Існуючі правила АНБ порушують конфіденційність спілкування між адвокатами та їхніми клієнтами
Добре знаний Едвард Сноуден продовжує ділитися з громадськістю отриманими під час попередньої роботи конфіденційними відомостями. Журналістка із США Лора Поїтра — одна з небагатьох людей, яким Е.Сноуден «зливає» інформацію. В її статті, недавно опублікованій у New York Times, розповідається, як АНБ прослуховувало переговори американських юристів з їхніми клієнтами.
Документи, опубліковані Е.Сноуденом, доводять, що розмови фахівців американської юридичної фірми і представників одного з її клієнтів — уряду Індонезії — стосовно торгових спорів із США прослуховувалися. Назва фірми і специфіка переговорів не уточнювалися, але встановити це не так уже й складно. У вказаний у документах період Індонезія вела кілька спорів із США: один стосувався експорту ароматизованих сигарет, а інший — креветок. Для допомоги у веденні цих справ індонезійський уряд звернувся до американської юридичної фірми Mayer Brown.
Управління радіотехнічної оборони (австралійський аналог АНБ) повідомило американських колег, що «стежить» за переговорами індонезійської влади, зокрема за спілкуванням з американською юридичною фірмою. Воно запропонувало поділитися інформацією, зокрема про закриті переговори на рівні юрист—клієнт, і попросило керівних вказівок. Представлений Е.Сноуденом документ не розкриває подробиць отриманих від американської розвідки вказівок, але демонструє, що австралійські спецслужби отримали благословення на те, щоб і надалі (дослівно) «прослуховувати розмови, поставляючи дуже корисні відомості зацікавленим клієнтам у США».
АНБ відмовилося відповідати на запитання, зокрема про те, чи ділилося воно інформацією про американську юридичну фірму з торговими представниками США або посередниками. Уряд Австралії також не став коментувати шпигунський скандал, заявивши, що розвідувальна служба діє на користь держави і за законами держави, зокрема у випадках, коли їй сприяють союзники за кордоном.
Суми, що фігурують у цьому випадку, є відносно невеликими: мова йде про контракт на $40 млн на рік у спорі про сигарети і $1 млрд на рік у справі про креветки.
Дуейн Лейтон, партнер Mayer Brown у Вашингтоні, котрий займається практикою у сфері міжнародної торгівлі, висловив здивування з приводу можливого стеження з боку спецслужб. «Я завжди цікавився, чи не прослуховує мене хтось, тому що в наш час треба бути ідіотом, щоб не поцікавитися, — говорить Д.Лейтон. — Проте у мене ніколи не було підстав вважати, що за мною шпигують». Втім, якщо розвідка все ж таки прослуховувала переговори з індонезійською стороною, то шпигунам було дуже нудно, відзначив Д.Лейтон.
Офіційний представник Mayer Brown заявив, що «ні репортажі ЗМІ, ні внутрішні системи контролю не надали доказів, що за фірмою стежили». «Компанія ставиться до захисту конфіденційних відомостей дуже серйозно, і ми витрачаємо істотні ресурси на те, щоб забезпечувати безпеку даних клієнтів», — додав він.
«[Викриття Е.Сноудена] підтверджують побоювання, що існуючі правила стеження АНБ порушують таємницю спілкування між юристами та їхніми клієнтами, — нарікає адвокат Американського союзу громадянських свобод Олексій Абдо. — Це спілкування, за його словами, «священне», і розмови не повинні «прослуховуватися, крім як у виняткових випадках».
Раніше проти закону про стеження за представниками зарубіжних країн виступали відразу кілька груп, які складалися із журналістів, юристів і представників організацій з прав людини. Подана ними скарга отримала назву «Справа Клеппера» (за прізвищем глави АНБ Джеймса Клеппера). Згідно із законом АНБ заборонено шпигувати за американцями, зокрема за юридичними фірмами та іншими організаціями, що базуються на території США. Стеження без достатніх доказів наявності злого наміру не дозволено також вести за союзниками з міжнародної розвідки — Австралією, Великою Британією, Канадою й Новою Зеландією. Однак, якщо представники вказаних 5 країн вступають у контакт з іншими іноземцями, які стали метою спецслужб, шпигунство дозволено — як у випадку з урядом Індонезії.
Противники цих правил були такої думки, що широкі можливості розвідки ставлять під загрозу конфіденційність спілкування із зарубіжними партнерами і змушують американські фірми вживати відповідних заходів, наприклад організовувати спеціальні відрядження для переговорів. Проте в 2013 р. Верховний суд відхилив скаргу (п’ятеро суддів проти чотирьох), аргументувавши це тим, що побоювання за таке рішення, як мовиться в рішенні ВС, були «сумнівними».
У 2006-му Центр захисту конституційних прав уже намагався оскаржити програму стеження, але в 2011 р. окружний суддя Вон Уокер у суді Північного округу Каліфорнії відхилив цю заяву. Організація подала скаргу до Апеляційного суду дев’ятого округу, але там підтвердили рішення окружного суду після завершення розгляду «справи Клеппера» у Верховному суді. «Без зміни рішення і пояснень з приводу «справи Клеппера» з боку ВС суди нижчих інстанцій продовжать відхиляти скарги юристів, якщо не буде безперечних доказів шпигунства», — скаржиться представник Центру захисту конституційних прав Шаяна Кадідал. Обговорення петиції центру відкладено до конференції суддів, яка відбудеться 28 лютого цього року.
Сам директор АНБ Дж.Клеппер висловив жаль із приводу того, що управління розвідки не проявило належної відкритості раніше. Він уважає, що про секретний Патріотичний акт (антитерористична програма, прийнята після подій 11 вересня 2001 р.) потрібно було відразу повідомити офіційно, тоді не було б скандалу і вдалося б зберегти довіру, яку підірвали публікації Е.Сноудена. У першу чергу Д.Клеппер мав на увазі §215, який давав право спецслужбам стежити за електронним листуванням і телефонними переговорами. «Якби програму було публічно представлено відразу після атак 11 вересня, більшість американців, імовірно, підтримали б її», — визнає помилки Дж.Клеппер.
У Вашингтоні здивувалися, отримавши інформацію про стеження спецслужб за юрфірмами. Проте стверджують: якщо прослуховування і здійснювалося, то шпигунам, напевне, було дуже нудно.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!