8% заповітів оформляють приватні нотаріуси
За офіційною статистикою департаменту нотаріату і реєстрації адвокатських об’єднань Мін’юсту, за останні 10 місяців громадяни України частіше стали звертатись у питаннях спадщини до приватних нотаріусів. Близько 8% від загальної кількості заведених за цей період спадкових справ припало саме на приватних нотаріусів.
Напередодні Дня нотаріату, який відзначається 2 вересня, ми звернулися до приватного нотаріуса м.Києва Анастасії Івченко з питаннями: чи можна говорити про зростання довіри до «приватників», які «приховані механізми» приваблюють клієнтів?
— Почастішання звернень громадян щодо оформ¬лення спадщини саме до приватних нотаріусів для мене особисто пояснюване й абсолютно логічне. Якщо раніше ця операція була, по суті, монопольним правом державних контор, то з недавнього часу ситуація змінилася: справи про спадщину стали законною частиною діяльності і приватної нотаріальної служби.
Громадян, безумовно, приваблюють ширші можливості оформлення спадщини, а нотаріуси-приватники, що взялися за цю важливу операцію, прагнуть працювати оперативно, кваліфіковано, аніскільки не поступаючись держконторам.
Професіоналізм і довіра клієнтів до приватних нотаріусів спричинили зро¬стання відсотка таких справ. Вважаю це втішним явищем у нотаріальній сфері. Як правило, в нас складають заповіти універсальної форми, коли людина заповідає відразу все майно. Проте законодавство дає можливість виписати в цьому документі правовий режим спадкоємства окремих частин майна. Наприклад, можна чітко обумовити, кому переходить квартира, а хто успадкує машину або дачу... Крім цього, є можливість розпорядитися не тільки майном, а й правами та обов’язками, які належать або належатимуть заповідачеві.
Важливим нововведенням є також секретний ¬заповіт. Головна його відмінність від звичайного документа полягає в тому, що до смерті заповідача ніхто не знає, яка його воля. Процедура складання заповіту така: людина власноручно на звичайному аркуші паперу пише заповіт, потім кладе документ у конверт і запечатує. Заповідач підписує конверт у присутності нотаріуса, останній ставить на ньому посвідчувальний напис, після чого упаковує в інший конверт, опечатує його і приймає заповіт на зберігання.
Секретний заповіт може бути розкритий нотаріусом тільки після смерті заповідача, у присутності зацікавлених осіб і двох свідків. Про оголошення заповіту складається протокол, в якому відображається весь текст документа. Протокол підписує нотаріус і свідки. Спадкоємцям, указаним у цьому заповіті, нотаріус видає відповідне свідоцтво, на підставі якого вони можуть оформити отриману спадщину.
Заповідач має право таємно розпорядитися своїм майном, навіть позбавити своїх родичів спадщини і передати все добродійному фонду або якій-небудь організації. Але перед складанням секретного заповіту слід проконсультуватися з фахівцем, щоб потім не було проблем з виконанням волі спадко¬ємця.
Михайло КИВОН
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!