Підприємцям пропонують розробити корпоративні правила
Для подолання корупції в Україні необхідні системні зміни, наприклад залучення до вирішення цієї проблеми представників бізнесу, пошук нової еліти, яка зможе реалізувати нову політику на практиці. Саме про це йшла мова на підсумкових зборах членів української мережі Глобального договору ООН.
Головною темою зустрічі стала реалізація 10-го принципу Глобального договору ООН, а саме — протидія корупції та роль бізнесу в цьому процесі. Мережа ГД ООН продемонструвала результати дослідження «Роль бізнесу в протидії корупції», в якому взяли участь компанії — члени ГД ООН в Україні.
Як з’ясувалося, головна жертва корупціонерів — саме представники бізнесу. Вітчизняні й міжнародні компанії все частіше стикаються в Україні з прямим або закамуфльованим здирством грошей, причому, як правило, з боку державних органів. Страждають від цього як великі корпорації, так і дрібні фірми. Компанії зазвичай відкрито не протистоять, швидше намагаються пристосуватися до такої ситуації. «За оцінками експертів, рівень корупції дорівнює 4—10% від обороту компанії, але він залежить не тільки від суми хабара, який у середньому становить $50 тис., але й від ефективної юридичної системи захисту від корупції. Варто зазначити, що частина компаній в Україні втрачала бізнес через корупційні дії конкурентів», — пояснила координатор української мережі Глобального договору ООН Ганна Данилюк.
Отже, тепер антикорупційні заходи стали пріоритетними для українських компаній, які мають зарубіжних бізнес-партнерів або іноземних інвесторів. Більшість компаній-респондентів надають перевагу політиці дотримання національного й міжнародного антикорупційного законодавства за допомогою створення формальної політики «комплаєнс» (контроль відповідності) або введення в дію внутрішніх документів (кодекси етики і т.д.), що, на думку представників опитаних фірм, покращує репутацію компанії в очах інвесторів і акціонерів.
Разом з тим половина фірм української мережі ГД ООН готують нефінансові звіти, повідомляють про діяльність у сфері боротьби з корупцією. В основному ці документи містять заяви про те, що компанії не допускають нечесного ведення бізнесу у відносинах з партнерами і клієнтами. У найближчі 1—3 роки більшість опитаних фірм планують увести регулярну перевірку корупційних ризиків для всіх бізнес-постачальників і здійснювати аудит антикорупційних заходів. У перспективі компанії планують створити спеціальну класифікацію ділових партнерів — за ступенем корупційних ризиків при спілкуванні з ними.
Безумовно, зрушити справу з мертвої точки неможливо без системних змін та участі держави в цьому процесі. На думку експертів, необхідно на державному рівні здійснювати залучення бізнесу до політики подолання корупції, підтримку цієї політики вищим керівництвом країни, пошук нової еліти, яка зможе реалізувати її на практиці.
Але й сам бізнес може намагатися протистояти «багатоголовій гідрі». На рівні бізнес-спільноти найбільш адекватні способи протидії корупції — це формування внутрішньої корпоративної політики на рівні окремої компанії, впровадження системи внутрішнього контролю, навіть введення на підприємстві особливої посади фахівця з протидії корупції, формування культури неприйняття корупції всередині компанії на рівні топ-менеджерів та інших співробітників. Не менш важливим уважається просування на рівні асоціацій антикорупційних принципів ведення бізнесу й відстоювання своїх інтересів. Якби бізнес повсюдно реалізовував політику відмови від давання хабарів або в нас з’явилися б могутні коаліції неурядових організацій і бізнесу проти хабарництва, то це поступово підштовхувало б державу до активніших дій і сприяло викорінюванню корупції, уважають представники ГД ООН.
За словами голови російської громадської організації «Комітет боротьби з корупцією» Анатолія Голубєва, боротьба з корупцією традиційно сконцентрована у двох важливих сферах: державного управління та бізнесу. Забезпечується вона в першу чергу нормативно-правовим регулюванням на національному й міжнародному рівнях. У той же час, згідно з висновками дослідження «Роль бізнесу в протидії корупції», українське законодавство більше спрямоване на протидію корупції серед державних службовців і не містить норм про обов’язкове впровадження бізнес-компаніями антикорупційної політики.
На думку фахівців, українське законодавство не стимулює компанії до розроблення внутрішніх корпоративних антикорупційних правил. Переважна більшість наших фірм навіть не має уявлення про такі документи. Для порівняння: за кордоном без подібних статутів компанія просто не має жодних перспектив у бізнесі. На жаль, у нас поки що акцентується увага тільки на протидії та ліквідації наслідків корупції, а не на її запобіганні й боротьбі з причинами її виникнення.
На зустрічі дійшли висновку: стратегічною метою для подолання корупції в України повинні стати посилення превентивних заходів, а також формування в товаристві нетерпимого, негативного ставлення до корупції за допомогою спільних зусиль державних і суспільних структур, за участю міжнародних організацій.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.6 МБ)
Можливо, українським компаніям варто подумати про введення в штат нової посади — менеджера з протидії корупції?
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!