Адміністративна вертикаль не підтримала свого колишнього представника
П’ятниця, 13-е, стало нещасливою датою для екс-очільника Окружного адміністративного суду м.Києва Олега Бачуна, який планував повернути собі мантію у стінах Вищого адміністративного суду. Сподівання на милість колишніх колег не виправдалися. Колегія суддів п’ятої палати ВАС відмовила в задоволенні позову до Вищої ради юстиції та парламенту в повному обсязі.
У підсумку суду знадобилося більш як 2 год., аби ухвалити остаточне рішення, і менш як 2 хв., щоб його оголосити. При цьому навіть ця коротка мить комусь із присутніх, очевидно, здалася вічністю, оскільки атмосфера в залі засідань була дуже гнітючою. Навіть окремі представники колегії не приховували свого розчарування.
Від переконання до покарання
Розпочиналося фінальне судове засідання в цій справі на більш оптиміс¬тичній ноті. Зокрема, сам позивач був, як завжди, чудово підкований. Під час судових дебатів О.Бачун нагадав, що винесені ним вердикти, які стали однією з підстав для звільнення, неодноразово аналізувалися протягом попередніх судових засідань (усього їх було 5. — Прим. ред.).
Мова йде про 4 рішення, одне з яких, за його словами, грунтувалося на прецеденті — рішенні найвищої судової інстанції. Розповів позивач і про те, що, розглядаючи ту чи іншу справу, суддя повинен мати певні «внутрішні переконання». Щоправда, така позиція законників не всім до вподоби. За інформацією О.Бачуна, в одній зі справ, рішення в яких були скасовані вищими інстанціями, окрему думку висловлював і представник апеляційної ланки, що врешті-решт слугувало підставою для ініціювання у ВРЮ питання про притягнення останнього до відповідальності.
До речі, на одному із судових засідань О.Бачун розповідав, що одне з його рішень було скасоване апеляційною інстанцією, однак згодом ВАС залишив у силі резолюцію першої судової ланки. При цьому колишній суддя зауважував, що після того, як озвучив цю інформацію на засіданні ВРЮ, її очільник Володимир Колесниченко пообіцяв, що буде ставити питання про відповідальність і представників ВАС.
Позивач спростував і те, що його видатки значно перевищують доходи. Він зазначив, що дуже добре розуміє специфіку роботи представників п’ятої палати, оскільки, будучи суддею, сам розглядав позови стосовно оскарження дій високопоставлених посадових осіб. О.Бачун з розумінням зустрів ту обставину, що при розгляді його справи виникали «певні проблеми і труднощі», тому непросто буде в підсумку винести вердикт. Також позивач констатував: працювати суддею в ни¬нішніх законодавчих реаліях — справа невдячна, особливо з огляду на нещодавно ухвалений закон «Про судоустрій і статус суддів».
Водночас колишній служитель Феміди відзначив: протягом 4 судових засідань (одне з них відбулося без участі позивача. — Прим. ред.) він переконався, що суд — це єдиний орган, який може ним «займатися». «Судити суддю повинен суд, а не ВРЮ», — заявив нещодавній мантієносець. На його думку, не можуть особи, не пов’язані з правосуддям, тобто деякі члени ВРЮ, давати оцінку діям судді.
На завершення своєї промови О.Бачун попросив суд винести справедливе рішення. «Я не хочу, щоб це рішення було предметом вашого переслідування, стало предметом нового засідання ВРЮ щодо тих членів колегії, які, можливо, прониклися моїми думками, тим, що викладено в позові», — апелював до суду екс-голова ОАС столиці.
Патетична проза життя
Не менш емоційною виявилась і промова однієї з представниць ВРЮ, Валентини Маліновської. За її словами, незважаючи на те, що вона з повагою ставиться до суддівського корпусу взагалі і до позивача зокрема, вимоги до членів третьої гілки влади надзвичайно високі. Тому важливе не лише їх професійне, а й особисте життя. На думку жінки-правника, поведінка людини в мантії має бути такою, щоб пересічні громадяни ставилися до нього з повагою і довірою.
В.Маліновська переконана, що орган, інтереси якого вона представляла, у своєму рішенні вказав, що дії позивача в частині здій¬снення ним чартерних перельотів можуть ставити під сумнів його об’єктивність, неупередженість і незалежність як судді. При цьому уповноважена відповідача не скупилася на красиві вислови щодо високого покликання діячів третьої гілки влади, публічності цієї професії, яка передбачає чистоту мантії.
У свою чергу позивач заявив, що погоджується з високолетними словами опонентки, однак усе, що з ним трапилося, пов’язує зі своєю професійною діяльністю. «Це — конкретні справи, які розглядалися в ОАС м.Києва й особисто О.Бачуном і не сподобалися комусь із членів ВРЮ», — зазначив екс-суддя.
Щоправда, для суду дещо патетична доповідь сторони, котрій було пред’¬явлено позов, виявилася переконливішою. Після більш як двогодинного очі¬кування О.Бачун почув нев¬тішний вердикт від колишніх колег: його вимоги не будуть задоволені. Очевидно, розчарувавшись у вітчизняній Феміді, її колишній служитель відмовився від будь-яких коментарів, доки не побачить повного тексту рішення суду. При цьому засмучений вигляд мав не тільки колишній вершитель правосуддя, а й дехто з представників колегії.
«Без надії сподіваюсь»
Без особливої радості залишали зал засідань і журналісти, які все ж споді¬валися, що за 2 місяці роботи п’ята палата ВАС видасть на-гора хоча б одне позитивне для порушників присяги рішення. При цьому, спостерігаючи за перипетіями кількох судових справ, медійники припускають, що саме О.Бачуну вдасться схилити шальки терезів Феміди на свою користь. Річ у тім, що на різних стадіях судового процесу позиція ВРЮ була не завжди достатньо обгрунтованою, хоча патетики у виступах її представниць завжди було вдосталь. Зокрема, в ході засідань не вдалося почути відповідь на запитання: які дії судді свідчать про порушення ним присяги? До речі, такого роду запитання в стінах ВАС ставали каменем спотикання для правників Ради не раз.
Незрозумілою видавалась і калькуляція ВРЮ стосовно надмірних видатків О.Бачуна. Втім, можливо, під час слухання за зачиненими дверима (автором клопотання про проведення закритого судового засідання був позивач. — Прим. ред.) представницям цього конституційного органу вдалося переконати суд у правильності підрахунків.
Так чи інакше, а представники п’ятої палати вже вкотре підтримали позицію ВРЮ. Тому подальші спроби звільнених із посад законників повернути собі мантії в стінах ВАС відтепер виглядають досить примарними. Отже, колишнім служителям Феміди залишається тільки «без надії сподіватися», що їм допоможе закордон, тобто Європейський суд.
Ольга КИРИЄНКО
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!