Можливості військових судити цивільних осіб уріжуть
Результати підрахунку бюлетенів усенародного голосування, яке пройшло в Туреччині, щодо пакета конституційних поправок, запропонованих прем’єр-міністром Тайїпом Ердоганом і прийнятих у травні парламентом, підтвердили очікування аналітиків: 58% громадян підтримали конституційну реформу.
Основний закон Туреччини був прийнятий у 1982 році військовим урядом країни. За останні майже 30 років до нього вносилися серйозні зміни, проте на референдум це питання винесли вперше. У цілому уряд запропонував 26 поправок, багато з яких ухвалив Євросоюз.
У результаті конститу¬ційної реформи серйозні зміни торкнуться військових судів: їх обмежать у праві судити цивільних осіб, на¬віть якщо злочин стосується сфери національної безпеки або скоєно проти війсь¬ко¬во¬служ¬бовця. Ци¬вільні обителі Феміди отримають право судити війсь¬кових за злочини проти держави, а військові, звільнені у від¬ставку, зможуть подавати позови до цивільного суду.
Крім цього, пропонується значно переглянути процедуру виборів і призначення суддів до Конститу¬ційного суду і прокурорів — до Вищої суддівсько-прокурорської ради.
Буде узаконено рівність статей. Пропонованими поправками також закріплюється право громадянина на гарантований захист його персональної інформації, розширюється право на свободу пересування. Працівникам буде дозволено вступати в більш ніж одну профспілку, також знімуть заборону на полі¬тичні страйки. Запровадять інститут омбудсменів при парламенті Турецької Республіки.
За словами прем’єр-міністра Туреччини Т.Ердогана, результати референдуму означають, що країна «подолала історичний рубіж на шляху до більш розвиненої демократії та верховенства закону». Проте опозиція стверджує, що принаймні дві з винесених на референдум поправок дозволять правлячій Партії справедливості та розвитку більшою мірою контролювати процес призначення суддів вищих інстанцій і таким чином впливати на їхні рішення. Зокрема, поправки збільшать кількість суддів у Конституційному суді з 11 до 17 чоловік, а кількість прокурорів у Вищій суддівсько-прокурорській раді — із 7 до 22 осіб. Завдяки такому розширенню парламент, а отже й ПСР, отримає право призначати туди своїх представників. Це ставить під сумнів незалежність судової влади, вважають опозиціонери.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!