Київ і Астана додали двостороннім відносинам енергетики
Cупевненістю можна сказати, що багато пострадянських країн починають дружити по-новому. З чистого аркуша писатиметься історія взаємин України й Казахстану. Адже недавня зустріч президентів цих країн дозволяє ствер¬джувати, що відносини Києва й Астани досягли якісно нового рівня. Глави держав устигли обговорити питання транспортування нафти, співпраці в космічній, військово-технічній сферах і в галузі освіти. Також порушували питання постачань казахстанського газу в Україну, реалізації спільних проектів в атомній енергетиці, суднобудуванні.
Транзиту бути
Нинішнє рандеву президентів України й Казахстану стало вже сьомим у 2010 р. На думку політологів, такі часті контакти глав двох держав свідчать про їхні гарні стосунки.
Варто відзначити, що під час зустрічі казахстанський лідер Нурсултан Назарбаєв заявив, що головна мета його візиту в Україну — збільшення товарообігу між двома державами. Саме цій меті підпорядковані всі напрями співпраці, які обговорювалися в Києві.
Український Президент Віктор Янукович під час зустрічі з колегою заявив, що Київ готовий приєднатися на конкурсній основі до розробки на території Казахстану родовищ нафти й газу. «Ми б, звичайно, хотіли, щоб ви такі умови для нас створили, і ми на сучасних тендерних умовах готові ці питання вирішувати і за¬цікавлені в розвитку відносин», — сказав він.
Також буде відновлено транспортування казахстанської нафти через територію України, яке було зупинено. Нагадаємо: Астана припинила транспортування нафти в лютому 2010 р., коли український оператор «Укртранснафта» перевів тарифи на прокачування нафти з долара в євро, що збільшило ціну транзиту на 20—25%. У результаті за перше півріччя транспортування нафти через територію України зменшилося на 23,9% і становило 17,2 млн т. Казахстан прийняв рішення переорієнтувати поставки до Східної Європи через Білорусь.
«Ми домовилися, що приблизно на 8 млн т підвищимо транзит нафти через Україну. Певну частину цього об’єму, яка необхідна українським нафтопереробним заводам, вони можуть використовувати згідно з окремою угодою», — відзначив В.Янукович.
Проте, на думку деяких експертів, відновлення транзиту нафти принесе до українського бюджету мільйони доларів. Безумовно, порівняно з нулем прокачування 8 млн т — це для України найважливіший момент, це десятки мільйонів доларів для країни.
Не без участі Кремля
Президент Казахстану висловив готовність постачати в Україну не тільки нафту, а й казахстанський газ і допустити українські компанії до розроблення нафтогазових родовищ на території країни. Втім, експерти сумніваються в можливості реалізації таких домовленостей без згоди Росії.
Нагадаємо: нині Київ задовольняє потреби в газі в основному за рахунок постачань з Росії і в значно менших обсягах завдяки власній здобичі. До того моменту, коли Україна оформила газові угоди з «Газпромом», вона самостійно купувала не тільки російський, а й центральноазійський газ, а тому в її балансі була присутня й частка казахстанського блакитного палива.
Якщо Україна братиме участь не тільки в геологорозвідувальних роботах на території Казахстану, а й у нафто- і газовидобуванні, про що домовилися президенти двох країн, можна прогнозувати і розгляд питання про будівництво нового газопроводу. Він зможе конкурувати з «Набукко» в доставці азійського газу в Європу.
Проте наскільки ця можлива мета відповідатиме планам Москви щодо використання «Південного потоку», передбачити важко. Тому, враховуючи довгострокові домовленості між Росією та Казахстаном у газовій сфері, без участі представників РФ подібні проекти навряд чи будуть реалізовані.
Крім того, прийнято рішення, що Україна спільно з Росією та Казахстаном вироблятиме ядерне паливо. «Ми домовилися, що Київ візьме участь у розвитку бази з виготовлення ядерного палива. Сьогодні можна сказати, що є три¬стороння домовленість про те, що Росія, Казахстан і Україна на рівних — кожна зі сторін по 33% — отримають право брати участь у цьому проекті. Він дуже зручний для наших країн», — підкреслив В.Янукович.
Нова якість відносин
У свою чергу український гарант запропонував казахстанському колезі активізувати співпрацю в космічній сфері. В.Янукович уважає, що країнам потрібно відновити цілу низку спільних фундаментальних досліджень і використовувати спільні можливості.
Також, на думку Віктора Федоровича, Україна, Казахстан і Росія повинні стати ключовими учасниками створення транспортного коридору, який зв’яже Європу й Азію. Нагадаємо, що Казахстан останніми роками активно просуває ідею створення «нового шовкового шляху». Одним з головних напрямів цього проекту є транспортний коридор Китай — Казахстан — Росія — Україна — Білорусь — Європейський Союз.
Віктор Федорович учергове відзначив успішне головування Казахстану в ОБСЄ (у 2010 р.). Київ сподівається заручитися під¬тримкою Астани при роз¬гляді його заявки на головування в організації в 2013 р.
Що стосується основних підсумків зустрічі президентів, то варто відзначити: не за всіма напрямами результати переговорів оформлені в документи і, швидше за все, домовленості стануть предметом наступної серії переговорів. Можливо, вже в тристоронньому режимі, з участю в них і представників РФ. Таку думку підтримують багато експертів, які вважають, що президенти України й Казахстану діють, озираючись на Росію, без якої на даному етапі неможливо реалізувати жодного значного стратегічного проекту.
Юрій ГАВРИЛЕЧКО, Олександр САВОЧЕНКО
Думки політологів
Що принесуть нам візити лідерів пострадянських країн?
Володимир ФЕСЕНКО:
— Цього року ми бачимо, що відносини між Україною та Казахстаном вийшли на якісно новий рівень. Такі часті зустрічі двох президентів свідчать не просто про гарні особисті взаємини, а про наповнення новим змістом стратегічних відносин, надання їм нового темпу.
Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ:
— Точно — не інвестиції. Тому що пострадянські країни самі є основними споживачами іноземних вкладень. Ситуація в країнах «п’яти станів» — Таджикистані, Узбекистані, Туркменистані, Киргизстані і Казахстані — більш-менш прийнятна, адже туди інвестують арабські країни, Китай. А Україна повинна розраховувати на західні капіталовкладення.
Записала Марина ЗАКАБЛУК
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!