Конституційність на підході

Після літніх відпусток повернулися до роботи й судді Конституційного Суду. Перші два тижні вони присвятили переважно старим справам, але з’явилися й нові. Розглянемо, яких же висновків єдиного органу конституційної юрисдикції варто очікувати ще цього року. Найближчими до завершення провадження є відразу чотири справи, в яких КС завершив слухання і перейшов до закритої частини для прийняття рішень.

Одна з них стосується тлумачення ч.4 ст.21 закону «Про прокуратуру» (суддя-доповідач — Віктор Шишкін). Ця норма застерігає право прокурора звернутись із заявою до суду про визнання акта незаконним у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду. При цьому подання такої заяви зупиняє дію акта.

З огляду на те, що при здійсненні нагляду за законністю в поле зору прокурора можуть потрапляти й акти недержавних підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також рішення і дії їхніх посадових осіб, виникає питання щодо меж утручання держави в здійснення господарської діяльності. Адже протест може паралізувати роботу підприємства на невизначений строк, доки суд розглядатиме питання щодо законності виданого акта.

Важливим з погляду захисту конституційних прав і свобод людини обіцяє стати інше рішення, яке також уже готується в КС. Ідеться про співвідношення ч.3 ст.62 Конституції, за якою обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, і правами підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зокрема на провокацію злочинних дій у вигляді контрольних закупівель чи постачання зброї, наркотиків та інших заборонених до вільного обігу товарів. У відповіді на конституційне звернення Служби безпеки Суд має розтлумачити, чи будуть уважатися такі докази припустимими при доведенні вини особи з огляду на положення ч.2 ст.65 Кримінально-процесуального кодексу (суддя-доповідач — Сергій Вдовіченко).

Визначальним для судової системи може стати позиція КС щодо тлумачення п.7 ч.3 ст.129 Конституції, згідно з яким однією з основних засад судочинства є гласність процесу та його повне фіксування технічними засобами (суддя-доповідач — Володимир Кампо). Ця справа також перейшла на стадію прийняття рішення.

Нарешті, важливим для кожного служителя Феміди, включаючи й суддів КС, стане майбутнє рішення щодо соціальних гарантій для людей у мантіях (суддя-доповідач — Михайло Колос). На думку Верховного Суду, який звернувся з конституційним поданням до колег із КС, низка положень закону «Про судоустрій і статус суддів» (стст.103, 109, 131, 132, 135—137, пп.1 п.2 розд.ХІІ «Прикінцеві положення», абз.4 п.5 розд.ХІІІ «Перехідні положення») звужують гарантії, які мали судді за законом «Про статус суддів».

Поверховий порівняльний аналіз старих і нових гарантій для людей, котрі завершують суддівську діяльність, свідчить, що держава в односторонньому порядку змінила умови завершення суддівської служби не в кращий бік. Зокрема, в частині порядку обчислення стажу, що дає право на відставку, розміру вихідної допомоги. Щоправда, звуження гарантій мало компенсуватися зростанням поточної заробітної плати, але його відклали на наступний рік, а решта норм уже діє.

Отже, на шальках терезів конституційної Феміди з одного боку маємо об’єктивні можливості державного бюджету, а з другого — обгрунтовані сподівання тих, хто 10, 15, 20 років тому обрав суддівську професію, можливо, — і з урахуванням «пенсійних» перспектив. Яка шалька терезів переважить у позиції суддів КС, котрі рано чи пізно також потраплять під дію спірних норм, напевне, дізнаємося до кінця вересня. Адже парламент невдовзі прийматиме закон про держбюджет на 2012 рік, проект якого складається з урахуванням нових соціальних гарантій для суддів.

Принагідно згадаємо ще одну справу, яку КС тільки почав розглядати. Йдеться про конституційне подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо тлумачення положень п.2 ч.1 ст.40, ч.1 ст.45, ч.4 ст.53 закону «Про судоустрій і статус суддів». Нагадаємо, що під час засідання Пленуму ВС, який розглядав питання про висловлення недовіри Голові ВС Василю Онопенку, двох суддів ВС, відряджених для роботи у ВККС, — Ігоря Самсіна і Миколу Пінчука — не допустили до голосування.

Цю справу, суддею-доповідачем в якій є Наталя Шаптала, КС розглядатиме у формі письмового слухання. І рішення КС, якщо воно буде прийняте до засідання Пленуму ВС, на якому обиратимуть нового очільника найвищого судового органу, може певною мірою вплинути на те, хто стане Головою ВС на наступні 5 років.