Одкровення «наружки»

Пукач послідовно «топить» екс-президента і спікера

Судовий процес у «справі Пукача», екс-керівника департаменту зовнішнього спостереження МВС, перейшов з «напівлетаргічної» фази в активнішу. Підсудний почав давати показання і під час першого ж допиту в суді назвав імена замовників убивства Георгія Гонгадзе. За версією Олексія Пукача, це Леонід Кучма і Володимир Литвин. Крім того, за його словами, в цьому злочині брали участь Юрій Кравченко і Микола Джига.

Кого «здав» генерал

Безумовно, прізвища, які назвав під час закритого засідання О.Пукач, не стали ні для кого відкриттям. Аналогічні показання він давав і під час досудового слідства. Але, як показує практика, в суді багато хто відмовляється від своїх слів. Однак О.Пукач не став дотримуватися цієї традиції і практично повністю повторив те, що розповідав слідчим.

«Він називає ті прізвища, які він називав раніше... Але назвати ці прізвища мало, потрібно чесно описувати обставини, тому що тільки чесно описані обставини можуть бути підтверджені під час судового слідства. Слід пам’ятати, що наше кримінально-процесуальне законодавство побудоване таким чином, що недопрацювання в ході досудового слідства означають фактично неспроможність судового слідства», — заявила журналістам Валентина Теличенко, адвокат вдови Георгія Гонгадзе Мирослави.

Потерпілий у «справі Гонгадзе» громадський діяч Олексій Подольський виявився більш говірким і повідав журналістам деякі подробиці допиту О.Пукача. За його словами, колишній шеф міліцейської «наружки» розповів, що після вбивства журналіста його викликав до себе тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко. «Він (О.Пукач) сказав, що на тій зустрічі був В.Литвин, і Ю.Кравченко представив його В.Литвину: «Це той самий хлопець, начальник нашої розвідки, який вивіз і вбив Г.Гонгадзе». На що Литвин сказав: «Я дуже добре знаю, що це він», — розповів О.Подольський.

«І Кравченко запевняв В.Литвина, що ми віддані Президентові, і що ми виконаємо будь-який його наказ. І Литвин нібито при цьому все хитав головою. І потім вони залишилися з Ю.Кравченком, а я вийшов», — процитував О.Пукача журналіст. При цьому О.Подольський додав, що під час цієї розмови в кабінеті Ю.Кравченка були присутні, за словами О.Пукача, Микола Джига та Едуард Фере.

Якщо вдуматися в слова О.Пукача, то картинка виходить безрадісна. Тільки повністю позбавлена інтелекту людина буде відвертою з щойно представленим їй генералом і фактично підтверджувати, що є замовником убивства. І ще важче уявити Ю.Кравченка — досвідченого міліціонера і, за відгуками, вкрай обачну та обережну людину — в ролі базіки, котрий розповідає О.Пукачу про кулуарні розмови з Президентом. Скажімо, екс-шеф міліцейської «наружки» в суді заявив, що Ю.Кравченко в його присутності дзвонив Л.Кучмі й доповідав про вбивство Г.Гонгадзе. Спеціально, мабуть, підлеглого чекав, аби з Президентом зв’язатися.

Пукач хитрує?

Швидше за все, показання О.Пукача дійсно потребують повторної перевірки. До речі, В.Теличенко вже подала клопотання про допит людей, на яких указав О.Пукач. Вони у свою чергу висловили готовність прийти в суд, якщо це необхідно. «Якщо викликатимуть, то, звичайно, будемо туди ходити», — заявив на прес-конференції в Житомирській області В.Литвин. Обговорювати ж показання О.Пукача він відмовився: «Коментувати нісенітниці людей, які заявляють про свою чергову месіанську роль, взагалі немає потреби». «Леонід Данилович неодмінно з’явиться на допит, якщо того вимагатиме суд», — повідомив і Віктор Петруненко, адвокат Л.Кучми.

Ще одна заява О.Пукача може викликати швидше посмішку. За словами В.Теличенко, генерал повідомив, що Г.Гонгадзе, О.Подольський і Олена Притула починаючи з 1997 року «готували державний переворот і він (О.Пукач) урятував Україну, вбивши одного з таких замовників». «О.Пукач говорить про змову, яка нібито становила небезпеку для держави. Він убивав, щоб запобігти державному перевороту. Тому О.Пукачу і потрібне ім’я Леоніда Кучми, аби виправдати свої дії: зробив так нібито за вказівкою Президента. Це стратегія захисту, вона нічим не підкріплена, і ми доведемо це в суді», — заявив В.Петруненко.

«Слова О.Пукача про змову — це маячня, — поділився з одним столичним виданням думкою й О.Подольський. — Єдиний епізод, на якому може будувати висновки О.Пукач, — це зустріч Г.Гонгадзе з прес-аташе Посольства США в Україні, її зафіксувало спостереження».

Взагалі, на думку тих, хто відвідує закритий судовий процес, О.Пукач поводиться досить дивно. Наприклад, за словами О.Подольського, на уточнювальне запитання представника прокуратури, якими саме оперативно-розшуковими справами відносно О.Подольського і Г.Гонгадзе йому було доручено займатися, О.Пукач чомусь почав переказувати із самого початку свою службову біографію. «При цьому в нього (О.Пукача) осмислений погляд людини, котра усвідомлює свої слова, — говорить О.Подольський. — Складається враження, що він просто косить під дурника і хоче видаватися не тим, ким є насправді».

Можливо, це дійсно просто тактика захисту і, виставляючи себе героєм і заявляючи про державний переворот, якому запобіг, О.Пукач сподівається отримати м’якше покарання. До речі, вже висловлювалася думка, що привілейоване становище (О.Пукача тримають в «елітному» СІЗО СБУ) генерал заробив співпрацею зі слідством і тим, що назвав деякі прізвища. Нібито в «пакет домовленостей» входить і більш м’який вирок (не довічне ув’язнення, а, скажімо, 15 років позбавлення волі). Правда, проголошення вироку чекати доведеться ще довго: справа дуже об’ємна.