Матеріальні обмеження змушують служителів Феміди залишати робочі місця
Якщо раніше суддівські ряди здебільшого за-лишали примусово — за порушення присяги, то тепер чимало мантієносців самі воліють спекатися мантії. Схоже, служителі Феміди так і не дослухалися до закликів очільника Вищої ради юстиції Володимира Колесниченка не залишати суддівський корпус за власним бажанням.
А голови судів, яких він під час позачергового зібрання найвищого органу суддівського самоврядування просив відвертати колег від таких кроків, очевидно, не змогли зупинити масове самоусунення. Як наслідок, заяв про відставку з кожним засіданням ВРЮ суттєво збільшується. Так, на останньому зібранні цього органу нараховувалося 58 охочих скинути мантію.
Рідішають суддівські лави
Як повідомив В.Колесниченко, коментуючи значне збільшення охочих покинути обителі Феміди, кількість заяв про звільнення за власним бажанням зросла в 2,5 раза.
Зокрема, на засіданні ВРЮ, яке відбулося 4 жовт¬ня, члени цього органу погодилися внести подання щодо звільнення 60 суддів за загальними обставинами: 51 — у зв’язку із заявами про відставку (серед претендентів на прощання з Фемідою були 7 представників Верховного Cуду, серед них і член ВРЮ Костянтин Кравченко), 2 — через закінчення строку, на який вони були призначені. Чотирьом дозволили залишити посади через стан здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків, а трьом дали можливість піти за власним бажанням.
Питання виникли щодо судді Каховського міськ¬районного суду Херсонської області Едуарда Тіміргазіна, в котрого за¬кінчився строк повноважень, на який його було призначено. На обрання його безстроково ВККС не дала рекомендації. Водночас, як зазначив В.Колесниченко, є привід для проведення перевірки щодо порушення цим діячем присяги. Щоправда, сам суддя під час засідання секції ВРЮ заявив про намір оскаржити рішення кваліфкомісії, тому просив дати йому додатковий час. Утім, його не вистачило, щоб виконати заплановане оскарження.
Прикметно, що рішення ВККС, до якого Е.Тіміргазін мав претензії, було ухвалене ще в березні цього року. Термін, відведений на оскарження, уже закінчився. На своє виправдання суддя сказав, що через вагання не встиг підготувати скаргу. Він визнав, що час вичерпався і вже немає підстав на поновлення строку оскарження. А тому, як відзначили члени ВРЮ, немає й підстав для зволікання з вирішенням його долі. Тож пасивне ставлення до свого майбутнього коштувало Е.Тіміргазіну мантії. Втім, звільнення у зв’язку із закінченням строку, на який було призначено, все-таки краще, ніж за порушення присяги.
Пояснити своє бажання залишити посаду члени ВРЮ попросили суддю Апеляційного суду Луганської області Володимира Анцібора. Як зауважив член ВРЮ, заступник Генпрокурора Віктор Кудрявцев, суддя слухає кримінальну справу, причому 50% матеріалів уже розглянуто. Правоохоронець попросив суддю довести розпочате до кінця, пообіцявши всебічне сприяння. Однак В.Анцібор відмовився, мотивуючи це погіршенням стану здоров’я. «Працював чесно багато років, а тепер утомився», — поскаржився суддя. ВРЮ подякувала йому за довгі роки служіння Феміді й дала можливість піти на заслужений відпочинок.
Також Рада вирішила внести подання про звільнення представника Гагарінського райсуду м.Севастополя Степа¬на Полівода та судді Дніпровського райсуду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ірини Воронко у зв’язку з набранням щодо них законної сили обвинувальними вироками.
Компенсація за мантію
Серед причин масових відставок можуть бути нові матеріальні реалії, в яких опинилася третя гілка влади. Це, власне, підтвердив і В.Колесниченко. «З прийняттям закону «Про судоустрій і статус суддів» змінилась і сума винагороди, коли суддя йде у відставку. Раніше це були значні суми, а сьогодні законодавець визначив інші матеріальні можливості судді, збільшивши заробіт¬ну плату діючому судді, але зменшивши вихідну допомогу. І тому, думаю, цей чинник вплинув на рішення суддів», — пояснив журналістам після засідання голова ВРЮ. Втім, на його думку, це не єдиний мотив для звільнення. Так, спонукати до самоусунення могли зміни до процесуальних кодексів. «Ці обставини також є однією з причин, що судді, які пропрацювали багато років, під кінець своєї кар’єри не бажають змінювати свої знання, проходити перепідготовку».
Між іншим, В.Колесниченко також не виключає, що ефективна робота ВРЮ та органів суддівського самоврядування не залишилася безслідною. «Судді сьогодні відповідально ставляться до того, що... допустивши помилку, вони можуть бути притягнуті до відповідальності». Проте, як дав зрозуміти очільник ВРЮ, нічого трагічного у відставках немає, мовляв, є надія, що з приходом нових кадрів зміниться і їхнє ставлення до правосуддя.
Зокрема, на черговому засіданні ВРЮ традиційно заповнила вакантні місця у суддівському корпусі. Загалом отримати «перепустки» в професійне життя вдалося 60 кандидатам. З них 19 рекомендовано на посади в місцевих адміністративних судах, 11 — місцевих господарських, 30 — у місцевих загальних. Чи будуть вони сумлінними служителями Феміди — покаже час.
Натомість шести здобувачам у внесенні подань відмовлено. Для них двері ВРЮ відчиняться лише через рік. Але, як завжди підбадьорюють творці суддівського корпусу, це гарна нагода краще підготуватись і знову спробувати переконати всіх у своїх знаннях.
Кадрові ротації відбулися не тільки в суддівському корпусі, а й рядах ВРЮ. Так, до роботи в цьому органі приступили голова Ради суддів адмінсудів Микола Кобилянський, призначений за квотою Президента, та голова Ради суддів господарських судів Олександр Удовиченко, обраний з’їздом суддів. Вони склали присягу члена ВРЮ на пленарному засіданні Верховної Ради 21 вересня цього року. Новоспеченим творцям суддівського корпусу вручили нагрудні знаки членів ВРЮ і привітали. Таким чином, хоча в цьому конституційному органі служителі Феміди залишаються в меншості, представників спеціалізованих судів у ньому стало більше.
Тетяна КУЛАГІНА
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!