При визначенні частки кожного з подружжя повинна враховуватися сума паєнагромадження за час перебування в шлюбі.
Верховний Суд України
Іменем України
Ухвала
8 червня 2011 року м.Київ
Колегія суддів Верховного Суду України у складі:
головуючого — Патрюка М.В.,
суддів: Гуменюка В.І., Луспеника Д.Д., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 6 до Особи 7,Особи 8 про визнання співвласником квартири й визначення частки в ній, скасування реєстраційних свідоцтва та посвідчення, визначення порядку користування квартирою й зобов’язання не чинити перешкод у користуванні квартирою, за касаційною скаргою Особи 6 на рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 9.07.2009 та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 17.11.2009,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2004 року Особа 6 звернувся до суду з позовом до Особи 7, Особи 8 про визнання співвласником квартири та визначення частки в ній, скасування реєстраційних свідоцтва й посвідчення, визначення порядку користування квартирою та зобов’язання не чинити перешкод у користуванні нею.
На обгрунтування зазначав, що з січня 1987 року перебував з Особою 7 у фактичних шлюбних відносинах, а з вересня 1987 року — в зареєстрованому шлюбі. Квартира за Адресою 1, в якій вони мешкали, отримана відповідачкою як членом ЖБК №76. Перший пайовий внесок сплачено нею в 1982 році. Проте повністю пайовий внесок був сплачений у вищезазначений період спільного проживання як за його особисті кошти в розмірі 2574 крб. 89 коп. (або 22,02 м2), так і ними за спільні кошти як у період фактичних шлюбних відносин, так і в період зареєстрованого шлюбу. Вважав, що він має право на 1/3 частину спірної квартири, тому просив визнати його співвласником квартири на цю частку та скасувати реєстраційне свідоцтво на квартиру від 20.07.93, видане Особі 7, і реєстраційне посвідчення від 23.04.2007.
Крім того, вказував, що в травні 2004 року шлюб між ними розірваний, він користувався кімнатою площею 17,8 м2, після цього колишня дружина подарувала спірну квартиру своїй дочці від першого шлюбу — Особі 8, вони замінили замок у вхідних дверях та перешкоджають йому користуватися квартирою.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 9.07.2009, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 17.11.2009, у задоволенні позову Особи 6відмовлено.
У касаційній скарзі Особа 6 просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі.
Відповідно до п.2 розд.XIII «Перехідні положення» закону від 7.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду до 15.10.2010 і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом у порядку, який діяв до набрання чинності цим законом.
У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами ЦПК від 18.03.2004 в редакції, яка була чинною до змін, унесених згідно із законом від 7.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог стст.213, 214 ЦПК рішення суду повинне бути законним і обгрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, а за їх відсутності — на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи; висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов’язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених установленими фактами. У рішенні суду обов’язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду, хоча на них звертав увагу Верховний Суд у своїй ухвалі від 5.11.2008, скасовуючи ухвалені у справі попередні рішення, вказівки якого відповідно до ст.338 ЦПК є обов’язковими для судів першої чи апеляційної інстанцій при повторному розгляді справи.
Суд узагалі належним чином не з’ясував характеру та суті заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, не дав належної правової оцінки зібраним у справі доказам.
Судом установлено, сторонами це не заперечувалося, що позивач із січня 1987 року перебував з Особою 7 у фактичних шлюбних відносинах, а з вересня 1987 року — у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають дочку, Особу 1, 1991 року народження.
Спірна квартира — трикімнатна ізольована квартира за Адресою 1 — була отримана відповідачкою як членом ЖБК №76 у 1982 році.
Відповідно до стст.15, 17 закону «Про власність» у члена ЖБК виникає право власності на надану йому в користування квартиру при повному внесенні пайового внеску за неї. Тому в разі, коли право на пай, у зв’язку з повною виплатою якого виникло право власності на квартиру в будинку ЖБК, належало й іншим особам (другому з подружжя), останні із цих підстав набувають право власності на квартиру пропорційно їх частці паю в загальній сумі внесеного за квартиру пайового внеску.
Тобто питання визначення грошових сум, оплачених сторонами у вигляді пайових внесків, є механізмом для визначення частки кожного з колишнього подружжя в праві власності на квартиру.
Однак суд зазначених вимог закону не врахував і не з’ясував, який повний розмір пайового внеску за спірну квартиру, в якому порядку і ким вносився пай, яка сума паю була внесена сторонами в період шлюбу, коли повністю був погашений пай за квартиру, та не витребував у ЖБК відповідних документів про це, хоча вирішення цього питання має суттєве значення для правильного вирішення спору.
Сума паєнагромадження повинна враховуватися при визначенні в ній частки кожного з подружжя за правилами стст.22, 24, 28 КпШС.
Відповідно до ст.22 КпШС майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.
Відмовляючи в позові про визначення частки в праві на квартиру, суд виходив з того, що Особа 6 не довів, що в період зареєстрованого шлюбу він сплачував пайовий внесок спільно з дружиною. При цьому суд не навів доказів, у силу яких спростовується презумпція спільності майна подружжя, передбачена ст.22 КпШС.
Крім того, згідно з ч.3 ст.61 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На порушення вимог зазначених вище норм процесуального права суди не дали належної правової оцінки тому факту, що рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 28.03.2004, яке набрало законної сили, встановлено, що пайові внески за квартиру сплачувалися сторонами як у період окремого проживання, так і в період фактичних шлюбних відносин та в період зареєстрованого шлюбу.
За таких обставин, які свідчать про те, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони не можуть уважатися законними й обгрунтованими та відповідно до ч.2 ст.338 ЦПК підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись стст.336, 338 ЦПК, колегія суддів Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Особи 6 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 9.07.2009 та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 17.11.2009 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.49 МБ)
Матеріали за темою
Як усиновити дитину під час війни
17.04.2024
Уряд дозволив одружуватись в Дії
01.04.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!