Гарантії для позичальників сприятимуть прибутковості банків
Фінансовий сектор виходить із кризової сплячки й активно нарощує кредитування. Звертаються до банків і громадяни, котрі довгий час відкладали купівлю омріяних товірів, їм кредитори почасти готові позичати гроші навіть без надання довідки про доходи. У той же час тривають розмови про можливість другої хвилі кризи. На цьому фоні експерти й намагаються визначити, як захистити інтереси позичальників, а парламентарі обмежують небезпечне кредитування у валюті.
Криза навчає
Кредитний бум прокотився Україною у 2006—2008 рр. За цей час фінустанови втричі збільшили обсяг коштів, наданих на споживчі потреби. Головними чинниками зростання були економічний підйом і, відповідно, збільшення платоспроможності населення та активний вихід на вітчизняний фінансовий ринок закордонних банків, котрі мали значні вільні ресурси.
У кризовому 2008 р. загальна кредитна заборгованість домашніх господарств сягнула 280 млрд грн. При цьому через традиційно високу інфляцію банки встановлювали значно більші відсотки на гривневі позики, тому громадяни надавали перевагу долару та євро. Як наслідок, питома вага кредитів у іноземній валюті напередодні економічного спаду сягнула 60,3%.
Тому не дивно, що, коли розпочалася фінансова криза, валютні курси полетіли вгору, а зарплати — вниз, чимало громадян втратили можливість розраховуватися за зобов’язаннями. Обсяг проблемних кредитів у 2010 р. сягнув 15,3%. Як наслідок, боржники розлучалися зі своїм майном, банки несли збитки, а то й просили допомоги в держави, а власники депозитів стояли в чергах, щоб повернути заощадження.
На щастя, найгірші очікування кризових років не виправдались, і банки, хоча й не без втрат (кілька з них перейшли в державну власність), продовжили працювати. Щоправда, деякий час усі їхні зусилля були спрямовані на збільшення обсягу депозитів. Для цього банки підіймали відсоткові ставки й активно розповідали про це в рекламних роликах. Заробляти намагалися на купівлі позикових облігацій та інших фінансових механізмах.
Однак цього року ситуація почала змінюватися. За перше півріччя 2011 р. заборгованість наших співвітчизників за короткостроковими кредитами зросла на 18,5%. Банки зібрали достатньо резервів і тепер намагаються використати їх.
Друг мій — ворог мій
Кредити потрібні всім. Громадяни отримують бажані товари тепер, а не потім, банки й торговельні мережі рахують прибутки, а економіка пожвавлюється. У той же час у разі погіршення економічної ситуації кредити можуть боляче вдарити й по тих, хто їх отримував, і по тих, хто давав. Як зменшити можливі ризики й максимально пом’якшити удар — намагалися вирішити експерти фінансового ринку на конференції «Захист прав споживачів фінансових послуг: міжнародний досвід», яка відбулася 22 вересня.
Відкриваючи засідання, народний депутат Юрій Полунєєв відзначив, що споживачі послуг — найслабша, але найважливіша ланка у сфері фінансових послуг. При цьому слід зважати на проблеми, які насуваються із Заходу. На думку парламентаря, перед світом стоїть реальна загроза другої хвилі кризи, адже якщо Греція оголосить дефолт, то інвестори масово почнуть залишати нестабільні ринки. Як наслідок, проблеми можуть очікувати й нашу державу.
При цьому захистити свої права у фінансовому секторі дуже непросто. І це не лише проблема нашої держави. Заступник директора місії USAID Сара Вайнз розповіла, що недавно почала реструктуризацію свого боргу за будинок у Флориді й договір з банком містить аж 90 сторінок. «Через важку мову навіть мені важко зрозуміти, про що йдеться», — зізналась експерт.
Більшості ж людей, які практично ніколи не мають справи з фінансовими паперами, ще складніше розібратися з усіма хитросплетіннями договорів. Тому не дивно, що необхідність посилення фінансової грамотності населення стало однією з ключових тез на конференції.
Завідувач кафедри галузевих правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» констатував, що більшість українців недостатньо розуміють, що таке кредит, іпотека, плаваючі процентні ставки, інвестиційні фонди тощо. Крім цього, наші співвітчизники часто не можуть правильно відповісти на прості математичні питання, відповіді на які необхідно знати, щоб управляти власними фінансами.
З такими ж проблемами стикаються і в Європейському Союзі, тому підхід ЄС до захисту споживачів фінпослуг базується на тому, що вони повинні мати доступ до інформації, достатньої для прийняття рішень, до незатратних механізмів захисту від порушень договору, до програм фінансової освіти.
Спільна відповідальність
Директор юридичного департаменту Нацбанку Віктор Новіков згадав часи перед кризою, коли фінустанови на своїх білбордах зазначали: «Надаємо легкі кредити», а потім модернізували рекламу й писали: «Надаємо надлегкі кредити».
«Хто надає найлегший кредит — найдовше чекає його повернення», — наголосив В.Новіков. На його думку, гарантувати фінансову безпеку слід ще до надання кредиту. Розуміти це мають у першу чергу громадяни, для котрих позика має стати свідомим, а не спонтанним рішенням. У той же час працювати в цьому напрямку повинні й фінустанови.
За словами представника НБУ, банки повинні мати повну інформацію про клієнта, включаючи сплату податків і комунальних послуг. Якщо ж, зваживши всі «за» і «проти», фінустанова відмовить у наданні кредиту, то клієнт має розуміти: вона захищає не тільки свої, і його інтереси. Потрапити в боргову яму — значно гірше, ніж залишитися без бажаних покупок.
Старший фінансовий спеціаліст департаменту розвитку приватного й фінансового секторів представництва Світового банку в Україні Анжела Пригожина констатувала, що криза суттєво змінила світовий механізм захисту прав споживачів.
Виявив економічний спад і недоліки у вітчизняній банківській системі, котрі з того часу почали виправляти. Так, нині всі великі банки здають інформацію про позичальників (як негативну, так і позитивну) в бюро кредитних історій. Крім цього, посилити фінансову стабільність мають закони.
Того ж дня, коли відбувалася конференція, парламент ухвалив акт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг», котрий повернувся до ВР через вето Президента. Цього разу нардепи врахували всі поправки глави держави.
Закон забороняє давати споживчі кредити в іноземній валюті. Також установлюється, що кредитодавець не має права встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії та платежі за дії, котрі не є послугою й не визначені чинним законодавством.
У той же час ніхто не наважиться сказати, що вітчизняне законодавство у фінансовій сфері стало досконалим. Тому, перш ніж зважитися на кредит, слід зважити всі його плюси й мінуси та досконало вивчити договір.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.16 МБ)
Матеріали за темою
Відсьогодні Нацбанк пом’якшує низку обмежень
29.12.2023
Банки заробили удвічі більше у 2023 році
07.12.2023
НБУ встановив облікову ставку на рівні 16%
27.10.2023
Активи Нацбанку збільшилися на 17%
24.08.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!