ВР досить жорстко відреагувала на анексію частини території України
Результати кримського референдуму спричинили цілу низку подій, які струснули як Україну, так і міжнародну спільноту. Верховна Рада досить жорстко відреагувала на анексію частини території України.
Попри прогнозоване рішення Конституційного Суду щодо нелегітимності референдуму в Криму, яке було оголошено за день до його проведення (див. стор.7), автономія не лише провела плебісцит, а й звернулася до Росії про прийняття її до складу федерації в ролі суб’єкта. Відповідь українського парламенту не забарилася.
20 березня ВР ухвалила Декларацію про боротьбу за звільнення України. У ній відзначено, що «український народ ніколи не визнає анексію невід’ємної частини своєї території — Автономної Республіки Крим, захопленої Росією з брутальним порушенням фундаментальних норм міжнародного права та загальновизнаних принципів співжиття держав». Також у ВР уже зареєстровані законодавчі ініціативи щодо розірвання дипломатичних відносин з Росією, денонсації Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, демілітаризації Криму й навіть «про невідкладні заходи щодо виключення Російської Федерації, як держави-агресора, з міжнародних організацій» тощо.
Крім міждержавних спорів, поточна ситуація в Криму може спричинити й низку правових та економічних проблем на теренах самої автономії. За словами міністра юстиції Павла Петренка, його відомство нині розробляє низку проектів законів, зокрема «Про тимчасово окуповані території», «Про визначення правового статусу громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях» тощо. Серед положень, які мають увійти в документи, — особливості й заборони економічної діяльності на окупованій території, захист прав власності громадян на майно, визнання нікчемними будь-яких угод щодо відчуження цього майна тощо. Взагалі, за словами міністра, «юридичну силу матимуть лише ті рішення, які будуть прийматися законно призначеними або обраними органами влади відповідно до українського законодавства».
У проекті закону «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» (№4473-1) передбачена й кримінальна відповідальність за «добровільне співробітництво в будь-якій формі з окупаційною державою або її представниками на шкоду державним інтересам України», що вважатиметься державною зрадою. Наразі цей проект прийнято за основу, але остаточне ухвалення ВР перенесла на наступний пленарний тиждень, аби врахувати пропозиції з альтернативних документів.
За цими подіями якось зовсім непомітною залишається виборча президентська кампанія. Наразі в ЦВК зареєстрований тільки один кандидат. Та якщо час на висування ще є (до 4 квітня), то проведення власне процедури голосування в Криму залишається під питанням.
Очевидно, що доля Криму, як і доля всієї України, наразі залежить від того, наскільки виваженими та ефективними будуть дії як української влади, так і міжнародних інститутів. Останні вже висловили свою підтримку Києву, оголосивши низку економічних і дипломатичних санкцій стосовно Кремля.
Проте головне сьогодні для самих українців і єдності країни — не перетнути ту межу, за якою повернутися якщо не до дружніх, то принаймні до дипломатичних відносин із сусідніми країнами стане майже неможливим завданням.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!