Кожен третій бізнесмен в Україні торік став жертвою «економічних» злочинців і хабарників. Але спеціалісти прогнозують, що в цьому році ситуація може трохи покращитись, адже з 1 січня 2012-го набула чинності нова норма, яка зобов’язує всіх посадовців здавати розширену декларацію й звітувати не лише про доходи, а й про витрати.
Хакер + чиновник vs бізнесмен
Минулого року підприємців як ніколи раніше атакували хабарники і… хакери, — вважають експерти. Згідно з опитуванням респондентів для шостого «Всесвітнього огляду економічних злочинів», 36% приватних організацій в Україні протягом останніх 12 місяців стали жертвами економічних злочинів. 73% опитаних керівників підприємств найбільш поширеним видом уважають незаконне привласнення майна, 60% відзначили хабарництво й корупцію, 30% — маніпуляції з фінансовою звітністю, 23% — недобросовісну конкуренцію. 5-е місце посіла кіберзлочинність — 17%, кожен третій респондент відзначав, що цей ризик збільшився за останні 12 місяців. Найбільш імовірними джерелами внутрішнього шахрайства, на думку 67% опитаних, є відділи інформаційних технологій, фінансів, маркетингу й продажу, юридичний відділ.
Останнім часом підприємці все частіше скаржаться на атаки хакерів. Кібершахраї або крадуть гроші з банківських рахунків, або просто перераховують кошти в інші фінустанови. Як правило, підприємці тримають язик за зубами й про те, що їх обікрали, правоохоронцям не повідомляють. Особливо, якщо це сталося всередині компанії. Фахівці кажуть, що це — через недовіру до людей у погонах. За неофіційною статистикою, яку наводить UBR, кожного п’ятого співробітника «органів», котрий порушив закон, як правило, лише звільнять. Тим часом збитки, завдані підприємствам, вражають — деякі з них унаслідок оборудок втрачають до 5 млн грн.
Однак найбільші вороги підприємств — вітчизняні чиновники, котрі здебільшого «заробляють» на хабарах. Лише цього року правоохоронці виявили 3000 подібних злочинів, у більше ніж сотні випадків фігурують суми понад 100 тис. грн.
Без товстого гаманця підприємцям розв’язати проблеми практично неможливо. Найчастіше за поборами приходять міліціонери, податківці та працівники санепідемслужб. За підрахунками Міжнародної фінансової корпорації, українським бізнесменам доводиться витрачати через «підкупництво» 10% своїх доходів. Таке нахабство експерти пояснюють вседозволеністю та відсутністю опису чітких обов’язків чиновників. Найбільший минулорічний улов правоохоронців — хабар на суму 10,5 млн грн. — його намагався взяти голова однієї із райдержадміністрацій Хмельниччини. За ці гроші він обіцяв змінити цільове призначення 33 га землі. Крім того, зловживання постійно виявляють у сфері держзакупівель. Можна також пригадати одіозну справу екс-голови Держкомфінпослуг Василя Волги, який, за версією слідства, вимагав у голови Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» Андрія Азарова півмільйона доларів. Більш того, в цій «операції» брав участь не один В.Волга, а ціла група високопосадовців державної комісії. Подейкують, хабарництво в цій установі було «поставлене на конвеєр». Нещодавно Шевченківський райсуд м.Києва почав судове слідство в цій справі.
Контроль витрат і список корупціонерів
«Тут збігаються інтереси багатьох сторін. І передусім ми говоримо про те, що витрачаються державні кошти, коли підприємці зацікавлені в отриманні більшої вигоди або змовляються між собою заради того, щоб перевагу й перемогу в конкурсі отримав хтось один з них, а потім розподіляють цей прибуток», — наголошує голова Антикорупційної ради України Богдан Якимюк.
Експерти вже давно пропонували боротися не з корупціонерами, а з корупцією як явищем. Наприклад, перейняти досвід Грузії. Якщо чиновник будь-якого рангу в цій країні раптом стає заможним, він має розповісти, звідки на нього звалилося багатство. Перші кроки в цьому напрямі нещодавно зробила й Україна.
З 1 січня 2012 року набули чинності дві новації антикорупційного закону, прийнятого парламентом влітку минулого року. Тепер чиновники зобов’язані декларувати не лише доходи, а й витрати (повідомляти про купівлю нерухомості, землі, машин) — щорічно до 1 квітня. Декларацію повинні подавати не тільки Президент, спікер, Прем’єр і члени Кабміну, а й депутати всіх рівнів, мери та їхні заступники, судді, міліціонери, податківці, прокурори, митники.
У декларації повинні бути зазначені доходи, витрати й майно членів сім’ї, які проживають з чиновником під одним дахом. Правда, є один нюанс — в примітках до затвердженої парламентом декларації сказано, що графу про витрати потрібно заповнювати тільки тоді, коли разова витрата перевищує або дорівнює сумі 150 тис. грн. ($18750). Штраф за невиконання вимог невисокий — до 425 грн. «Сама декларація дуже детальна й відповідає стандартам Євросоюзу. Однак деякі нюанси можуть зробити це нововведення неефективним. Потрібно знизити планку (європейські чиновники декларують витрати понад €5000), розширити коло родичів, які повинні декларувати витрати (щоб не можна було записати витрати на родича, зареєстрованого за іншою адресою). І, нарешті, поки що не створено орган, який буде обробляти і перевіряти декларації. Вони будуть потрапляти до відділу кадрів того органу, де служить чиновник, де їх ніхто не буде читати й перевіряти», — говорить керівник представництва Transperancy International в Україні Олексій Хмара.
Щоправда, частина експертів уважає, що ці заходи все ж дещо вгамують апетити корупціонерів. До речі, є і ще одне нововведення для чиновників — перед тим, як зайняти державний пост (крім кандидатів у президенти й депутати), протягом 15 днів вони повинні будуть пройти спецперевірку. Компетентні органи будуть ретельно вивчати їхні декларації про доходи та витрати, диплом про вищу освіту й навіть стан здоров’я.
Тим часом Мін’юст має намір скласти список усіх корупціонерів та хабарників. Їх вноситимуть до спеціальної офіційної бази даних. Кошторис такого проекту підготує Кабмін. Втім, коли серед «економічних» злочинців проведуть перепис — поки невідомо.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.51 МБ)
Матеріали за темою
Ненормативні акти, синоніми до правовладдя та політичний характер — що не так з «абеткою» від Голови ВР
в„–7 (1565), 19.02—25.02.2022
До суду присяжних в Україні допустять молодь без декларацій
в„–45 (1551), 06.11—12.11.2021
В’язнів, які не хочуть їсти, годуватимуть примусово — проект схвалено у 1-му читанні
в„–38 (1544), 18.09—24.09.2021
На українцях ставитимуть правові експерименти
в„–28 (1534), 10.07—16.07.2021
ВР можуть завалити законодавчим спамом
в„–13 (1519), 27.03—02.04.2021
Чому не вдалося пролобіювати закон про лобізм в Україні?
в„–11 (1517), 13.03—19.03.2021
Антибанківський закон можуть скасувати через законодавчий спам
в„–21 (1475), 30.05—05.06.2020
Відповідальність за деякі злочини посилили з огляду на карантин
в„–17 (1471), 02.05—08.05.2020
Новий орган зможе потопити патентних тролів, але втратити право на міжнародну попередню експертизу
в„–10 (1464), 14.03—20.03.2020
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!