Ухвалючи новий закон про власні вибори, парламентарі не уникнули конституційних помилок
За 20 років незалежності кожні вибори в Україні — чи то парламентські, чи то президентські — відбуваються за новими правилами. Законодавці, очевидно, послуговуються правилом, що немає меж удосконаленню. Проте, приймаючи новий закон з певною частиною старих норм, нардепи забули, що деякі з них уже були предметом невдоволення Конституційного Суду.
Тимчасовий компроміс
Поверненню до виборчої процедури зразка 1998 року передувало стільки критики з боку опозиції, що в день голосування за проект №9265-д можна було очікувати серйозних, і не лише словесних, баталій. Принаймні з лав БЮТ лунали попередження «лягти кістками», але не дозволити прийняти закон зі змішаною системою.
Однак вечір 17 листопада пройшов напрочуд спокійно. Тимчасова спеціальна парламентська комісія, якій було доручено здійснити підготовку проекту закону про вибори народних депутатів, попрацювала настільки добре, що на всю процедуру ухвалення нових правил обрання ВР парламент витратив трохи більше години. Причому значна частина часу пішла на доповідь голови ТСК Руслана Князевича, який і значився як автор компромісного документа.
За словами доповідача, який раніше працював у Центральній виборчій комісії, представники опозиції в складі ТСК насамперед акцентували увагу на вимогах стосовно організаційного боку виборчого процесу, аби унеможливити фальсифікації волевиявлення громадян або зняття з виборчої гонки невгодних кандидатів. Також, за словами Р.Князевича, категорично вимагалося на рівних умовах надавати ефірний час та площі друкованих ЗМІ за державний кошт, зберігати бюлетені впродовж усього строку повноважень Верховної Ради, видавати протоколи щодо підбиття результатів виборів усім членам комісій тощо. Схоже, для нинішньої парламентської більшості це були не принципові питання, тому вони не заперечували проти включення відповідних норм до проекту закону.
Щоправда, було й бажання «змішати» вибори на користь партійних списків — 300 на 150, але з такою непропорційністю представники більшості не погодилися. Як не погодилися ні зі зниженням прохідного бар’єра, ні з допуском до виборів партійних блоків. Натомість у питанні «закритості» партійних списків винних не знайдеш: і лідер «регіоналів» Олександр Єфремов, і «нунсівець» Микола Мартиненко стверджують, що виступали за те, аби виборець не голосував за «котів у грошових мішках».
Утім, уже після ухвалення закону опозиційні нардепи записали його собі в актив. Зокрема, бютівець Сергій Подгорний заявив журналістам, що вдалося домогтися «важливих» поступок, як-от: обов’язкова нумерація бюлетенів зі вказівкою номера виборчого органу, способів формування окружкомів тощо.
Прикметно, що під час обговорення майже всі промовці нахвалювали цей «прояв демократичної злагодженої роботи», а опозиція ще й прогнозувала власну перемогу за новими правилами. Невдоволеними залишилися хіба що ті політики, які перебувають поза межами сесійної зали: не зумівши подолати 3%-у «планку», їм тепер пропонують узяти з першої ж спроби майже вдвічі вищу висоту. Або шукати щастя в конкуренції з тими грошовими мішками, які захочуть залишатися позапартійними, в мажоритарних округах.
12 років — 12 відмінностей
Серед нововведень, які суттєво відрізняють новий закон від попередника 12-річної давнини, можна виокремити необхідність унесення всіма претендентами застави (замість збирання підписів). Щоправда, законодавці якось дивно вирахували її розмір: партії вноситимуть за списки з 225 претендентів лише 2000 мінімальних зарплат, а за кожного «мажоритарника» — 12. Якщо бути точним, то списки мали б коштувати партіям 2700 «мінімалок» або принаймні залежати від кількості осіб, які до них потраплять.
Крім того, поспіх з ухваленням закону мав наслідком і деякі очевидні прогалини. Наприклад, не визначено дати, мінімальна зарплата станом на яку береться для обчислення розміру тієї ж застави: чи то на початок року, чи на момент перерахування. Або: для партій установлено, що вони можуть висувати своїх кандидатів з 90-го дня до дати виборів, а для самовисуванців лише вказано, що подати документи вони можуть не пізніше ніж за 75 днів до дня виборів. Зрозуміло, що раніше ніж за 90 днів документи в них і не приймуть, але закон цей момент умовчує.
А от у судовій процедурі розгляду виборчих спорів вирішили нічого не змінювати. Єдине нововведення — обов’язок суду для уточнення відомостей при розгляді позову щодо включення до списків виборців звертатись із запитом до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців. Така процедура, очевидно, займатиме значно більше часу, а отже, не варто відкладати на останній день перевірку наявності свого прізвища в списках.
До речі, парламентарі врахували і всі претензії, які свого часу до закону про вибори нардепів 1998 року мав Конституційний Суд. Наприклад, кандидатам залишили право брати відпустку на час виборчої кампанії, а не зобов’язали, як раніше. Їхні довірені особи також можуть увільнятися від виконання службових обов’язків, але й таке задоволення — за свій рахунок, а не за гроші роботодавця. Терміни висування кандидатів по мажоритарних і багатомандатному округах вирівняли, а партіям, які не захочуть сперечатися з більш могутніми конкурентами, дозволили висувати своїх представників тільки в мажоритарних округах.
Не було й намагання поширити на кандидатів депутатську недоторканність, як у 1998 році. Хоча в такий спосіб опозиція могла б убезпечити своїх лідерів від кримінальних справ і навіть витягти зі слідчих ізоляторів. Але принципова норма, яка вже визнавалася неконституційною 12 років тому, все ж залишилася…
За двома округами поженешся…
У своєму рішенні від 26.02.98 №1-98/рп КС наголосив, що парламент порушив конституційний принцип рівного виборчого права, надавши право «партійним» кандидатам одночасно балотуватись і в мажоритарних округах. «Тобто одній і тій же особі закон надає право одночасно виборювати мандат народного депутата у двох виборчих округах», — констатував Суд. Отже, і ефірного часу, і виборчої агітації за державний кошт для нього — вдвічі більше. Та й виборці змушені два рази голосувати за одну й ту саму особу.
Оскільки на той час Р.Князевич уже працював помічником голови ЦВК, не знати про це рішення КС він не міг. Проте і члени комісії, і нардепи в сесійній залі вирішили за краще промовчати про те, що свідомо йдуть на порушення Основного Закону.
Так, у 1998 році це рішення КС практично не мало значення, оскільки воно приймалося за 4 тижні до дня виборів, і перелицьовувати всі списки та округи не було часу. Тому судді обумовили, що «це рішення не поширюється на правовідносини, що виникли на підставі положень закону «Про вибори народних депутатів України», визнаних неконституційними, відповідно до яких були врегульовані порядок висування і реєстрації кандидатів у народні депутати та проведення передвиборної агітації». Але сьогодні ще достатньо часу, аби й оскаржити відповідні норми в КС, й отримати рішення.
З політичної точки зору, Президентові як гаранту додержання Конституції немає сенсу повертати нардепам цей закон. Якщо прибрати вказану норму, вдруге єдності під час голосування не буде. Адже така страховка вигідна, зокрема, лідерам партій, які ледь потрапили до парламенту цього скликання, а на подолання 5%-го бар’єра сил точно не вистачить. Одномандатний округ для них — єдиний шанс переступити поріг Верховної Ради наприкінці 2012 року.
Натомість глава держави може, підписавши закон, одночасно направити подання до КС, визначивши його невідкладним. У такому разі й нова-стара модель залишиться в силі, і політики, які дуже прагнуть подовжити своє парламентське життя, але страшенно не хочуть ризикувати, будуть змушені здобувати прихильність виборців у рівній боротьбі з іншими. Без страховки.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.44 МБ)
Матеріали за темою
Сучасні алгоритми виборчого процесу викликають у громадян політичну апатію — голова комітету НААУ
в„–5 (1563), 05.02—11.02.2022
Чому нардепи хочуть повернути виборчі округи на 5 років — проект
в„–52 (1558), 25.12—31.12.2021
Чилійці проголосували за молодість та соціальну рівність
в„–52 (1558), 25.12—31.12.2021
Кандидатів на виборах від зневаги та образ суд захищатиме позачергово — проект
в„–44 (1550), 30.10—05.11.2021
Особам з подвійним громадянством заборонять голосувати - проект
в„–5 (1511), 30.01—05.02.2021
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!