожність адвоката — не основа для арешту журналіста, який про нього написав
в„–50 (1556), 11.12—17.12.2021
Суддю звинувачують в некомпетентності через публікацію в інтернет-газеті
в„–40 (1546), 02.10—08.10.2021
«НАШ» знову хочуть позбавити ліцензії
17.09.2021
Відмовляти журналістові в інформації стане безпечніше — проект
в„–7 (1513), 13.02—19.02.2021
Підвищеними штрафами захистять журналістів від нападів — проект
в„–25 (1479), 20.06—26.06.2020
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!