Держдума РФ не хоче пускати в арбітраж молодих суддів
У Росії стати суддею арбітражного суду регіону буде складніше — для претендентів підвищується віковий ценз і мінімально допустимий стаж. Необхідно уніфікувати вимоги до суддів першої інстанції, таким чином пояснили в Держдумі модернізацію, але прирівняли «арбітражників» до суддів апеляційної та касаційної інстанцій загальної юрисдикції. Для районних і мирових суддів творчість законодавців мине безболісно.
У червні минулого року сенатор Анатолій Лисков запропонував змінити вимоги до суддів арбітражних судів суб’єктів Російської Федерації і статутних судів. Він уважає неправильним те, що суддями статутних і арбітражних судів суб’єктів можуть ставати ті, кому виповнилося 25 років і в кого є стаж у сфері юриспруденції не менш ніж 5 років, тоді як до суддів судів загальної юрисдикції обласної ланки вимоги є більш жорсткими — вік від 30 років і юридичний стаж не менш ніж 7 років. При цьому стати мировим або суддею районного суду, як і раніше, можна буде з 25 років за наявності 5 років юридичного стажу. «З метою реального забезпечення конституційного принципу щодо єдності статусу суддів у взаємозв’язку зі статусом судів» А.Лисков запропонував уніфікувати вимоги.
А.Лисков відстоював свій проект у думському комітеті з держбудівництва. Суди обласного рівня загальної юрисдикції, верховні суди суб’єктів і арбітражні суди суб’єктів «за своїм статусом є однаковими», але вимоги до суддів різняться. «На мій погляд, це неправильно», — заявив А.Лисков і нагадав про об’єднання Вищого арбітражного і Верховного судів, яке має привести до однаковості практики. «Моя пропозиція зводиться до того, що ми — у напрямі до уніфікованих вимог до всіх суддів», — відзначив сенатор.
«Не знаю, чи будуть у зв’язку з цим якісь проблеми, які виникають із кадровим складом судів. Чи будуть складнощі з підбором суддів», — заявив голова думського комітету з держбудівництва «єдинорос» Володимир Плігін. Також він розповів про відмінності між обласними судами та арбітражними судами регіону. Перші, за його словами, виконують функції апеляційної, касаційної, частково наглядової інстанції, у низці випадків — суду першої інстанції, а арбітражні суди суб’єктів завжди виконують роль суду першої інстанції.
Проект підтримав «єдинорос» Тамерлан Агузаров, котрий раніше обіймав посаду голови ВС Північної Осетії. Він запропонував надалі подумати також над вимогами до кандидатів у судді Верховного суду. «Людина, яка не пропрацювала жодного дня в судовій системі, не може бути суддею ВС. У нас сьогодні будь-який громадянин, який відповідає вимогам, може претендувати навіть на посаду голови Верховного суду», — вважає Т.Агузаров.
Комуніст Вадим Солов’єв побачив у законопроекті натяки на злиття арбітражної системи з судами загальної юрисдикції. «Ми починаємо вводити єдині вимоги, з цього все і починається», — обурився він. У свою чергу А.Лисков переконував колег, що вніс законопроект ще в червні 2013 р., коли про об’єднання судів ще не йшлося.
«Законопроект унесено у розвиток ідеї, що вимоги до суддів різних інстанцій мають бути різними», — завершив обговорення «єдинорос» Дмитро Вяткін. За його словами, судом першої інстанції в системі арбітражних судів є обласний арбітражний суд, як районні і мирові — у системі судів загальної юрисдикції. Вимоги до кандидатів на заміщення посад суддів однієї інстанції повинні бути однаковими, тому що вони розглядають справи як перша інстанція.
Зрештою комітет рекомендував Держдумі прийняти законопроект у першому читанні. Його обговорення на пленарному засіданні відбудеться в березні.
Заразом депутати рекомендували прийняти в першому читанні і законопроект Верховного суду РФ, який змінить правила проведення іспитів на посаду судді та обмежить коло осіб, які мають право увійти до корпорації. До кваліфікаційного іспиту не допустять бакалаврів. Суддями зможуть стати тільки спеціалісти і магістри у сфері права. Зараз від претендентів вимагають тільки наявність вищої юридичної освіти.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!