Після того як Росія визнала Крим суб’єктом федерації, на території автономії утворилося своєрідне правове двовладдя. З одного боку, Україна не визнає анексії та закликає всіх жителів півострова дотримуватися національного законодавства. З другого — усі кримські державні службовці та судді, якщо збираються працювати далі, повинні бути перепризначені за російськими законами. І ці ж закони застосовувати у своїй діяльності.
На відміну від проголошення Україною незалежності в 1991 році, коли в країні продовжували діяти всі закони колишнього СРСР, Крим фактично в один момент вирішив «переселитися» на інше правове поле. Хоча в багатьох актах сусідніх країн можна знайти чимало схожого, але є й суттєві відмінності, які треба вивчити, щоб правильно застосовувати законодавство.
Крім того, хоч російське право й допускає подвійне громадянство, але не для чиновників. Тобто певний час судові розгляди на півострові залишатимуться на правовому роздоріжжі. Скажімо, правоохоронці, якщо й затримуватимуть правопорушників, стикнуться з проблемою вибору процедури, за якою розслідувати злочин. А підозрювані чи обвинувачені матимуть складнощі з оскарженням затримання чи вироку, зокрема з наданням правової допомоги. Не кажучи вже про труднощі розгляду цивільних чи господарських спорів, якщо одна зі сторін зареєстрована за межами Криму.
Нотаріуси в Криму наразі не мають доступу ні до українських, ні до російських реєстрів. Та й згідно з проектом закону «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України», який був прийнятий минулого тижня в першому читанні, «будь-який правочин щодо нерухомого майна, укладений з порушенням вимог законодавства України, вважається недійсним з моменту укладення і не створює правових наслідків».
Згаданий проект закону передбачає, що «державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Тобто ті ж суди Криму зможуть виносити рішення, але виключно іменем України і за українським законодавством.
Не менш складним у цьому контексті є й доля кримських правників. Наприклад, Рада суддів уже взяла під контроль можливість працевлаштування кримських колег на «материковій» Україні. Але цей процес потребує певного часу та дотримання законодавчих процедур.
Українські експерти вже пророкують правовий вакуум на півострові. Та природа не терпить порожнечі. Питання лише в тому, хто першим її заповнить.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!