Бюджетні негаразди в Ірландії можуть перевершити грецькі
На порятунок ірландських банків уряд витратить i50 млрд, що обернеться дефіцитом скарбниці в рекордні для єврозони 32% ВВП. Власті країни запевняють, що впораються з кризою самостійно, але не виключено, що вже наступного року доведеться «розпечатувати» стабфонд Європи.
Банки довели до краю
Центр фінансових проб¬лем єврозони змістився на північ: уряд Ірландії оголосив, що на підтримку бан¬ківського сектору знадобиться ?50 млрд, або майже третина ВВП країни за минулий рік. Це значно більше, ніж обіцяні раніше урядом ?33 млрд.
Тільки двом банкам — Anglo Irish і Allied Irish — буде потрібно ?14,4 млрд додаткового капіталу. Так, націоналізований минулого року Anglo Irish потребує додаткових ?6,4 млрд, але і вказана сума може бути збільшена на ?5 млрд у разі несподіваних збитків. При цьому слід зазначити, що раніше влада Ірландії вклала ?23 млрд в його порятунок. Банку Allied Irish можуть знадобитися ?3 млрд.
Через необхідність рятувати фінустанови бю¬джетний дефіцит країни досягне 32% ВВП, що більш ніж удесятеро перевищує ліміт для Євросоюзу, встановлений маастрихт¬ською угодою, і є рекордним за всю історію існування єврозони. За підсумками минулого року, «діра» в ірландській казні була найбільшою — 14,3% ВВП.
Поки уряд цієї країни впевнений, що потреби в допомозі європейських колег не буде. За словами глави Центробанку Ірландії Патрика Гоногана, сума, не¬обхід¬на для порятунку бан¬ківського сектору, «колосальна», але з нею «можна працювати»: «Іншим країнам це вдавалось, і нам це вдавалося — виходити з такої ситуації без сторонньої допомоги». Так, до наступного літа Дублін профінансував бюджет, крім того, у властей є близько ?20 млрд резервів.
Екстрений вихід
Проте на ринку посилюються побоювання, що Ірландія буде змушена скористатися механізмами фінансової допомоги, створеними ЄС. Боргова і бю¬джетна криза в Греції призвела до загрози поширення боргової кризи, деякі інвестори навіть говорили про можливість розпаду єврозони.
У відповідь європейські власті вирішили створити стабілізаційний фонд у розмірі ?750 млрд, що включає фонд екстреної допомоги — ?60 млрд, кредити або гарантії держав Євросоюзу на i440 млрд, а також позики Міжнародного валютного фонду на ?250 млрд. Проте звернутися по допомогу країни Євросоюзу можуть лише в разі гострої потреби — при погіршенні світової економічної чи фінансової ситуації.
За словами експертів, у Греції виявили структурні проблеми: власті довгий час стимулювали внут¬рішній попит, позичаючи за кордоном і роздуваючи витрати бюджету. Вартість обслуговування зовнішніх позик на тлі світової кризи зросла, і кредитори в результаті провели операцію «принуки жити відповідно до коштів». В Ірландії ж лопнула «булька» у сфері нерухомості, яка заподіяла великих збитків банкам, частина капіталів яких належала державі.
Поки ніщо не вказує на те, що в поточному році ситуація в Ірландії може розвиватися за грецьким сценарієм. Таке стане можливим, якщо ситуація з банками вимагатиме додаткових витрат, а це поки малоймовірно, заспокоюють фінансисти.
Проблема в тому, що уряд уже провів жорстке скорочення бюджетних ви¬трат, очевидно, йому доведеться піти на цей крок ще раз у листопаді, коли прийматимуть новий бюджет. Питання в тому, чи вдасться властям настільки затягнути паски. Європейський стабфонд доведеться «розпечатувати», але вже пізніш, у 2011 році, коли ситуація може погіршати як в економіці, так і на борговому ринку. Поки кон’юнктура фінансових ринків сприяє відносній стабільності в європейському ре¬гіоні, але достатньо одного збою на фінансовому ринку — і ситуація може кардинально змінитися.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!