Відчувши тиск, профспілки вирішили обговорити взаємини з владою
Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики провів слухання, на яких порушив питання тиску влади на профспілки. Поговорити про робітничі об’єднання нардепи захотіли після обшуку у Федерації профспілок України, але, як виявилося, це далеко не єдина організація, в якої складаються непрості відносини з державними структурами.
Санаторно-курортні перипетії
Очільник Федерації профспілок України й разом з тим голова Комітету ВР з питань соціальної політики Василь Хара нещодавно потрапив у більш ніж незручне становище. У Генеральній прокуратурі переконані, що федерація, яка володіє значною кількістю санаторіїв у курортних зонах, незаконно відчужує об’єкти. У зв’язку із цим уже порушено більш ніж 20 кримінальних справ, а в будинку профспілок на Хрещатику відбувся обшук.
Водночас В.Хара переконаний, що саме ініціатори перевірок поклали око на власність профспілок. «Уперше за 20 років використовуються подібні дії. Це здійснюється для того, щоб відібрати власність у Федерації профспілок, якою сьогодні користується народ України», — прокоментував нардеп підвищену увагу силовиків до самоврядної організації.
Аби обговорити проблеми дотримання органами державної влади прав профспілок, парламентський підрозділ зібрав разом представників робітничих об’єднань та державних органів. Очевидно, В.Хара мав намір скористатися слуханнями заради захисту власних інтересів. Так, відповідно до заздалегідь підготовлених рекомендацій слухань планувалося звернутися до Президента з проханням ужити заходів для припинення протиправного втручання Генпрокуратури в діяльність профспілок, «яке призводить до зростання соціального напруження в суспільстві та недовіри громадян до органів державної влади».
У той же час, як відзначили на слуханнях, порушення прав профспілок — далеко не рідкість. Зокрема, цього року зафіксовано вже 4 випадки тиску на працівників, аби вони не вступали до профоб’єднань. Також відомо про 3 факти примусового розпуску профспілок. Часто-густо незаконно звільняють голів первинних самоврядних організацій та членів профкому, порушуються права спілок на інформацію з питань праці.
Ще однією проблемою є намагання власників підприємств створити підконтрольні собі профспілкові організації. Як розповів заступник голови Федерації профспілок України Григорій Осовий, створення альтернативної до вже існуючої профспілки ініційовано Державною службою морського і річкового транспорту, до якої примушують вступати членів уже існуючого об’єднання.
Про суддів і не тільки
Про недоліки вітчизняного законодавства, яке регулює діяльність профспілок, розповів запрошений на слухання представник Міжнародної організації праці. Закордонні експерти закликають українських можновладців дозволити створювати профспілки суддям. Хоча фахівці звернули увагу на цю проблему ще 6 років тому, до цього часу вітчизняні посадовці жодним чином на заклик не відреагували.
Відповідно до чинного законодавства органи державної влади мають право контролювати господарську діяльність організацій роботодавців. Така норма, переконані знавці в цій галузі, суперечить Конвенції про свободу асоціації та захист права на організацію, яку ратифікувала наша держава.
Фахівці також звертають увагу на положення ст.19 закону «Про порядок вирішення колективних трудових спорів». Право на страйк з’являється тоді, коли за організацію страйку проголосувало більше половини працівників підприємства або 2/3 делегатів конференції. Це суперечить міжнародним нормам, оскільки ускладнює оголошення страйку. Україну закликають унести відповідні зміни.
Також представник МОП розповів про випадки, коли податкові органи домагалися зняття реєстрації профспілки, оскільки вона не здала податкового звіту. Хоча ліквідувати профспілку через огріх одного її працівника не можна і за вітчизняними, і міжнародними нормами.
Очевидно, що сьогодні профспілки не мають механізмів ефективного захисту прав своїх членів. У свідомості багатьох громадян робітничі об’єднання перетворилися на розпорядників майна, яке залишилося з радянських часів. Звісно, бувають випадки, коли об’єднання ефективно захищають права своїх членів. Наприклад, працівники компанії «Аеросвіт» досягли успіхів у переговорах щодо виплати заборгованостей. Проте це радше виняток із правила. Українські наймані працівники нечасто захищають свої права, хоча їх соціальне забезпечення явно нижче, ніж у вічно страйкуючих Франції та Іспанії. І навряд чи зміни до кількох законів дозволять робітникам говорити на рівних із власниками підприємств.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.68 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!