Еміграція не рятує мусульманок від «традиційної» відповідальності
Одна з останніх табуйованих тем — убивство як мінімум 20 тис. жінок у рік в ім’я так званої честі. Як пише The Independent, проблема не обмежується територією Близького Сходу, вона зі швидкістю світла поширюється на інші, ліберальніші, країни, зокрема і європейські. Викоренити вікові традиції непросто, а в деяких випадках практично нереально.
«Убивча» мораль
На думку багатьох жіночих організацій Близького Сходу і Південно-Західної Азії, жертв як мінімум у 4 рази більше, ніж називає ООН. Більшість жертв — молоді жінки й дівчата, зо¬крема підлітки. З міркувань честі вбивають і чоловіків.
Одне з перших місць за кількістю жертв убивств «у ім’я честі» займає Туреччина. Опитування, проведені в цій країні, показують, що 40% населення ставиться до них позитивно. За даними дослідження Фонду народонаселення ООН, головна причина цієї проблеми — збочене розуміння честі. Консервативні турки стверджують, що «честь — це найважливіша річ у житті». У країні донедавна дівчину, котра «збезчестила» себе неслухняністю, вбивав брат, молодший 18 років. За оцінками жіночих організацій, на цій підставі щорічно вбивали не менш ніж 200 дівчат і жінок. Убивство «в ім’я честі» було пом’якшувальним чинником для суду. Слід зазначити, що правоохоронні органи й суди багатьох країн Близького Сходу вдаються до потурання, скорочуючи чи скасовуючи строки ув’язнення за вбивство жінок родичами, а часто класи¬фікують їх як самогубства, аби уникнути притягнення до відповідальності.
У 2001 році стамбульський суд змінив трьом братам довічне ув’язнення на строк від 4 до 12 років. Вони звинуватили сестру в проституції та скинули з мосту. Суд ухвалив, що її поведінка спровокувала вбивство.
Тільки тиск із боку ЄС змусив Туреччину змінити законодавство. Проте тепер жінок просто примушують покінчити життя самогубством. В Анталії це трапляється кожні кілька тижнів. Так, 17-річна школярка, котра закохалася в однокласника, отримувала від дядька і братів СМС із вимогою накласти на себе руки, щоб змити ганьбу із сім’ї. Вона кілька разів намагалася це зробити, а потім сховалася в притулку для жінок, які піддаються насильству.
Не набагато краща ситуація в Йорданії, Єгипті та Іраку. До речі, власті Єгипту стверджують, що вбивства «в ім’я честі» — міф. У цих країнах відомі випадки, коли чоловіки гвалтували власних дочок, а потім убивали їх заради честі сім’ї. Проте в Йорданії, за твердженнями жіночих організацій, у середовищі християнської меншини (понад 5 млн чоловік) здійснюється більше «моральних» вбивств на душу населення, ніж у мусульман. Часто тому, що християнки хочуть вийти заміж за мусульман. Але християнська громада прагне не обговорювати своїх злочинів, і велика частина відомих випадків — убивства, здійснені мусульманами. Human Rights Watch давно засу¬джує поліцейських і судову систему Палестинської автономії за майже повну нездатність захистити жінок сектору Газа і Західного берега річки Йордан від убивств «в ім’я честі».
В Іраку у 2008 році по¬ліція зафіксувала, що за носіння одягу, який не відповідає мусульманським традиціям, убивали по 15 жінок у місяць.
За злочини такого роду, як свідчить практика, покарання можуть бути різними: від закидання камінням, групового згвалтування до обливання кислотою.
Звичаї без кордонів
Журналісти називають убивства «в ім’я честі» переважно мусульманським звичаєм, тому існує думка, що більшість злочинів скоюються іракськими курдами, палестинцями в Йорданії, а також у Пакистані та Туреччині. Проте вбивства «в ім’я честі» вже давно «перекинулися» на Велику Британію, Бельгію, Росію, Канаду і багато інших держав. Такі вбивства відбуваються навіть у ліберальному Лівані. У Сирії громадські організації вимагають посилити покарання за вбивства жінок, але в результаті строки ув’язнення для вбивць родичок за поза¬шлюбні зв’язки були збільшені тільки до 2 років. В Ірані й Афганістані моральні розправи часто відбуваються на грунті розбрату між племенами. В Індії відомі випадки, коли молодого і наречену вбивають родичі, невдоволені їхніми планами одружитись, оскільки дівчина належить до нижчої касти.
Тим часом сім’ї іммі¬грантів часто привозять на Захід жорстокі традиції рідних сіл. Так, у Санкт-Петербурзі іммігрант з Азербайджану звинувачується в тому, що найняв кілерів для вбивства своєї дочки за те, що вона, нехтуючи національними традиціями, носила міні-спідницю. Злочини здійснюються також у Великій Британії. Скотленд-ярд давно ви¬знав, що необхідно переглянути понад 100 випадків смертей, деякі — більш ніж 10-річної давності, які мають схожість з убивствами «в ім’я честі».
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!