Поправка маслом

Чому ВАС відмовився скасувати голосування за зміни до ПК і хто від того буде «в шоколаді»?

Вищий адміністративний суд відмовився скасувати рішення парламенту щодо голосування за зміни до Податкового кодексу, серед яких була так звана поправка Кличка. Позивачеві вказали на принципову помилку — в юрисдикції. Якщо дещо ширше подивитися на ситуацію, то неважко помітити, хто може стояти за намаганнями звести перешкоди для балотування в президенти одного з лідерів опозиції.

Вимоги не за адресою

У позовній заяві, яку подав до ВАС Віталій Кличко, його юристи зосередилися на вимогах про визнання протиправними дій та бездіяльності Верховної Ради під час розгляду та прийняття закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків» від 24.10.2013 №657-II. Зокрема, юристи ПП «УДАР» наголошували на недотриманні встановленої процедури на окремих етапах законотворчого процесу й на нереагуванні на звернення народних депутатів щодо фальсифікації поправок до проекту. Крім того, на думку В.Кличка глава держави мав застосувати право вето до цього закону, як такого, що прийнятий «з грубими порушеннями вимог Конституції та законів України».

В ухвалі судді ВАС від 10.01.2014 зазначено, що «необхідною ознакою для розгляду справи за правилами адміністративного судочинства є здійснення суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а саме — коли хоча б один суб’єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб’єктів, а ці суб’єкти, відповідно, зобов’язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб’єкта». При цьому, уточнюється в ухвалі, ці функції повинні здійснюватися суб’єктом саме в тих правовідносинах, в яких виник спір.

Водночас згідно з п.1 ч.3 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства прямо передбачено, що «юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду». І саме КС, відповідно до ст.15 закону «Про Конституційний Суд України» уповноважений визнавати неконституційними правові акти, зокрема в разі порушення встановленої Основним Законом процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Що стосується права вето, то, як відзначав КС ще в рішенні від 11.03.2003 №6-рп/2003, це є конституційно-правовою формою участі Президента в законодавчому процесі. Відповідно, дії глави держави щодо підписання закону не можуть бути оскаржені в суді загальної юрисдикції, оскільки при цьому здійснюється процедура законодавчого процесу, а не управлінські функції.

Отже, чинне законодавство дає чітку відповідь на питання, який орган мав розглядати вимоги, зазначені в позовній заяві В.Кличка. Проте юристи ПП «УДАР» чомусь адресували їх саме ВАС. Як наслідок, згаяно майже 3 місяці на те, аби отримати відмову у відкритті провадження та роз’яснення, що «порушення встановленої Конституцією процедури розгляду, ухвалення або набрання чинності законів та інших правових актів є підставою для визнання їх неконституційними, а єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні… є Конституційний Суд».

На цьому в нашій історії можна було б поставити крапку, якби не деякі обставини, що супроводжували «поправку Кличка» від її появи до останніх скандалів у опозиційних лавах...

«Шоколадний» слід

Ухвалу суду за всього бажання не можна назвати політично мотивованою. Та й після її оголошення не лунало жодних закидів на адресу ВАС щодо упередженості. На думку експертів, це свідчить про те, що укладачі позову не особливо переймалися перспективами судового розгляду, передбачаючи саме такий результат. Але формально виконали роботу, аби відзвітувати перед своїм лідером, що зроблено все можливе.

Додамо до цієї інформації ще один штрих: джерела в штабі партії стверджують, що подати позов саме до ВАС В.Кличка переконав головний юрист ПП «УДАР» Валерій Карпунцов. Останній у період президентства Вік­тора Ющенка забезпечував юридичний супровід комерційної діяльності компаній П.Порошенка, а також уважався головним правником «Нашої України».

Нагадаємо, що поправку, яка може завадити В.Кличку зареєструватися кандидатом на майбутніх президентських виборах, уніс нардеп від ВО «Батьківщина» Ігор Бриченко. Проте ні він, ні лідер цієї фракції Арсеній Яценюк, який демонстрував обурення в день голосування й обіцяв домогтися скасування поправки, звертатися до суду не стали. Обмежилися заявою до правоохоронних органів, які після проведення відповідних експертиз, зокрема почеркознавчої, закрили провадження «за відсутністю подій кримінальних правопорушень».

Більше того, недавно стало відомо, що інший член ВО «Батьківщина» — депутат Одеської обласної ради Василь Задорожнюк — вимагає через суд, аби В.Кличко поінформував громадськість про наявність у нього права постійного проживання в Німеччині та Сполучених Штатах Америки. На своїй сторінці у Facebook він пояснив таку цікавість тим, що «наявність преференцій від іноземних держав, що надаються разом з правом постійного проживання, може впливати на діяльність народного депутата та вектор його роботи в складі парламенту». В.Задорожнюка також називають партнером «шоколадного магната».

Чи можна вважати ці обставини випадковим збігом? На думку політологів, навряд чи, особливо з огляду на останні події у фракції ВО «Батьківщина». Так, показовим став вихід з її лав Анатолія Гриценка, який до того ж грюкнув дверима, назвавши колег «тоталітарною сектою» та звинувативши А.Яценюка в проведенні до парламенту за списком партії відразу 10 «тушок» за квотою «Фронту змін» та в співпраці з владою. Такі закиди, на думку експертів, значно зменшують шанси А.Яценюка стати єдиним кандидатом у президенти від опозиції.

Отже, змагання за цю роль загострюється. Виконувач обов’язків лідера ВО «Батьківщина» втрачає прихильників навіть серед товаришів по фракції. Другого кандидата може допомогти «знешкодити» законодавча поправка та встановлення через суд наявності посвідки на постійне проживання за межами України.

Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок як реальний кандидат не розглядається, оскільки його радикальні погляди викликають настороженість не тільки в Україні, а й в Європі та США. Наприклад, на цьому тижні американський конгресмен Грейс Менг висловила занепокоєння небезпекою співробітництва українських парламентарів з депутатами від ВО «Свобода».

Водночас останнім часом активність виявляє П.Порошенко. Фактично єдиною перешкодою для реалізації його амбіцій щодо участі в майбутніх президентських перегонах експерти наразі вважають В.Кличка. Отже, чим менше буде потенційних кандидатів від опозиції, тим вищими стануть шанси Петра Олексійовича залишитись у грі.