Нагляд поширюється лише на виконання судових рішень у кримінальних справах, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
21 лютого 2011 року м.Київ
Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України у складі:
Верховний Суд України у складі:
головуючого — Маринченка В.Л.,
суддів: Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор'євої Л.І., Гриціва М.І., Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Короткевича М.Є., Кривенка В.В., Кузьменко О.Т., Луспеника Д.Д., Лященко Н.П., Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Таран Т.С., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., Шицького І.Б., Яреми А.Г.,
при секретарі судового засідання Бурнишевій О.Е.,
за участю представника Генеральної прокуратури України — Капшученка Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора м.Коростеня Житомирської області (далі — прокурор) до відділу Державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області (далі — відділ ДВС, ДВС відповідно) про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2007 року прокурор звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати начальника відділу ДВС надати для ознайомлення виконавчі провадження, відкриті відповідачем за виконавчими листами у кримінальних справах про стягнення штрафів, конфіскацію майна як видів кримінального покарання та судових витрат на користь держави, які надійшли на виконання і перебували у провадженні державних виконавців у період з листопада 2006 до квітня 2007 року.
Обгрунтовуючи позов, посилався на те, що відповідно до ст.121 Конституції, ст.44 закону від 5.11.91 №1789-XII «Про прокуратуру» (далі — закон №1789-XII) та ст.22 Кримінально-виконавчого кодексу органи прокуратури здійснюють нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На виконання зазначеного обов'язку та у зв'язку з проведенням перевірки дотримання законодавства при виконанні кримінальних покарань прокуратурою м.Коростеня 20.04.2007 начальнику відділу ДВС направлено вимогу про надання для ознайомлення вищезгаданих виконавчих проваджень. Однак останній вимог прокурора не виконав та листом від 26.04.2007 відмовив у наданні виконавчих проваджень, посилаючись при цьому на положення стст.8, 81 закону від 21.04.99 №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі — закон №606-XIV).
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області постановою від 26.09.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2009, позов задовольнив.
Вищий адміністративний суд постановою від 11.02.2010 рішення судів попередніх інстанцій скасував та ухвалив нове — про відмову в задоволенні позову.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС, заступник Генерального прокурора просить скасувати постанову ВАС від 11.02.2010 та направити справу на новий касаційний розгляд. На обгрунтування заяви додано ухвали ВАС від 28.11.2006 та 7.07.2009.
Заслухавши пояснення представника Генеральної прокуратури та перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, ВС дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 4 ст.121 Основного Закону на прокуратуру України покладається нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Предметом такого нагляду згідно з ч.1 ст.44 закону №1789-XII є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, в установах виконання покарань, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків.
Крім того, за правилами ст.22 КВК, прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань здійснюється Генеральним прокурором і підпорядкованими йому прокурорами відповідно до закону «Про прокуратуру» в органах і установах виконання покарань, тоді як ДВС не належить до органів і установ виконання покарань, перелік яких визначений у чч.1 та 2 ст.11 названого Кодексу.
Порядок здійснення контролю за законністю виконавчого провадження та виключний перелік осіб і державних органів, які мають право проводити перевірку виконавчого провадження та витребовувати їх з відповідного органу ДВС, закріплено в стст.8, 81, 82, 83 закону №606-XIV. Частина 4 ст.8 зазначеного закону також забороняє втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим законом, та встановлює, що виїмка чи вилучення документа виконавчого провадження здійснюється тільки за рішенням суду.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що чинним законодавством до повноважень прокуратури не віднесено нагляд за законністю виконавчого провадження у кримінальних справах, відкритого за виконавчими листами про стягнення штрафів, конфіскацію майна як видів кримінального покарання та судових витрат на користь держави. Такий нагляд поширюється лише на виконання судових рішень у кримінальних справах, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Слід також зазначити, що в законі №606-XIV поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (ст.1). Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v Greece) названий суд у своєму рішенні від 19.03.97 зазначив, що для цілей ст.6 конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова «судового розгляду».
При цьому закон №1789-XII, як і інші джерела національного законодавства, не наділяє прокуратуру повноваженнями щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів у ході судового провадження.
Таким чином, висновок касаційного суду про безпідставність вимог прокурора щодо надання для перевірки відділом ДВС зазначених вище виконавчих проваджень грунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.244 КАС, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Генеральної прокуратури відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого п.2 ч.1 ст.237 КАС.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 7.41 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!