«Мін’юст визначатиме розмір плати за вчинення нотаріальних дій, обов’язковість яких передбачена законом»
Напередодні Дня нотаріату, який святкують 2 вересня, кореспондент «ЗіБ» поспілкувався з Катериною ЧИЖМАРЬ, яка очолює департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції. Зараз у країні проходить низка реформ, очікується, що суттєві зміни не оминуть і систему нотаріату. Під час розмови ми дізналися, яких змін слід очікувати нотаріусам найближчим часом та чи зміняться правила здобуття цієї професії. Крім того, в ході інтерв’ю ми торкнулися проблеми, яка турбує значну кількість громадян, — високої ціни послуг приватних нотаріусів і можливого взяття її під контроль.
«Кваліфіспит складається з анонімних тестів, задачі та завдання щодо проекту нотаріального документа»
— На сьогодні для того, щоб отримати право провадити нотаріальну діяльність, необхідно, крім іншого, скласти кваліфікаційний іспит та отримати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не могли б ви розповісти, як він проходить, що необхідно знати і вміти для отримання позитивного вердикту?
— Згідно з чинним законодавством цей іспит проводять кваліфікаційні комісії, створені при Головному управлінні юстиції в АР Крим, головних управліннях юстиції в областях, мм.Києві та Севастополі. До складання кваліфіспиту допускаються громадяни, які мають повну вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш ніж 3 роки, не мають судимості та успішно пройшли стажування протягом року в державних або приватних нотаріальних конторах. Як правило, кваліфікаційний іспит проводиться раз у півріччя, але в разі необхідності заповнити вакантні посади Мін'юст може прийняти рішення про проведення додаткового іспиту в окремому регіоні.
Кваліфіспит складається з анонімних тестів, задачі та завдання щодо проекту нотаріального документа. На підготовку відповідей відводиться не більш ніж 4 години.
До білета включається 50 тестових питань, одна задача та одне завдання. Питання в одному тесті не повторюються. При цьому тести вважаються виконаними, якщо не менш ніж на 45 із них дано правильні відповіді. До задачі в білеті пропонуються 5 варіантів відповідей, один з яких є правильним. Завдання дається у вигляді складеного нотаріального документа, що містить 7 помилок, з яких слід виявити не менш ніж 5.
Особи, які не склали кваліфікаційний іспит, допускаються до його повторного складання не раніше, ніж через рік. При цьому рішення кваліфкомісії може бути оскаржено до Вищої кваліфкомісії нотаріату.
— Скільки претендентів беруть участь в іспитах і як часто їм щастить отримати позитивний вердикт?
— Минулого року відбулося 7 засідань Вищої кваліфкомісії нотаріату та 32 засідання кваліфкомісій при головних управліннях юстиції. Загалом іспит складали 507 осіб, позитивний вердикт отримали 213. При цьому чимало претендентів оскаржили свої результати у Вищій кваліфкомісії нотаріату, після чого ще 114 юристів були допущені до заняття нотаріальною діяльністю.
У першому півріччі цього року відбулося 21 засідання кваліфікаційних комісій при головних управліннях юстиції та 4 засідання Вищої кваліфкомісії нотаріату. До складання іспитів було допущено 246 осіб, і 111 із них успішно впорались із завданнями, 92 особи оскаржили рішення кваліфкомісій у Вищій кваліфкомісії нотаріату.
З метою вдосконалення механізму допуску громадян до нотаріальної діяльності та посилення вимог до рівня їхньої кваліфікації Мін'юст ініціював унесення змін до ст.10 закону «Про нотаріат» щодо розширення функцій та повноважень Вищої кваліфкомісії нотаріату.
Законопроектом пропонувалося передати функцію створених при головних управліннях юстиції кваліфкомісій щодо допуску громадян до нотаріальної діяльності Вищій кваліфкомісії нотаріату. Згідно із цим проектом за Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату закріплено повноваження щодо прийняття рішення про допуск до складання та подальшого складання кваліфікаційного іспиту на право провадити нотаріальну діяльність.
Верховна Рада вже підтримала ці зміни, і з 1 січня 2012 р. вони будуть уведені в дію.
У зв'язку з прийняттям новацій Мін'юст уже розробив низку нормативних актів, що регулюють питання порядку проходження стажування особами, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та процес складення ними кваліфіспиту. Відповідно до підготовлених змін кваліфіспит проходитиме за екзаменаційними білетами, до кожного з яких уходитимуть три теоретичні питання, задача, а також завдання щодо складання проекту нотаріального документа. Зменшено також час, який відводиться на виконання екзаменаційної роботи, з 4 год. до 3. Крім того, передбачена можливість проведення з особою, яка складала іспит, додаткової співбесіди.
«Перевірка правомірності нотаріальних дій залишається поза увагою»
— Не так давно існували обмеження щодо кількості нотаріусів у певному окрузі, нині ці квоти усунуто. Очевидно, це спростило доступ до професії, але чи не ускладнився контроль за роботою нотаріусів?
— Результатом фактичного скасування обмежень чисельності нотаріусів стали вкрай негативні явища. Багато претендентів на посаду нотаріуса прагнуть розпочати діяльність у великих містах. У той же час багато округів не мають жодного нотаріуса. Така ситуація складається через відсутність критеріїв визначення необхідної кількості нотаріусів у тій чи іншій місцевості.
Крім того, нечітко визначена кількість нотаріусів значною мірою впливає на неможливість здійснення ефективного контролю за їхньою діяльністю. Так, згідно з положеннями законодавства Мін'юст та головні управління юстиції в регіонах перевіряють лише організацію нотаріальної діяльності та виконання правил діловодства, в той час як перевірка правомірності нотаріальних дій залишається поза увагою.
— Часто можна почути скарги на велику ціну нотаріальних послуг. Який механізм її формування і чи не варто було б установити жорсткий контроль за вартістю послуг?
— Згідно з вимогами закону «Про нотаріат» нотаріальні дії вчиняються після їх оплати та в день подання всіх необхідних документів. За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито, встановлене законодавством.
За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, не пов'язаних із нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата, встановлена головними управліннями юстиції в регіонах.
Уся плата за надання державними нотаріусами правової допомоги та послуг технічного характеру використовується на покриття витрат, пов'язаних з організацією надання правової допомоги та послуг технічного характеру, в тому числі на оплату праці додатково залучених працівників нотаріату, крім державних службовців. Ці кошти також можуть бути використані на утримання державних нотаріальних установ.
Щодо оплати роботи приватних нотаріусів, то вона визначається за домовленістю з особою, яка звернулася до контори. Крім цього, указом Президента «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій» установлено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні дії. Максимальний розмір плати за вчинення приватними нотаріусами нотаріальних дій законодавством не встановлено.
Утім, цілком можливо, що найближчим часом ситуація зміниться. Нині готуються зміни до закону «Про нотаріат», пропонується запровадити норму, згідно з якою Мін'юст визначатиме розмір плати за вчинення нотаріальних дій, обов'язковість яких передбачена законом.
«Кожна державна нотаріальна контора в разі ефективної роботи має можливість забезпечити свої матеріально-технічні потреби»
— З огляду на високі заробітки, які начебто дозволяють відкрити власну нотаріальну контору, чи охоче йдуть юристи працювати державними нотаріусами? Чи існує брак кадрів?
— На сьогодні для нотаріального обслуговування населення створено 810 державних нотаріальних контор, в яких передбачено 1558 посад нотаріусів. Поки що вакантними є 190 посад.
З часу виникнення інституту приватного нотаріату почалося поступове збільшення кількості нотаріусів, які бажають займатися приватною нотаріальною діяльністю. Так, на сьогодні зареєстровано 5466 приватних нотаріусів.
У той же час немає підстав говорити про існування гострої потреби в державних нотаріусах. Особа, яка проходила стажування в державній нотаріальній конторі й отримала свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю самостійно, зобов'язана протягом року після цього пропрацювати державним нотаріусом.
— Багато державних установ скаржаться на недостатнє державне фінансування. Яка ситуація складається в державних нотаріальних конторах? Чи відчувають вони нестачу оргтехніки, канцтоварів тощо?
— Утримання державних нотаріальних контор здійснюється за рахунок державного бюджету. Одним з показників доцільності чи недоцільності функціонування кожної державної нотаріальної контори є питання стосовно витрат на її утримання за рахунок держави.
Слід зауважити, що дотаційних державних нотаріальних контор не так уже й багато. Якщо витрати на утримання державної нотаріальної контори є значними, а кількість учинених нотаріальних дій та середнє навантаження на одного нотаріуса — нижчими від статистичних показників по Україні, виникає питання доцільності її функціонування. При цьому в кожному конкретному випадку воно погоджується з місцевими органами виконавчої влади та самоврядування.
Якщо коштів загального фонду держбюджету недостатньо на покриття витрат державних нотаріальних контор, їх утримання забезпечується за рахунок грошей, які надходять від надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру. Таким чином, кожна державна нотаріальна контора в разі ефективної роботи має можливість забезпечити свої матеріально-технічні потреби за рахунок коштів, отриманих від надання таких послуг.
«У першому півріччі 2011 р. кількість скарг на нотаріусів скоротилася майже вдвічі»
— Як часто громадяни скаржаться на дії нотаріусів і чим найчастіше люди не задоволені? Останнім часом кількість скарг зростає чи, навпаки, зменшується?
— Як свідчать результати аналізу, в першому півріччі цього року, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2010 р., загальна кількість звернень, що надійшли до Мін'юсту та стосуються питань діяльності нотаріату, зменшилася на 19,5% (803 проти 998). При цьому кількість скарг на нотаріусів скоротилася майже вдвічі — на 48,5% (208 проти 404), а обгрунтованих скарг було 3 проти 18.
У більшості звернень порушувалися питання щодо організації роботи державних нотаріальних контор, оформлення спадкових прав, зняття заборон відчуження нерухомого майна нотаріусами на підставі рішень судів, оскарження рішень кваліфікаційних комісій нотаріату, що діють при головних управліннях юстиції.
— Очевидно, що далеко не завжди скарги обгрунтовані, але як часто після їх розгляду доводиться анульовувати свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю?
— За умови направлення до Мін'юсту головними управліннями юстиції подань щодо анулювання свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю питання розглядаються відповідною комісією. Протягом першого півріччя цього року на засіданні комісії з розгляду питань щодо анулювання свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю було розглянуто 4 подання головних управлінь юстиції. Як наслідок, анульовано 1 свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю у зв'язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом чинного законодавства, 1 подання відкладено до вирішення питання судом, у задоволенні 2 подань головних управлінь юстиції відмовлено.
Якщо брати статистику за 2010 р., то, за результатами розгляду подань головних управлінь юстиції у 2010 р., комісія прийняла рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю щодо 9 осіб.
«Черговим кроком реформування має стати законодавче закріплення єдиного нотаріату»
— Не так давно приватні нотаріуси отримали можливість оформлювати спадщину так само, як державні. У чому причина збільшення повноважень приватних нотаріусів?
— Безперечно, найважливішим здобутком першого етапу реформування нотаріату є зрівняння в повноваженнях державних і приватних нотаріусів. Верховна Рада прийняла закон «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат», розроблений Мін'юстом з метою подальшого реформування нотаріату як інституту захисту прав громадян та юридичних осіб.
Цей акт, окрім того, що зрівняв у повноваженнях державних та приватних нотаріусів, усунув обмеження у здійсненні професійної діяльності приватних нотаріусів, сприяв зменшенню завантаженості державних контор і створенню умов для покращення доступу населення до послуг, що надають як державні, так і приватні нотаріуси. Також забезпечено вчинення приватними нотаріусами всіх видів нотаріальних дій у регіонах, де відсутні або тимчасово не працюють державні нотаріальні контори.
Черговим кроком реформування має стати законодавче закріплення єдиного нотаріату, його організаційної структури, статусу нотаріуса з його правами, обов'язками, гарантіями діяльності, правилами допуску до професії тощо. Це, у свою чергу, створить умови для вступу України в міжнародний Союз латинського нотаріату.
— У Росії створюються чергові виїзні групи нотаріусів, адже не всі громадяни мають можливість прийти до них самотужки. В Україні існує така практика?
— Відповідно до положень закону «Про нотаріат» нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза цими приміщеннями.
Крім того, наказом Мін'юсту «Про поліпшення роботи з надання нотаріальних послуг» передбачено здійснення прийому громадян державними нотаріусами з виїздом до населеного пункту, в якому державна нотаріальна контора тимчасово не працює, а також забезпечення роботи виїзних громадських приймалень у віддалених населених пунктах чи районах, які не забезпечені нотаріальними послугами.
Довідка
Катерина Чижмарь народилася в 1974 р. У 1996 р. закінчила Ужгородський державний університет за спеціальністю «Правознавство», а в 2005 р. — Національну академію державного управління при Президентові України. У 2007 р. К.Чижмарь присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук. Працює в органах юстиції з 1997 р. У 1999–2007 рр. працювала на різних посадах у Закарпатському обласному управлінні юстиції. У 2007—2008 рр. була заступником начальника Головного управління юстиції в м.Києві. З 2008 до 2010 р. очолювала Головне управління юстиції в Київській області. З липня 2010 р. і дотепер обіймає посаду директора департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Мін'юсту. З 2010 р. є першим віце-президентом Української нотаріальної палати, членом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 7.41 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!