Система «судового госпрозрахунку» створює загрозу незалежності Феміди
У 2010 році законодавець відтермінував до 1 січня 2012-го набрання чинності положеннями закону «Про судоустрій і статус суддів», які регулюють питання суддівської винагороди. Так, з цього року посадовий оклад володаря мантії, який працює в місцевому суді, встановлюється в розмірі 8 мінімальних зарплат. Крім цього, законники отримуватимуть доплату за вислугу років, перебування на адмінпосаді, науковий ступінь і роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці. Та чи справді судді отримають обіцяні кошти?
Як повідомили «ЗіБ» у прес-службі Рахункової палати, нещодавно було проведено аудит системи оплати праці суддів. Установлено, що нормативно-правові документи в цій сфері значною мірою суперечливі, тому немає однозначного тлумачення їх змісту. Як наслідок, виникають суперечності в підходах до оплати праці суддів і втрачаються конституційні гарантії їхньої незалежності.
Недосконалість у регулюванні оплати праці суддів створює чималу кількість правових колізій. Проведений аудит засвідчив, що вироблення єдиного механізму нарахування й виплати володарям мантій заробітної плати було «загальмоване». Натомість гарантовані державою розміри зарплати служителів Феміди поступово зменшуються, що змушує останніх масового подавати позови про захист своїх прав.
Тому Рахунковій палаті довелося акцентувати увагу Уряду на тому, що недосконалість механізму виділення коштів на виплату суддям окладів збереглася. Законники знову будуть поставлені в пряму залежність від надходження грошей від судового збору за розгляд справ, який вони самі й здійснюють. Отже, видатки на оплату праці вершителів правосуддя забезпечуватиме спеціальний фонд держбюджету.
Водночас закон «Про судоустрій і статус суддів» чітко визначає, що бюджетні призначення на утримання судів належать до захищених статей видатків. Тоді як оплата праці за рахунок спеціального фонду створює загрози втрати незалежного судочинства — такий собі «судовий госпрозрахунок». Судовий збір відповідно до законодавства повинен використовуватися на покриття судових витрат, а не на зарплату законників.
Колегія Рахункової палати наголосила, що з метою дотримання й реалізації конституційних гарантій незалежності суддів видатки на оплату їхньої праці мають формуватися виключно за рахунок загального фонду держбюджету. Адже зарплата володарів мантій є не лише формою грошової винагороди за працю, а й запобіжним заходом у протидії корупції.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.56 МБ)
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!