Чи закриє Феміда кримінальну справу стосовно другого Президента України?
Печерський районний суд м.Києва продовжив розгляд скарги Леоніда Кучми й скасував постанову про порушення щодо нього кримінальної справи. До речі, до суду, крім самого екс-президента, викликали також колишнього Голову Верховної Ради Олександра Мороза й головного свідка обвинувачення Миколу Мельниченка. Проте, як і слід було очікувати, ніхто з них на засідання не з’явився.
Пророцтва, що збулися
Порушення кримінальної справи проти другого Президента стало шоком не тільки для самого Л.Кучми, а й для багатьох політиків і експертів. Леонідові Даниловичу інкримінували перевищення влади і службових повноважень (ч.3 ст.166 Кримінального кодексу в редакції 1960 року) — по суті, прокуратура висунула йому обвинувачення в причетності до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе і тим самим побічно визнала достовірність плівок М.Мельниченка.
«Справа Кучми» поповнила «колекцію» кримінальних справ, пов’язаних з убивством Г.Гонгадзе (всього таких справ, за словами Генпрокурора Віктора Пшонки — 5). Правда, ГПУ визнавала, що «даних про те, що Л.Кучма прямо давав вказівки вбити Г.Гонгадзе, не встановлено», але при цьому стверджувала: докази вини екс-президента «дуже серйозні». Проте через деякий час з вул.Різницької «полетіли» вже інші послання.
Наприкінці листопада Генпрокурор заявив у ефірі телеканалу «Інтер» про те, що плівки М.Мельниченка — головний доказ у справі — можуть бути не прийняті судом як докази. При цьому він послався на рішення Конституційного Суду, згідно з яким Феміда може визнавати тільки ті докази, які зібрані законним шляхом і уповноваженими на це органами. Втім, багато політологів ще на стадії порушення «справи Кучми» прогнозували, що так чи інакше її закриють. З цим прогнозом згоден і «ЗіБ» — схоже, йдеться до того, що вже на найближчому засіданні суду 9 грудня постанову буде скасовано.
Формальний привід для закриття справи — скарга адвокатів Л.Кучми. Захисники Сергій Ульянов і Віктор Петруненко оскаржили постанову про порушення кримінальної справи у зв’язку з її безпідставністю. «На сьогодні стало очевидним, що матеріали кримінальної справи містять незаперечні докази невинності другого Президента в інкримінованому йому перевищенні влади, нібито пов’язаному із загибеллю Г.Гонгадзе», — заявили адвокати. За словами захисту, відсутність колишнього екс-співробітника держохорони М.Мельниченка, свідченнями якого обгрунтовано кримінальне переслідування Л.Кучми, робить неможливим судовий розгляд справи й винесення остаточного рішення по суті. У зв’язку із цим адвокати рекомендували екс-президентові оскаржити в суді порушення справи. Тому що без яких-небудь висновків суду невідомо, скільки він ще перебуватиме в «нинішньому невизначеному статусі», що є обмеженням його конституційних прав і свобод.
У свою чергу Л.Кучма теж прокоментував подання скарги: «Для мене, як для колишнього керівника держави та її громадянина, справа честі, щоб у цій брудній історії, яка завдає великої шкоди Україні, нарешті була знайдена правда. Особисто я точно знаю в цій історії лише одне: Кучма не винен! І продовження підміни розслідування «справи Гонгадзе» так званою справою Кучми все далі відводить слідство з правильного шляху й віддаляє його від встановлення істини».
Кучмі допоможе КС?
Закрити кримінальну справу стосовно другого Президента суд зміг завдяки рішенню КС від 20.10.2011 №12-рп/2011. Ним єдиний орган конституційної юстиції підтримав позицію СБУ, відзначивши, що «визнаватися допустимими і використовуватися як доказ у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства». А здійснювати оперативно-розшукові заходи згідно із законом «Про оперативно-розшукову діяльність», повинні тільки уповноважені на це органи. Більше того, тільки оперативні підрозділи цих органів. Тобто, якщо навіть громадянин працює, скажімо, в СБУ, але експертом, а не оперативником, вести стеження він не має права. Та й оперативник може займатися цим тільки в рамках оперативно-розшукової справи. КС роз’яснив, що закон забороняє решті осіб вести подібну діяльність за власною ініціативою.
Таким чином, записи, які вів М.Мельниченко, не можуть бути визнані доказом у справі, навіть якщо він діяв як приватна особа (а діяти як співробітник СБУ він не міг, оскільки не працював у оперативному підрозділі та не отримував на це відповідної санкції).
Ізраїльські будні відставного майора
А що ж ініціатор касетного скандалу та власник плівок? М.Мельниченко невдовзі після порушення проти нього кримінальної справи покинув Україну й перебуває в Ізраїлі. Генпрокурор заявив, що майора оголошено в міжнародний розшук по лінії Інтерполу. При цьому колишній охоронець Президента в недавньому інтерв’ю заявив, що готовий приїхати й дати свідчення в суді у «справі Кучми».
До речі, зовсім недавно ізраїльська поліція на вимогу українських спецслужб затримала М.Мельниченка, але незабаром відпустила. За словами майора, після того, як його кілька годин протримали у відділку, перед ним вибачились та повідомили, що поліція цієї країни жодних претензій до нього не має.
Така на диво лояльна поведінка вартових порядку не може не насторожувати. Адже Ізраїль є членом Інтерполу, чому ж він покриває людей, котрі перебувають у розшуку?
Той факт, що М.Мельниченко свого часу переховувався в США, а тепер знайшов притулок в Ізраїлі, мимоволі наводить на роздуми. Тут можна пригадати слова деяких політиків. «Те, що Мельниченко — агент спеціальних іноземних розвідок, це однозначно, тут сумнівів немає ні в кого, і всі ми здогадуємося, якої країни і за яким напрямом. Наскільки я бачу, як розвивається ситуація, він присягнувся у вірності не тільки Україні, а ще мінімум трьом державам та їхнім законам», —свого часу заявив народний депутат Василь Грицак.
Так це чи ні, але зі свідка М.Мельниченко вже перетворився на обвинуваченого. І на батьківщині його чекає кримінальна справа з цілою купою статей КК: розголошення державної таємниці, підробка документів та перевищення службових повноважень.
До речі, М.Мельниченко недавно заявив, що готовий приїхати в Україну, щоб свідчити в суді. Він навіть купив квиток на літак. Але… благородні поривання майора зупинили ізраїльські спецслужби, які нібито не випустили його з країни. За версією М.Мельниченка — через те, що Ізраїль є учасником Конвенції про статус політичного біженця, якою забороняється видавати людей тим країнам, де існує небезпека їхньому життю. Що тут скажеш? Дивні звичаї в ізраїльтян.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.77 МБ)
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!