Якщо обсяг роботи обчислюється мільярдами, завжди знайдеться той, хто візьметься за неї
У парламенті зареєстровано проект закону про заборону колекторської діяльності. Шлях, яким пішли автори документа, є доволі цікавим. Вони запропонували ввести таке визначення, як «колекторські послуги», а потім частково їх заборонити. Навіщо потрібна заборона колекторської діяльності і до чого це призведе?
Не ділом, а словом
Автор законопроекту (№9379) Юрій Полунєєв спробував перетворити колекторство на щось на кшталт довідкової служби. За текстом документа, колекторські послуги — це майже виключно спілкування з боржником, його родиною, роботодавцем та іншими особами. Тобто силові дії чи інші види тиску на людей законом уже не передбачені.
Проте навіть на ці вельми безневинні послуги буде накладена тимчасова заборона, яка триватиме до розробки спеціального закону. До того часу може бути введена відповідальність за колекторство у вигляді штрафу в розмірі 8000 мінімальних зарплат, а при повторному порушенні — ліквідація колектора як юрособи.
Можливо, в житті кожен з авторів стикався з колекторами, тому що авторський колектив, який розробляв законопроект, пропонує заборонити вибивати борги тільки з населення. Понад те, схоже, знайомство не було приємним. Автори вкрай обурені діяльністю збирачів боргів. Про це свідчить надто емоційна пояснювальна записка до проекту.
«Їх масова поява пов’язана з тим, що в умовах фінансової кризи люди — громадяни України, котрі залишилися без зарплати або інших доходів, утратили й можливість вчасно повертати кредити... Колекторські фірми здебільшого діють досить жорсткими методами... Колекторська діяльність межує з кримінально караними діями, разом з іншими порушеннями законодавства», — зазначається в документі.
На думку авторів, діяльність колекторів дуже дратує людей. Але найголовнішим, на їхню думку, є те, що при вибиванні боргів колектори порушують багато законів.
Автори склали величезну пояснювальну записку, в якій навели приклад того, що дії колекторів відбуваються в три етапи. «На першому (soft collection) телефонні дзвінки зазвичай лунають як удень, так і вночі, а листи, що надсилаються боржникові, містять погрози й залякування. Більше того, колектори тиснуть на неплатників шляхом «знайомства» з їхніми близькими та родичами, а також шляхом повідомлення на роботу про наявність у неплатника невиконаного зобов’язання», — йдеться в записці.
Якщо цей етап не приносить бажаного результату, колектори переходять до другого — hard collection. Вони приходять до боржника додому, демонструють копію позовної заяви без фактичного подання її до суду, та заяви до міліції щодо скоєння боржником шахрайства чи іншого злочину. У цей час здійснюють психологічний тиск на боржника. І лише на третьому етапі (legal collection) колектори звертаються до суду. Це майже визнання того, що вони програли, бо зазвичай таким шляхом майже неможливо повернути кошти.
Вже зміст цієї записки містить опис кількох злочинів. Більше того, вважає Ю.Полунєєв, фінустанови порушують банківську таємницю, передаючи колектору інформацію про боржника. Крім того, самі колектори порушують КК, коли чинять тиск на боржника та його родичів, додає він.
Колектори: у нас усе законно
Президент Асоціації учасників колекторського бізнесу Олександр Ільчук уже назвав проект №9379 популістським. Він упевнений, що передання даних колекторам є законним.
Справді, Міністерство юстиції щодо колекторів зазначає таке: «Залучення банками «колекторських» організацій можливе лише за наявності письмового запиту або письмового дозволу боржника на розкриття банківської таємниці».
Це формулювання є дуже слизьким. Зазвичай, надаючи кредити, банки змушують боржника написати, що він погоджується надавати інформацію про себе третім особам, якщо цього захоче банк. Отже, Мін’юст дозволив банкам робити те, що вони вже давно роблять.
Крім того, у вересні 2011 року Верховна Рада прийняла поправки до закону про банки. Тепер «банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям, у тому числі за договорами про відступлення права вимоги до клієнта». І ця норма поширюється не тільки на кредитні договори, підписані після прийняття поправок, а й на всі договори, укладені до того.
Банкіри також проти пропозиції Ю.Полунєєва. «Втрачають залишки сумління. Що ж тепер, кредити можуть отримувати всі, а вимагати їх повернення не може ніхто? А як же вкладники? А як же невиконання кредитних договорів, які підписував клієнт? Тобто, ти не платиш понад 90 днів, розбазарюєш чужі гроші, а відповідальність має нести банк?» — обурився керівник кредитного департаменту однієї з найбільших фінустанов.
Заборона не подіє
У всесвітній мережі можна знайти чимало жахливих історій про поводження колекторів з боржниками. Навіть якщо ці дії й не кримінальні, вони є моральним тиском. А далеко не всі боржники є злочинцями.
Як зазначають експерти, під час роботи колектори порушують ст.189 Кримінального кодексу («Вимагання»). Ця стаття присвячена вимогам передачі чужого майна (в даному випад-
ку — грошей) з погрозою насильства. Називається ще одна стаття КК, яку порушують колектори — «Примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань».
Цікаво, що законодавство щодо захисту населення від колекторів нібито існує. На думку експертів, закон «Про захист прав споживачів» забороняє банку звертатися за інформацією про фінансовий стан споживача до третіх осіб, які пов’язані з ним, без його згоди. Тобто не можна користуватися родинними, особистими, діловими, професійними або іншими відносинами. Той самий закон забороняє вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Але всі ці норми закону не працюють, тому що немає механізму відповідальності за їх порушення.
Щоправда, навіть якщо проект №9379 буде затверджено парламентом, він навряд чи знищить колекторство як таке. Цьому є щонайменше два пояснення.
По-перше, на цю послугу є великий попит. Отже, він не може не створювати зустрічної пропозиції. Від
10 млрд до 13 млрд грн. — такий обсяг кредитів, які перебувають «на обслуговуванні» колекторів. Але потенціал зростання є величезним.
До того ж, якщо колектор працює добре, він має гарний дохід. Комісійна винагорода колектора коливається в межах 15—25% від суми кредиту, що повертається. Проте, збирачі можуть і купити борг, щоб у разі удачі отримати всю суму кредиту. Ціна викупу може становити навіть менше 1%, якщо кредит є безнадійним.
Якщо на ринку є такий обсяг роботи, завжди знайдеться той, хто візьметься її виконувати. Буде він називатися колектором чи якось по-іншому — не так важливо.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.49 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!