Аби «реанімувати» роль зборів суддів, представники РСЗС навідаються в кожну область
З часу проведення останньої конференції суддів загальних судів минув рік. Очевидно, за цей строк у представників третьої гілки влади накопичилося чимало проблем, шляхи вирішення яких мав запропонувати орган суддівського самоврядування. Крім того, цього року служителям Феміди довелось адаптуватися до нових законодавчих реалій, тож конференція стала своєрідним майданчиком для обміну досвідом і пропозиціями, як наблизити вітчизняне правосуддя до європейських стандартів.
На тому ж місці
Як і торік, конференція «загальників» зібралася в Апеляційному суді м.Києва, у тому ж залі, де відбувся Х з’їзд суддів. З 61 делегата на захід прибули 56. Відсутність декого із запрошених головуючий Павло Гвоздик пояснив низкою заходів, які проходили паралельно з конференцією. До речі, 9 вересня відкрилася й конференція суддів адмінсудів.
Першим до учасників звернувся заступник голови ВСС Микола Пшонка, поінформувавши про стан здійснення судочинства й основні напрями діяльності загальних судів у 2011—2012 рр. Свою доповідь він почав з філософського вступу: судова реформа, по своїй суті, є нескінченною, і сьогодні немає жодної країни, яка б уважала, що її Феміда не потребує вдосконалення. Як підкреслив М.Пшонка, щоб повною мірою оцінити здобутки реформеного закону, одного року, який минув з часу його запровадження, недостатньо. Хоча за цей нетривалий строк, зазначив М.Пшонка, уже намітилися позитивні тенденції — насамперед зменшився потік скарг на рішення і дії суддів, а суди стали більш відкритими до суспільного діалогу.
Водночас кількість справ, які надійшли на розгляд до місцевих загальних судів, збільшилась на 30%.
Натомість в апеляційній інстанції спостерігається протилежна тенденція: громадяни дедалі частіше погоджуються з рішеннями судів першої інстанції, а тому справ у «апеляційників» зменшилося на 21%, що дозволило останнім зекономити час для аналізу судової практики.
Спинився доповідач і на порушеннях розумних строків розгляду справ і тривалому триманню під вартою. Так, у першому півріччі 2011 року серед лідерів із затягування з розглядом справ були місцеві столичні суди і суди Дніпропетровської області. Більш того, у Харківській області 147 осіб очікують за гратами на вердикт понад 2 роки, в Одеській — 53, тоді як у Волинській нараховується тільки 6 арештантів, які перебувають під вартою більш ніж півроку.
«Порушення розумних строків має стати «чорною міткою» під час аналізу суддівської кваліфікації. Відповідальність за безпідставне зволікання повинні нести не лише законники, які допустили тяганину, а й голови судів», — підсумував М.Пшонка.
Крім того, за словами останнього, з’явилася ще одна серйозна проблема — переведення суддів до інших обителей Феміди. «Таке враження, що всі судді хочуть працювати лише в столиці. Скоро дійдемо до того, що в деяких райсудах нікому буде працювати», — поскаржився доповідач.
Матеріальна перспектива
Традиційно «загальники» докладно зупинилися на одній з хронічних проблем судової влади — фінансовому бідуванні. Аби поговорити про матеріальні негаразди й дізнатися про перспективи їх вирішення, на конференцію запросили очільника ДСАУ Руслана Кирилюка. Інформація, якою поділився останній, не надто порадувала присутніх. Так, з 27 апеляційних і 666 місцевих загальних судів тільки Апеляційний суд м.Києва й 94 місцеві cуди розташовано в приміщеннях, які відповідають вимогам щодо здійснення правосуддя.
Ситуація в інших обителях Феміди залишає бажати кращого. На межі аварійного стану приміщення 3 апеляційних судів (Донецької, Кіровоградської, Рівненської областей) і 26 місцевих.
Як пояснив Р.Кирилюк, така песимістична картина склалася передусім через те, що протягом останніх років видатки на ремонт приміщень не перевищують 10% від необхідної суми.
Щоправда, попри перманентну нестачу коштів, Р.Кирилюк укотре запевнив: зі свого боку ДСАУ намагатиметься зробити все можливе, щоб усі вітчизняні суди наблизилися до «еталона».
У підсумку конференція доручила йому втілити в життя обіцяне і вжити заходів для покращення фінансового й організаційного забезпечення загальних судів. Крім того, делегати закликали ДСАУ вивчити розподіл і освоєння коштів місцевими й апеляційними судами для усунення диспропорцій у фінансуванні окремих судів, дослідити практику нарахування зарплати суддів у 2012 і поточному році відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» і зобов’язати голів апеляційних судів зосередитися на ефективному освоєнні бюджетних коштів.
У свою чергу голова РСУ Ярослав Романюк на продовження теми нагадав учасникам, що конференція — це єдиний орган суддівського самоврядування, який обговорює і вирішує питання щодо фінансування діяльності служителів Феміди. «Ознайомившись із порядком денним вашої конференції, я не побачив там питання щодо вирішення фінансового питання. Це не докір вам, це загострення уваги на цій проблемі. Ті повноваження, які закон надає органам суддівського самоврядування, носять декларативний характер. І навіть якби це питання було включено в порядок денний і ви прийняли певне рішення, то кого і до чого б воно зобов’язало?» — зазначив Я.Романюк.
На його переконання, наразі органи суддівського самоврядування не повною мірою виконують своє основне завдання — гарантування незалежності суддів. Так, за даними моніторингу, лише 36,1% опитаних законників уважають, що діяльність Ради суддів загальних судів є ефективною щодо захисту незалежності суддів. «Тобто органи суддівського самоврядування не мають реальних механізмів і важелів впливу, щоб гарантувати незалежність суддів», — підсумував Я.Романюк, зазначивши, що в законі має бути чітко прописана процедура врахування їхньої точки зору.
Напрям на вдосконалення
Про те, що заважає РСЗС бути на 100% органом захисту суддівської незалежності, розповів її очільник П.Гвоздик, який поінформував про діяльність ради. Старт роботі цього органу дала минулорічна конференція, на якій і було затверджено склад РСЗС. Утім, за рік існування остання вже пізнала певні труднощі. Голова РСЗС поскаржився, що представникам ради доводилося працювати в непростих умовах. Насамперед це зумовлено тим, що члени РСЗС провадять також суддівську діяльність, тому прив’язані до основного місця роботи і можуть збиратися тільки раз у місяць. А цього часу, за словами П.Гвоздика, явно замало для ефективної діяльності. Він запропонував переглянути ці підходи і, можливо, запровадити сесійний графік роботи РСЗС.
Насамкінець голова РСЗС поділився власним баченням майбутнього ради і судової системи в цілому. «Судова влада як частина державної влади має розвиватись у тому напрямку, який визначив Президент на святкуванні 20-ї річниці незалежності: майбутнє України — в європейській спільноті. А механізмом для досягнення інтеграції є, зокрема, реформа й модернізація», — нагадав П.Гвоздик. На його думку, щоб говорити про ефективність судової системи, потрібно провести уніфікацію судів як структурних одиниць. «Відсутність уніфікації ускладнює впровадження інформаційних і комп’ютерних систем. Не можна адаптувати одну програму до різних судів, які мають відмінну внутрішню структуру», — зазначив П.Гвоздик.
Незабаром РСЗС чекає низка зустрічей з колективами судів, під час яких представники ради планують провести роз’яснювальну роботу щодо діяльності зборів суддів як важливого органу суддівського самоврядування. Сьогодні, за словами П.Гвоздика, збори відбуваються нерегулярно, про них іноді взагалі забувають, а їх рішення не завжди виконуються. Іншими словами, якщо у вашій обителі Феміди рівень самоврядування залишає бажати кращого, з візитом РСЗС не забариться.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.25 МБ)
Якщо у вашому суді забувають про збори, рада суддів на чолі з П.Гвоздиком (праворуч) іде до вас.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!