Дисциплінарну відповідальність суддів РФ конкретизують у законі
З ухваленням в Україні закону «Про судоустрій і статус суддів» змінилася процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Після року з того часу, коли новий закон став чинним, в Україні говорять про те, що ця процедура має деякі недоліки. У Росії ж боротьба зі схожими законодавчими проблемами вже почалася.
Позиція КС і опозиція Ради суддів
Так, російське Міністерство юстиції розробило проект поправок до закону про статус суддів, що конкретизують підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Перелік стягнень розширюється, законопроект пропонує розрізняти «звичайні» та грубі проступки. Позицію Ради суддів, що пропонувала залишити все, як є, не підтримав жоден з вищих судів.
Розглянемо все по порядку. Так, у липні цього року Конституційний Суд дав відповідь на питання про те, чи можна звільняти суддів за помилки, допущені ними в ході судочинства. Він указав, що суддю не можна притягати «до дисциплінарної відповідальності за судову помилку, якщо він діяв у рамках суддівського розсуду і не допустив грубого порушення при застосуванні норм матеріального або процесуального права» (рішення КС РФ від 20.07.2011). Суд також нагадав законодавцю, що було б непогано уточнити склад дисциплінарної провини і підстави притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, оскільки чинне законодавство «не дає вичерпної характеристики поведінки, яку можна було б уважати несумісною зі званням судді або не відповідною його статусу». При цьому Михайло Клеандров, один із суддів КС, що виступав доповідачем у справі про суддівську відповідальність, виклав окрему думку щодо рішення КС. «Закріплене в чинному законодавстві поняття «дисциплінарна провина судді» є неясним, нечітким, невизначеним і багатозначним. При цьому його невизначеність настільки висока, що робить законоположення, якими воно проголошене, невідповідними конституції», — написав він.
Після того як КС сформулював свою позицію щодо цього питання, уряд РФ на початку серпня, ухвалив рішення про розробку проекту закону, що уточнює всі нюанси залучення суддів до дисциплінарної відповідальності. Приблизно в цей же час стало відомо про те, що проти ухвалення таких новел висловилася Рада суддів. Право.ру інформувало про те, що він прийняв документ, де було сказано: «сучасне правове регулювання притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності є достатнім, у зв’язку з чим відсутня необхідність ухвалення спеціального закону в цій галузі», а також натякнув, що детальніше законодавче регулювання питання суддівської відповідальності загрожуватиме незалежності суддів. Рада суддів уважає, що достатньо постанови пленуму Верховного суду від 31.05.2007 «Про практику розгляду судами справ щодо оскарження рішень кваліфікаційних колегій суддів про притягнення суддів судів загальної юрисдикції до дисциплінарної відповідальності» і рішення КС. Обіцяно також було внести необхідні зміни до нового кодексу суддівської етики, який повинен з’явитись у 2012 р.
«Дисциплінарний» законопроект від Мін’юсту
Однак позиція Ради суддів не змінила наміру уряду. У розпорядженні Право.ру є підготовлений Мін’юстом законопроект про поправки до закону Про статус суддів у РФ, що стосуються дисциплінарної відповідальності, а також пояснювальна записка до нього. У цих документах указано, що за розробку відповідного законопроекту виступили Конституційний, Верховний і Вищий арбітражний суди, а також Вища кваліфколегія суддів.
Проектом передбачено по-новому прописати ст.12.1 закону («Дисциплінарна відповідальність суддів»). Зокрема, Мін’юст пропонує чотири види дисциплінарного стягнення для судді: попередження, догана, пониження кваліфікаційного класу і дострокове припинення повноважень (зараз їх два — попередження і дострокове припинення повноважень). При цьому передбачається, що дострокове припинення повноважень або відставка допускається тільки в разі здійснення суддею грубого дисциплінарного проступку або неодноразового (два і більше протягом року) здійснення «звичайного» дисциплінарного проступку.
У частині визначення самого поняття «дисциплінарний проступок» законопроект посилається на вищезгадану постанову пленуму ВС від 31.05.2007. Цей документ розуміє під ним порушення норм кодексу суддівської етики, норм моралі, обов’язків при здійсненні правосуддя та правил поведінки. Що стосується грубих дисциплінарних проступків, за які суддю можна буде вигнати із суддівської корпорації, то до них передбачається віднести: діяльність, несумісну із званням судді; винесення незаконного судового акта, якщо його незаконність підтверджується вищою судовою інстанцією; систематичне порушення процесуальних строків унаслідок недбалості або професійної некомпетентності; надання завідомо недостовірних даних про своє фінансове становище.
Може, й українські суб’єкти законодавчої ініціативи візьмуть на озброєння досвід російських колег і запропонують зміни до чинної процедури дисциплінарної відповідальності суддів?
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.34 МБ)
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!