У весільний подарунок для шведської принцеси підклали… корупцію
За останні 6 років у більшості країн ЄС індекс сприйняття корупції змінювався з плином часу. Чи не єдиною державою, яка уникнула коливань, уважається Швеція, яка міцно тримає марку країни з низьким рівнем корупції. Щоправда, такий рейтинг видається парадоксальним з огляду на часті скандали, пов’язані з хабарництвом на різних рівнях. Останній корупційний резонанс досяг королівського рівня.
«Вірнопіддані» скарги
Спадкоємицю шведського престолу Вікторію та її чоловіка, принца Даніеля, відразу ж після їхнього весілля звинуватили в отриманні хабара. У цілому урочистості обійшлися двору в $2,3 млн. Така помпез¬ність обурила багатьох шведських платників податків. Більш того, не в за¬хваті вони були й від ве¬сільної подорожі на острови Карибського моря, в якій громадяни цієї країни побачили корупційні під¬ступи. Подорожували молодята літаком та яхтою, котрі подарував шведський біз¬несмен.
Троє вірнопідданих розцінили дорогі дари як порушення закону, про що зазначили в позовних за¬явах. Як зауважують скарж¬ники, принцеса Вікторія є посадовою особою, а тому не вправі отримувати такі коштовні презенти. Утім, королівський двір, за словами прес-служби, відкинув звинувачення, мовляв, це був весільний подарунок старого друга сім’ї.
Слухання у справі все ж планують провести, принаймні в цьому запевняє головний прокурор Швеції з питань боротьби з корупцією Гуннар Стетлер.
Щоправда, за його словами, перш ніж починати повноцінне розслідування, необхідно вивчити всі свід¬чення і докази. Насамперед потрібно з’ясувати, чи є принцеса Вікторія офіційною особою і чи підпадають подарунки під категорію хабара. Як нагадав очіль¬ник відомства, презенти офіційним особам не вважаються автоматично правопорушенням, тут «потрібно враховувати відносини між сторонами».
Чіткої межі, де закінчується подарунок і починається хабар, для королів¬ських персон не існує. Натомість для інших представників державної влади вона встановлена: вартість презента не повинна перевищувати $200.
Її величність корупція
Між іншим, це вже не перший випадок, який підмочив репутацію коро¬лівської родини. Два роки тому монарха Карла XVI Густава запідозрили в корупції після того, як у ЗМІ потрапила інформація про угоду, яку він уклав з верф’ю у 2000 році. За домов¬леністю король отримав морський катер серії «Крафт» лише за 10% від його вартості. Зі свого боку монарх зобов’язався очолити клуб любителів «Крафту» і брати участь у рекламній кампанії. Що¬правда, відповідно до шведських законів він не може працювати ще десь. На його утримання виділяється $15 млн щорічно, тож додаткових заробітків він не потребує.
Королівський двір у відповідь на численні закиди з боку представників мас-медіа пояснив, що «монарха не можна купити в рекламних цілях, його величність, обираючи ті чи інші продукти, діяв виключно відповідно до своєї філософії заохочення динамічних і креативних компаній».
Довести, що це була корупція, не вдалося. До того ж влада монарха та членів його сім’ї є формальною, а тому вирішення важливих державних питань, на яке можуть вплинути під¬водні корупційні течії, не «царська справа».
Реальні механізми впливу є в прем’єр-міністра та представників уряду. Однак і урядові кола нерідко привертали увагу громадськості, опиняючись в епіцентрі корупційних скандалів. Так, у минулому році прокуратура розпочала попереднє розслідування щодо міністра закордонних справ Швеції Карла Біль¬д¬та. Останній отримав мі¬ністерський портфель у жовтні, а в грудні продав акції інвестиційної компанії «Восток нафта». За словами урядовця, цінні папери були передані йому як частина зарплати (до зайняття посади міністра він був членом ради директорів «Восток нафти»). Голові зовнішньополітичного ві¬домства закидали великі прибутки від продажу акцій та відкрито натякали на від¬ставку, мовляв, дискредитувавши себе на посаді, він має її залишити.
Близько 10 років тому тодішнього міністра фі¬нансів Еріка Осбринка звинувачували у зловживанні службовим становищем: він поза чергою отримав квартиру. Оскільки охочих обзавестися житлом чимало, а преференції надали саме міністру, останнього запідозрили в хабарництві.
Шведський рецепт
Список нечесних службовців можна ще продовжувати, однак, незважаючи на низку резонансних інцидентів, панує думка, що в країні досить низький рівень корумпованості, а шведська стратегія протидії цьому негативному явищу гідна похвали.
Справа в тому, що в багатьох країнах корупційні злочини чиновників залишаються невідомими суспільству, натомість у Швеції досить високий рівень гласності, а тому щонайменші ляпсуси можно¬влад¬ців перетворюються на надбання громадськості. Прикментно, що самі шведи високо цінують принцип рів¬ності всіх перед законом і не виокремлюють високопоставлених осіб. У цьому, на думку експертів, і полягає секрет їхнього високого показника чесності. Утім, на досягнутому шведські парламентарі не зупиняються. Передбачається, що у 2012 році вступить у силу новий закон щодо запобігання і протидії корупції.
Ключову роль у боротьбі з негативним явищем шведські фахівці відводять бізнесменам, які майже століття активно намагаються протидіяти корупції. Натомість державні структури значно пасивніші в цій справі.
Варто пригадати швед¬ську меблеву компанію IKEA, яка відома своїм принциповим неприйняттям «винагород» у бізнесі. Так, кілька років тому двоє співробітників її офісу в Англії були засуджені до 3 років ув’язнення за «липкі» руки.
За ініціативою бізнесменів був створений так званий профілактичний антикорупційний центр — шведський Інститут проти хабарів, який досі не має аналогів у світі. Останній головним чином опікується превентивними заходами на кшталт попередження і відвернення громадян від правопорушень.
У багатьох європейських країнах головний акцент робиться на профілактиці й недопущенні правопорушень. Швецію також відносять до прихильників цієї методики. Так, за давання «винагороди» передбачено штрафні санкції або ув’язнення на строк до 2 років. Водночас за її отримання в особливо великих розмірах установлена відповідальність у вигляді позбавлення волі від 6 місяців до 6 ро¬ків. В азійських державах, зокрема в Китаї, за аналогічні злочини світить найвища міра, отже, швед¬ське покарання видається надто м’яким. Однак це не заважає втримувати низькі показники рівня корупції.
Тетяна КУЛАГІНА
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!