ВККС визначила переможців конкурсу на зайняття вакансій у 30 судах
Два тижні тому Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила імена 414 потенційних володарів мантій. Вирішення долі «проблемних» кандидатів (на яких до комісії надійшли скарги від громадян) і претендентів на одну посаду, які набрали однакову кількість балів, перенесли на 14 листопада. Цього дня ВККС визначилася ще з 60 переможцями конкурсу на зайняття вакантних посад.На черзі — надання майже півтисячі рекомендацій претендентам на призначення суддею вперше.
Спірні питання
Незабаром у змаганні за мантії, яке розпочалося навесні цього року, пролунає фінальний свисток «кваліфікаційного арбітра» і переможці конкурсу приїдуть до столиці по благословення ВККС. А поки що 474 майбутні законники можуть святкувати перемогу в боротьбі за вакансії. До речі, декому ця перемога далася нелегко. Адже, крім написання тестових завдань і складання кваліфікаційного іспиту, кандидати мали витримати жорстку конкуренцію та правильно визначити суд, потрапити до якого в них було більше шансів.
Так, 14 листопада «кваліфікаційники» вирішували спірні питання, які виникли під час визначення результатів конкурсу на зайняття вакантних посад суддів 2 листопада. Зокрема, за цей час комісія мала вирішити, чи допускати до участі в боротьбі за мантії кандидатів, які після 21 жовтня (останній день подання до ВККС заяв про намір зайняти вакансію) відмовилися від участі в конкурсі та не могли визначитися, в якому суді працюватимуть наступні 5 років.
Окрім того, комісія мала перевірити скарги, які надійшли від громадян на 5 претендентів. Також було вирішено запросити до Києва конкурсантів, які знаходилися на одній сходинці в рейтингу і, відповідно, претендували на одну вакансію в суді.
Вагання — не для Феміди
Зранку 14 листопада в коридорі біля зали засідань ВККС, де й так тісно, стало ще тісніше. Майже 40 кандидатів приїхали, аби почути остаточний вердикт: пощастить їм незабаром вершити правосуддя чи доведеться ще деякий час залишатися в резерві. Чекати вирішального слова декому довелося довго, адже засідання, яке розпочалося о 10-ій год., закінчилося тільки о 16-ій.
Хтось виходив із зали засідань, полегшено зітхнувши, з посмішкою на обличчі, а декому не вистачало сил стримати сльози. Одні кандидати поспішали додому з радісною новиною, а інші погрожували оскаржити несправедливе, на їхню думку, рішення «кваліфікаційників».
Однак про все по порядку. Спочатку комісія розглянула питання допуску до конкурсу 11 «нерішучих» претендентів. Так, у вересні Олександр Леонов мав намір зайняти вільне місце в Ізмаїльському міськрайсуді Одеської області. Проте 20 жовтня він відкликав попередню заяву і попросив комісію дозволити брати участь у конкурсі на заміщення вакантної посади в Білгород-Дністровському райсуді Одеської області.
Як з’ясувалося, О.Леонов мав приїхати й особливо подати заяву, а не відправляти її поштою. Кандидат визнав, що помилився, не дотримавши порядку подання документів. Розібравши із усіма технічними нюансами, ВККС вирішила допустити О.Леонова до участі в конкурсі на заміщення посади в Ізмаїльському міськрайсуді Одеської області.
Четверо кандидатів узагалі відмовилися від участі в конкурсі. ВККС підтримала це рішення і залишила їх у резерві. Ще чотирьох конкурсантів, які спочатку виявили бажання працювати в одному суді, а потім передумали і в останню мить переписали заяву до іншого, теж «відкомандирували» до резерву.
А от Максиму Остапову і Вадиму Мазурчаку пощастило: комісія допустила їх до участі в конкурсі на зайняття вакансій у Краснокутському райсуді Харківської області та Центрально-Міському райсуді м.Кривий Ріг Дніпропетровської області відповідно. Хоча спершу М.Остапов просився до Печенізького райсуду Харківської області, а В.Мазурчак — до Вінницького окружного адмінсуду. До речі, саме ці двоє кандидатів стали переможцями конкурсу до обраних ними судів.
Останнє слово — за стажем
П’ятеро претендентів потрапили до чорного списку після того, як надійшли повідомлення, які негативно їх характеризували. Детально ознайомившись із «дискредитаційними» фактами біографії кандидатів, комісія відмовила в допуску до участі в конкурсі Жанові Запруті, Олександрові Пацурківському, Артемові Суботі та Сергію Коренєву. А от доля Андрія Тріски вирішиться через два тижні: розгляд питання відклали, щоб додатково перевірити дані, викладені в скарзі.
Потім ВККС провела конкурс на зайняття вакансій у 30 обителях Феміди. У 19 судах конкурс відбувся без проблем і зайвих питань: хто був вище в рейтингу, той і ставав переможцем. До речі, у Коломацькому райсуді Харківської області одна вакансія залишилась, а до Садгірського райсуду м.Чернівців (дві вільні посади) прийде працювати Світлана Мілінчук. На зайняття другої вакансії претендує А.Тріска (розгляд його кандидатури відклали). Якщо претендента не допустять до участі в конкурсі, то в згаданому суді залишиться одна вакансія.
За посади до інших 11 судів точилася запекла боротьба. Зброєю конкурсантів був стаж роботи в галузі права. Адже, як зазначено в ч.4 ст.71 закону «Про судоустрій і статус суддів», «у разі набрання кандидатами однакової кількості балів перевага надається тому кандидату, який має більший стаж роботи в галузі права».
Зокрема, у Дарницькому райсуді м.Києва (5 вакансій) виявили бажання працювати 6 конкурсантів, які набрали по 88 балів. Переможцями оголосили 5 осіб з «юридичним досвідом» від 6 до 11 років. А до резерву відправили Максима Ковбеля (стаж 4,5 року).
В Ірпінському міськсуді Київської області була одна вільна посада. Претендентів, що набрали однакову кількість балів — 84, було троє: Владислав Оберемко (стаж — 6 років і 10 місяців), Людмила Семенцова (7 років і 1 місяць) та Дмитро Чернов (7 років і 9 місяців стажу). Очевидно, що переможець — Д.Чернов. Його конкурентка Л.Семенцова спробувала поборотися за посаду, заявивши, що комісія неправильно порахувала тривалість її роботи. З’ясувалося, що з травня цього року жінка займається адвокатською діяльністю. ВККС виправила помилку, додавши до стажу Л.Семенцової ще півроку, однак 7 років і 7 місяців їй не вистачило, аби залишити Д.Чернова позаду.
Засмутили результати конкурсу і Тетяну Василюк (4 роки і 11 місяців стажу). Вона хотіла працювати в Снятинському райсуді Івано-Франківської області. Проте ця обитель Феміди відчинить двері Станіславу Бородовському (стаж — 7 років). Як з’ясувалося, Т.Василюк, яка, на відміну від С.Бородовського, має досвід роботи в суді, постраждала від того, як закон трактує поняття «стаж роботи в галузі права» — стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти.
У 2002—2006 рр. Т.Василюк працювала помічником судді, а вищий навчальний заклад закінчила лише у 2006-му, тому її стаж роботи рахують саме із цього року.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.49 МБ)
Переступаючи поріг зали засідань, конкурсанти хвилювалися, чи стане фортуна на їх бік.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!