Верховний захист від генерального впливу

Судді ВС наполягають на покаранні Гаврилюка за втручання в правосуддя

Висловлювання заступника Генерального прокурора Михайла Гаврилюка щодо незаконності перегляду суддями Верховного Суду низки кримінальних справ та можливості звільнення людей у червоних мантіях за порушення присяги не залишили байдужими суддів ВС. На зборах минулого понеділка вони ухвалили відразу 3 звернення: до Генерального прокурора, Вищої ради юстиції та Ради суддів України, в яких наголосили на неприпустимості подібних оцінок судових рішень. Хоча судді ВС прямо не вказують на те, якою має бути відповідальність за порушення присяги члена ВРЮ та Дисциплінарного статуту прокуратури, «мотивувальна частина» звернень підказує, що на менше, ніж звільнення з посади М.Гаврилюка (принаймні як члена Ради), судді ВС не розраховують.

Непрокурорська етика

 Як повідомили «ЗіБ» у прес-службі ВС, 14 листопада на зборах судді цієї установи заслухали питання «про ситуацію, що склалась у зв’язку з поширенням заступником Генерального прокурора М.Гаврилюком інформації щодо порушення суддями Верховного Суду присяги судді під час розгляду окремих кримінальних справ». Суддя ВС Петро Пилипчук поінформував колег про правові аспекти перегляду рішень, які згадував під час брифінгу заступник Генпрокурора («ЗіБ» докладно розповідав про це в попередньому числі). Після обговорення було схвалено 3 окремих звернення до Генпрокурора, Вищої ради юстиції та Ради суддів України з проханням «ужити передбачених законом заходів до забезпечення незалежності суддів Верховного Суду».

У цих документах судді ВС нагадали про особливий порядок і підстави притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Адже згідно з ч.2 ст.83 закону «Про судоустрій і статус суддів» навіть скасування або зміна судового рішення не може слугувати підставою для дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків. Також судді ВС апелюють до рекомендації СМ/Rec (2010)12 Комітету міністрів Ради Європи щодо суддів, ухваленої 17 листопада 2010 року. У ній наголошується, що «тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повин­ні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості».

І хоча Конституція гарантує кожному право на вільне вираження своїх поглядів та переконань, воно може обмежуватися в інтересах підтримання авторитету й неупередженості правосуддя. Аналогічними є і європейські стандарти: згідно з тією ж рекомендацією СМ/Rec (2010)12 (п.18), «коментуючи рішення судів, виконавча та законодавча влада мають уникати критики, яка може підірвати незалежність судової влади або довіру суспільства до неї. Їм також слід уникати дій, які можуть поставити під сумнів їхнє бажання виконувати рішення суддів, за винятком випадків, коли вони мають намір подати апеляцію».

Натомість, як констатується у зверненні на адресу Генерального прокурора Віктора Пшонки, «практичні кроки деяких керівників ГПУ не завжди відповідають вимогам Конституції, законів України, міжнародно-правових актів». Зокрема, судді ВС звертають увагу В.Пшонки на те, що його заступник ще до завершення перевірки звернень народних депутатів дав оцінку обгрунтованості та законності окремих рішень Верховного Суду та наголосив на порушенні закону з боку суддів ВС. Останні розцінили це як «прояв незаконного втручання в здійс­нення правосуддя, неправомірний вплив на них у зв’язку з виконанням професійних обов’язків».

У зверненні також відзначається, що «зроблені за таких обставин оцінки та висловлювання М.Гаврилюка не тільки завдають шкоди авторитету Верховного Суду, але й дискредитують Генеральну прокуратуру, порушують правові засади її діяльності». А оскільки закон «Про прокуратуру», а також ст.2 Дисциплінарного статуту прокуратури передбачають обов’язок працівників прокуратури особисто суворо додержуватися вимог закону, то порушення такого обов’язку, на думку суддів ВС, «підривають авторитет прокуратури, завдають шкоди інтересам держави і суспільства». Відповідно, збори звернулися до Генпрокурора з проханням «у межах своїх повноважень ужити відповідних заходів правового реагування щодо заступника Генерального прокурора М.Гаврилюка».

До речі, ст.9 Дисциплінарного статуту прокуратури передбачає 6 видів стягнень за допущені порушення: від догани до звільнення з позбавленням класного чину. Причому Генеральний прокурор управі застосувати будь-яке з них стосовно своїх підлеглих.

 Вплив впливом вибивають?

 Враховуючи те, що М.Гаврилюк також є членом ВРЮ, збори суддів ВС звернулись і до неї. Зокрема, вони відзначили, що «будь-які публічні висловлювання члена Вищої ради юстиції про наявність чи відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності до проведення належної перевірки і прийняття відповідного рішення у встановлений законом спосіб може вказувати на його упередженість, несумлінне виконання обов’язків, а також на зловживання наданими йому правами». А це прямо заборонено в п.3 §1 Регламенту ВРЮ. Відповідно, судді ВС звертають увагу цього конституційного органу на можливе порушення М.Гаврилюком присяги члена ВРЮ. Адже своїми оцінками судових рішень він «допустив учинок, який завдає шкоди авторитету Верховного Суду, є проявом відвертого порушення засад та принципів самостійності суду і незалежності суддів, гарантованих як на конституційному, так і на міжнародно-правовому рівні».

Проте в самому зверненні на адресу ВРЮ не міститься вимоги провести перевірку стосовно можливого порушення присяги з боку М.Гаврилюка. Збори лише закликали членів ВРЮ «вжити заходів для забезпечення об’єктивного й неупередженого розгляду зазначених звернень народних депутатів відповідно до чинного законодавства». А представлення своїх інтересів на відповідному засіданні ВРЮ делегували голові Ради суддів України Ярославові Романюку.

Утім, Вища рада юстиція так чи інакше буде змушена дати оцінку висловлюванням М.Гаврилюка. Очевидно, якби у складі ВРЮ більшість становили судді, передбачити її рішення було б нескладно, але й за нинішнього представництва це буде прецедентом за будь-якого висновку. Якщо більшість членів Ради не побачать ознак порушення присяги в таких публічних заявах свого колеги, це розширить межі критики щодо представників вітчизняного правосуддя. Якщо ж ВРЮ погодиться, що подібні попередні оцінки є неприпустимими, то відповідно до п.8 ч.1 ст.18 закону «Про Вищу раду юстиції» може припинити повноваження М.Гаврилюка. Щоправда, таке рішення ще має затвердити всеукраїнська конференція працівників прокуратури.

Свою оцінку має дати і Рада суддів України на найближчому засіданні. Хоча, з огляду на наявні в неї повноваження, складно прогнозувати, які саме заходи вона може запропонувати «для гарантування незалежності і правового захисту суддів ВС».

Оскільки збори представників найвищого судового органу відбуваються за зачиненими дверима, журналісти позбавлені можливості дізнатися, які ще пропозиції зі зміцнення суддівської незалежності розглядалися. А від коментарів після засідання судді ВС вбачають за краще утримуватися. Знов-таки, посилаючись на законодавчі норми, які не зобов’язують суддів коментувати свої рішення. Натомість без публічності та прозорості у вирішенні таких питань завжди залишатиметься поле для припущень, які аж ніяк не сприяють утвердженню незалежності вітчизняної Феміди.

Пряма мова

Анатолій ЯРЕМА, в.о. Голови Верховного Суду 

— Чи припускаєте ви, що перевірка, яка проводиться Вищою радою юстиції щодо суддів колишньої Судової палати в кримінальних справах Верховного Суду, ініційована з метою тиску на них, аби схилити до підтримки чи непідтримки певної кандидатури під час обрання нового Голови Верховного Суду?

— Думаю, що прагнення проаналізувати ситуацію, яка склалася навколо Верховного Суду, зрозуміле і свідчить про те, що журналісти, політики і суспільство загалом хочуть в ній розібратися. Висновки, що випливають із цього аналізу, та припущення, які роблять експерти, мають право на існування.

Судді Верховного Суду висловили своє ставлення до цієї ситуації у рішенні зборів та у затверджених на зборах зверненнях. Зміст цих звернень відомий, кожен, хто бажає, може з ними ознайомитися на сайті Верховного Суду.

— Як ви розцінюєте інформацію, що одним із претендентів на посаду Голови ВС може бути нинішній очільник Конституційного Суду Анатолій Головін?

Щодо ймовірних претендентів на посаду Голови Верховного Суду, то їх імена, зрештою, стануть відомі. Кому з них бути Головою, визначать самі судді таємним голосуванням на засіданні Пленуму Верховного Суду.