Європа не стала тиснути на український суд і виторговувати волю екс-прем’єру
Чим менше часу залишається до виголошення вироку в «газовій справі», тим менше пристрастей як усередині країни, так і за її межами. На минулому тижні Парламентська асамблея Ради Європи вирішила не обговорювати «справи Юлії Тимошенко», аби це не було розцінено як тиск на правосуддя.
Європейський спокій
У день, коли завершилися судові дебати в Печерському районному суді м.Києва в процесі в «газовій справі», Віктор Янукович перебував у Варшаві на саміті щодо «Східного партнерства». Прихильники екс-прем’єра покладали неабиякі надії на те, що зустріч українського Президента з європейськими колегами пройде під акомпанемент гучних заяв про переслідування лідерів опозиції. А якби промовчали у Варшаві — сподівалися на підтримку європарламентарів, які на минулому тижні збиралися на чергову сесію ПАРЄ.
У Польщі про суд над Ю.Тимошенко згадали тільки на другий день саміту — побічно. Президент Ради ЄС Герман ван Ромпей у дипломатичній формі «висловив занепокоєння» справою екс-прем’єра і застеріг проти вибіркового використання судової системи проти опозиції. В.Янукович заспокоїв, що процес не завершено, але в будь-якому разі суд — незалежна інстанція, втручатися в дії якої чи тиснути на яку не може навіть глава держави. Чи то ці аргументи переконали європейських лідерів у справедливості української Феміди, чи то з більш вагомих, геополітичних, міркувань, але європейську перспективу України вже не прив’язували до вироку Ю.Тимошенко.
Так само спокійно сприйняли ймовірне засудження українського екс-прем’єра й депутати ПАРЄ. Спочатку бюро асамблеї не підтримало ініціативу «народників», які неодноразово висловлювали свою прихильність до лідера ВО «Батьківщина», про термінові дебати щодо України. Зокрема, голова російської делегації в ПАРЄ Костянтин Косачов висловив переконання, що будь-яке обговорення «справи Тимошенко» в ПАРЄ виглядало б як спроба тиску на український суд. Очевидно, така позиція російських депутатів відображає зміну ставлення Кремля до перспективи обвинувального вироку колишньому партнеру по газовим переговорам.
Нарешті, українське питання не внесли в порядок денний сесії ПАРЄ. Тож у Страсбурзі європейські депутати почули лише офіційну позицію Києва, яку озвучив наш міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Він зазначив, що «газова справа» засвідчила «необхідність реформування всієї української судової системи» і кримінального законодавства зокрема. Проте аж ніяк не може йтися про вибірковість правосуддя з огляду на те, хто опиняється на лаві підсудних за перевищення влади. «Ми вважаємо, що в нашому суспільстві ніхто не повинен бути над законом і до всіх в рівній мірі повинні застосовуватися всі норми і правила», — підкреслив міністр.
Водночас К.Грищенко повідомив, що український Президент уніс до Верховної Ради проект закону щодо декриміналізації так званих господарських злочинів. «Але мова не йде про вирішення якогось окремого питання. Необхідні всеосяжні зміни, які декриміналізують цілий ряд положень у кримінальному законодавстві», — зауважив дипломат.
Цим, власне, дебати й завершилися. І, хоча прискіпливі журналісти раз у раз намагалися витягти з європейських посадовців більш «резонансні» відповіді щодо європерспектив України в разі засудження Ю.Тимошенко, політики дипломатично ухилялися від конкретних відповідей.
Вирок без протестів
В Україні оцінки розвитку подій після оприлюднення вироку також обнадійливі. Для влади. Проведені опитування засвідчили, що майже половина українців уважають Ю.Тимошенко винною в перевищенні повноважень при підписанні газових угод, а також у тому, що вона діяла в особистих та політичних інтересах.
Водночас, за результатами соціологічного дослідження групи «Рейтинг», які оприлюднив заступник директора Інституту політичних технологій Олег Процак, у разі засудження Ю.Тимошенко тільки 13% українців готові вийти на акції протесту, в жодному разі цього не робитиме понад 60%. Якщо пригадати, що в другому турі президентських перегонів підтримка Ю.Тимошенко сягала 45%, така втрата рейтингу не дозволяє прогнозувати якихось серйозних протестів після оголошення вироку. За словами політолога, «буде мобілізація прихильників, але це далеко не протести суспільства, суспільство відсторонилося, воно підсвідомо готове до таких вироків».
З одного боку, прості українці традиційно вважають, що будь-який представник влади «заробляє» на посаді більше, ніж одну зарплату. З другого, як відзначав «ЗіБ», у країні з низьким рівнем доходів у майже 80% громадян суспільство не стане на захист інтересів багатіїв. Інша річ, коли йдеться про власну свободу. Тому спроби опозиції підняти країну гаслами, що завтра таке може статися з кожним, розбиваються об суспільний спокій: «Прийдуть до тих, у кого мільйони, а з нас узяти нічого».
Ставка на поблажливість
У те, що Печерський райсуд виправдає екс-прем’єра, не вірять навіть найпалкіші її прихильники. Політологи також прогнозують, що «газова справа» все ж завершиться обвинувальним вироком і реальним покаранням. Звісно, якщо парламент не декриміналізує ст.365 Кримінального кодексу. Поки що в проекті відповідного закону цих цифр не значиться.
Водночас однією із загальних умов застосування економічних санкцій замість позбавлення волі в проекті вказується штраф, який не може бути нижчим за розмір завданих державі збитків. Як відомо, у «справі Ю.Тимошенко» НАК «Нафтогаз» пред’явила цивільний позов на $1,5 млрд. В опозиційному таборі заздалегідь заперечують навіть бажання збирати такі кошти, аби витягти свого лідера з в’язниці. Та і європейські політики навряд чи зголосяться «викупити» волю для Ю.Тимошенко.
До того ж декриміналізація, за задумом авторів проекту, має стосуватися виключно господарських злочинів. А стаття, за якою судять екс-прем’єра, належить до злочинів у сфері службової діяльності.
Як варіант політологи розглядають також акт амністії, прогнозуючи, що Ю.Тимошенко випустять на волю ближче до виборів-2012. З огляду на те що, за їхніми оцінками, за гратами вона набиратиме більше рейтингових балів, ніж на волі. Цей компромісний варіант якщо і має право на життя, то лише за умов, що сама Юлія Володимирівна погодиться клопотати про застосування до неї амністії. Проте, як зазначав «ЗіБ», за таких обставин її рейтинг упаде ще нижче, ніж тепер.
Імовірніше, що своє слово скаже апеляційна інстанція, яка може пом’якшити вирок і призначити умовне покарання. Адже якщо після 11 жовтня ні європейці, ні українці (у своїй більшості) не стануть вимагати негайного звільнення Ю.Тимошенко, то під час апеляційного процесу захист, напевне, зробить ставку саме на пом’якшення покарання, а не на збурення суспільної думки.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.43 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!