Голова Ради суддів України Я.РОМАНЮК

«Пленум може обрати Головою ВС А.Головіна, якщо він виявить бажання перейти до ВС»

Свої погляди на те, хто може зайняти посаду Голови Верховного Суду, «ЗіБ» висловив очільник Ради суддів України Ярослав РОМАНЮК. На його думку, достойну кандидатуру можна знайти в Конституційному Суді. При цьому, щоб ВС працював ефективно, недостатньо провести вибори керівника, слід повернутися до роботи судових палат, щоб справи розглядали фахівці у відповідній сфері.

— На конференції суддів загальних судів ви виступили з ініціативою зменшити кількість судових рішень, які підлягають поміщенню до Єдиного реєстру судових рішень. Як відомо, така пропозиція була почута, і проголосований ВР законопроект №9151 передбачає, що перелік судових рішень, які підлягають поміщенню до реєстру, визначає Рада суддів України. Водночас висловлювалися прогнози щодо можливого застосування Президентом права вето до цього закону саме через цю норму. Яка ваша думка з цього приводу?

— Виступаючи на конференції суддів загальних судів з питань фінансування судів як однієї з гарантій їх незалежності, я серед іншого звернув увагу на положення закону «Про доступ до судових рішень». Відповідно до ч.3 ст.3 цього законодавчого акта до реєстру включаються всі без винятку рішення судів загальної юрисдикції. У зв’язку із цим сьогодні в реєстрі накопичилося приблизно 19 млн рішень. Реєстр захаращений, через велику кількість судових рішень уповільнюється процедура внесення їх до реєстру. В той же час внесення одного рішення до реєстру коштує державі 3 грн. 88 коп. Неважко підрахувати в що обходиться державі такий реєстр. Та і чи є в цьому потреба? Закон має три мети, про що йдеться в його преамбулі: прозорість, передбачуваність судових рішень та забезпечення єдності судової практики. Чи забезпечує досягнення цих завдань поміщення до реєстру, скажімо, ухвали про відкриття провадження у справі за позовом Особи 1 до Особи 2 про розірвання шлюбу? А ухвали про залишення позову без руху, відкладення чи зупинення розгляду справи, призначення експертизи? А ухвали апеляційних чи касаційних судів, якими рішення суду не змінюються?

1 листопада набрав чинності закон «Про судовий збір», який передбачає, що кошти від збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зокрема, і на потреби, пов’язані з виконанням закону «Про доступ до судових рішень». Я запропонував розміщувати в реєстрі лише ті рішення, якими завершено розгляд справ. З одного боку, це полегшить користування реєстром, він буде оперативнішим і змістовнішим. Власне, остаточні рішення у справі й забезпечуватимуть прозорість, передбачуваність і єдність практики. З другого боку, це заощадить знач­ні бюджетні кошти, які, залишаючись в спецфонді, можна буде використати більш раціональніше, спрямувавши їх на задоволення нагальніших потреб здійснення правосуддя. Під час розгляду парламентом законопроекту №9151 Ірини Бережної дехто з народних депутатів піддав критиці положення проекту, мовляв, упроваджується чергова корупційна схема, і тепер судді самі визначатимуть, яке рішення вносити до реєстру, а яке ні. Також у подальшому Асоціація правників України звернулася до глави держави з проханням застосувати до закону право вето. Переконаний: якби вони знали, яку мету переслідують такі нововведення, то не порушували б такого питання.

Мова не йде про те, щоб Рада суддів України вирішувала питання, чи оприлюднювати рішення у «справі Іванова» і не оприлюднювати у «справі Петрова», чи оприлюднювати рішення у справах про розірвання шлюбу і не оприлюднювати у справах про визнання права власності. Йдеться про всі ті рішення, якими суди загальної юрисдикції завершують розгляд справ по суті.

— Набрання чинності цим законом покращить роботу ВС?

— На мою думку, однозначно покращить. Він матиме право ухвалювати остаточні рішення у справах. Правові позиції, викладені в рішеннях ВС, будуть обов’язковими для врахування всіма судами у своїй практиці. У такий спосіб ВС матиме більший вплив на формування судової практики та забезпечення її єдності, а це є основним завданням Суду. На сьогодні в ньому працює 45 суддів (ще двоє відряджені до ВККС. — Прим. ред.). Процедура розгляду справ у Суді є доволі громіздкою, оскільки справи розглядаються всім складом ВС. За таких обставин позитивним є повернення розгляду справ палатами, при якому рішення ухвалюватимуть судді, які є фахівцями саме в цій галузі права. Також позитивним є передача незавершених касаційним розглядом справ до Вищого спеціалізованого суду, оскільки це зніме проблему участі суддів в розгляді справ в двох інстанціях, що є неприпустимим, та прискорить строки їх розгляду. Зможе завершити ВС і справи, розпочаті ним у зв’язку з винятковими обставинами, які через неврегульованість законодавства до сих пір ВС розглядом не завершені.

— Закон також встановлює, що судді ВС, відряджені на роботу у ВККС, мають право брати участь у засіданні Пленуму ВС. Чи можна буде тепер скликати Пленум для обрання Голови ВС?

— Скликання Пленуму заборонено адміністративним судом з метою забезпечення позову судді ВС Микола Пінчука, який відряджений на роботу у ВККС, про визнання незаконною бездіяльності ВС (незапрошення його до участі в роботі Пленуму). Однак розгляд цієї справи зупинено до ухвалення КС рішення за конституційним зверненням, в якому ВККС просила роз’яснити, чи мають право судді ВС, відряджені на роботу у ВККС, брати участь у засіданні Пленуму ВС. Оскільки питання участі цих суддів у роботі Пленуму ВС буде врегульовано законом, відпадає потреба в його конституційному тлумаченні та вирішенні адмінсудом.

— А кого може бути обрано Головою ВС?

— Головою ВС може бути обрано лише з-поміж судів ВС, яких на сьогодні 47 чоловік.

— Але закон установлює чисельну кількість суддів ВС 48 чоловік. Кого ще може бути обрано суддею ВС?

— Суддею ВС може стати особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше 15 років, а також суддя Конституційного Суду.

— Хто з суддів КС міг би, на вашу думку, поповнити ряди ВС і очолити його?

— Посада судді КС є вершиною суддівської професії, і кожен із суддів КС є достойним. Однак я би звернув увагу на роботу Голови єдиного органу конституційної юрисдикції Анатолія Головіна. У нього багатий життєвий і професійний досвід. За час роботи Головою КС Анатолій Сергійович показав себе вмілим організатором, він зумів згуртувати колектив і не лише налагодити роботу Суду, піднявши його на якісно новий рівень, а й зміцнити авторитет КС на міжнародному рівні. Думаю, якби він виявив бажання перейти на роботу у ВС, Пленум міг би обрати його Головою цього Суду.

— Якщо ж А.Головін не побажає змінювати місце праці, хто із суддів ВС має найбільші шанси стати Головою ВС?

— На мою думку, за таких обставин найвищі шанси зберігає колишній його Голова Василь Онопенко.