Шукаймо небезпеку

Чи достатньо однієї «невмотивованої» ухвали для позбавлення посади?

Відтоді, як Вища рада юстиції почала активно опановувати професію «чистильника», минуло 4 місяці. Більшість тих служителів Феміди, які за цей час віч-на-віч зіткнулися з результатами «виведення плям» із суддівських мантій, пішли шукати правди у Вищому адміністративному суді. Серед них — і колишній представник Окружного адмінсуду м.Києва Петро Ковзель.

А все почалося з… покеру

Нагадаємо: 7 червня представники конституційного органу розглянули пропозицію Лідії Ізовітової про звільнення П.Ковзеля з посади. Суть претензій до професійної діяльності законника зводилася до такого. У травні минулого року був прийнятий закон про заборону грального бізнесу в Україні. 15 червня 2009 р. Міністерство у справах сім’ї, молоді і спорту включило спортивний покер до переліку видів спорту, визнаних у нашій державі. Такі накази, як повідомила заступниця голови ВРЮ, реєструвалися в Міністерстві юстиції. 9 груд¬ня 2009 р. останнє вирішило, що спортивний покер — не вид спорту, а азартна гра. І цього ж дня ухвалило рішення про виключення його з переліку видів спорту.
Як поінформувала Л.Ізовітова, дії щодо зняття з реєстрації були здійснені в січні нинішнього року, а вже на початку лютого до ОАС столиці звернулася Федерація спортивного покеру з вимогою скасувати наказ Мін’юсту. «Того ж дня, 9 лютого, суддя П.Ковзель на забезпечення позову прийняв ухвалу, якою зупинив дію наказу Мін’¬юсту», — повідомила представниця ВРЮ.
За її словами, після цього на сайті ФСП з’явилася інформація про те, що спортивний покер — знову вид спорту, а не азартна гра. Разом з тим, на переконання заступниці очільника Ради, була відновлена діяльність казино й інших гральних закладів. При цьому, як зазначила доповідачка, в суді справа не розглядалася протягом 4 місяців. Хоча, на її переконання, П.Ковзель відповідно до закону мав зробити це в межах розумного строку.
«Я вважаю, що суддя, який більше, ніж передбачено законом, розглядав цю справу і фактично відновив гральний бізнес у державі, заслуговує на звільнення за порушення присяги», — резюмувала Л.Ізовітова. Більшість членів ВРЮ підтримали пропозицію, і вже 18 червня указом Президента П.Ковзеля звіль¬нили. Останньому не залишилося нічого іншого, як піти у ВАС.

Відсутність мотивацій

8 вересня колегія суддів п’ятої палати заслуховувала пояснення одного з відповідачів — ВРЮ. Представниця останньої пояснила, що в ухвалі про забезпечення позову від 9.12.2009 П.Ковзель послався на те, що є очевидні ознаки протиправності оскаржуваного наказу та існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам, інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
На думку захисниці інтересів відповідача, суд повинен з’ясовувати, чи є підстави для такого рішення та наводити мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидних небезпек.
«У даному випадку ВРЮ встановила, що в ухвалі П.Ковзеля не наведено обгрунтування і мотивів, з яких суддя наважився забезпечити позов», — за¬уважила представниця Ради. Тоді ж суддя-доповідач Раїса Ханова поцікавилася в неї: що носій мантії зробив не так? Не з погляду аналізу процесуальних дій, а з погляду дій, які свідчать про порушення ним присяги.
Річ у тім, уважає ВРЮ, що своєю ухвалою суддя наперед «визначився щодо можливого розгляду по суті». Тобто законник продовжив чинність нормативно-правового акта в часі. До того ж, на думку конститу¬ційного органу, в згаданій ухвалі є лише констатація того, які події відбулися, які нормативно-правові акти і коли виносилися. Мотивацій очевидності небезпеки в ній немає. Фактично ВРЮ використовує аналогічні аргументи, які вже були підтримані колегією ВАС у справі за позовом колишнього начальника П.Ковзеля — Олега Бачуна.

Обставини «до» чи «після»?

У своїх поясненнях представник позивача повернувся до хронології подій. За його словами, на момент появи наказу Мінспорту набрав чинності закон про заборону грального бізнесу. 1 липня 2009 р. Мін’юст зареєстрував наказ як нормативно-правовий акт.
Після цього Кабміном були видані доручення про необхідність приведення у відповідність до закону про заборону грального бізнесу всіх актів. «Тобто документів, прийнятих до набрання чинності законом», — наголосив представник П.Ковзеля, вкотре звертаючи увагу, що міністерський наказ з’явився після «табу на азарт».
На виконання цих доручень Мін’юст видав наказ від 9.12.2009, яким було скасовано рішення про включення спортивного покеру до видів спорту. Зроблено такий крок відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади. Його нормами ж передбачається можливість скасування рішення про реєстрацію документа в разі виявлення порушень, а також у разі виникнення ін¬ших обставин, «після держреєстрації нормативно-правового акта».
На думку представника позивача, причиною анулювання реєстрації не могли стати обставини, які з’явилися після внесення наказу Мінспорту від 15.06.2009 до держпокажчика. Адже обставини вже існували до цієї події.
Загалом протягом майже всього засідання сторони дискутували щодо ухвали про забезпечення позову і відсутності чи наявності підстав, достатніх для ви¬значення очевидності небезпеки. Як виявилося, спортивний покер — єдина «брудна пляма» на вже не суддівській мантії.
За словами колишнього законника, ухвала, за яку він отримав червону картку від ВРЮ, в апеляційній інстанції не оскаржувалась. Остаточне ж рішення у справі спортивного покеру приймалося колегіально. Нині питання розглядає Київський апеляційний адмінсуд.
Р.Ханова поцікавилась у сторін долею цієї справи. Єдине, що вдалося з’ясувати, — винесена ухвала про відкриття провадження. Тому колегія вирішила зібрати більш детальну і точну інформацію про перебіг процесу в КААС.

Марина ЗАКАБЛУК

P.S. Наступне «рандеву» у ВАС, заплановане на 15 вересня, не поставило крапку в справі П.Ковзеля. Сподіватимемося, що невдовзі п’ята палата винесе вердикт колишньому законнику. Наше видання й надалі слідкуватиме за перебігом подій у ВАС і вирішенням долі порушників присяги.