Брак мільярдів

У бюджеті не знайдеться грошей на підняття суддям зарплат та на введення нових посад. Яких ще сюрпризів чекати від кошторису?

Державний бюджет на цей рік ще не прийнятий, однак його проект не викликає великих сподівань в органів судової влади: щоб працювати на належному рівні, їм потрібно приблизно 10 млрд грн., однак у кошторисі для них передбачено лише 4,57 млрд грн. Але це ще не всі бюджетні сюрпризи.

Лютневі плани

У фінансовому плані 2013 рік був не найкращим для суддівської спільноти, якій так і не вдалося достукатися до органів влади з проханням збільшити видатки для судової системи. Так, до фінансового закону 13 разів уносилися зміни, однак жодного разу вони не стосувалися кошторисних проблем вершителів правосуддя. Єдиний рятівний круг, який у 2013-му кидали володарям мантій, — це перерозподіл видатків бюджету за окремими програмами.

А от сподівань на минулий рік у законників було чимало. 22 лютого відбувся ХІ з’їзд суддів. На ньому, зокрема, схвалили Стратегічний план розвитку судової влади України на 2013—2015 рр., одним із завдань якого є покращення стану фінансування та ефективне використання ресурсів.

«Забезпечення достатньої кількості необхідних ресурсів для покриття витрат щодо здійснення правосуддя, а також запровадження належного і прозорого управління та ефективного використання ресурсів, що вплине не лише на якість функціонування судової системи, але також створить ­передумови для захисту від неналежного державного, приватного чи політичного впливу», — зазначається в плані.

До того ж з’їзд звернувся до парламенту та Уряду, щоб вони підтримали законодавчі ініціативи, спрямовані на поліпшення фінансового становища Феміди, та дбали про те, щоб органи судової влади завжди отримували достатньо коштів, необхідних для належного здійснення правосуддя.

Ще з’їзд суддів сподівався, що Кабмін розробить та внесе на розгляд Верховної Ради проект закону про внесення змін до держбюджету на 2013 рік щодо збільшення на 2,2 млрд грн. видатків із загального фонду кошторису на виплату суддівської винагороди і оплату праці працівників апарату судів.

Марні спроби

Однак не так сталося, як гадалося. Уже через кілька днів після з’їзду суддівську спільноту чекала неприємна звістка. Так, 25 лютого Міністерство юстиції повідомило Державну судову адміністрацію, що пропозиція збільшити посадовий оклад працівників апарату судів є неприйнятною.

А справа ось у чому: ДСАУ розробила та надіслала до Уряду проект закону про внесення змін до ст.149 закону «Про судоустрій і статус суддів». Пропонувалося, щоб розміри посадових окладів керівників та працівників апарату суду у відсотковому відношенні до посадового окладу судді відповідного суду становили не менш ніж 50% та 30% окладу відповідно.

«У разі запровадження вищезазначеної норми розмір посадового окладу працівника найнижчої категорії апарату місцевого суду буде перевищувати навіть розмір посадового окладу директора департаменту міністерства, що є неприйнятним», — роз’яснив Мін’юст.

Та й про 2,2 млрд грн., які додатково просили виділити на зарплати володарям мантій та працівникам апарату судів, ніхто не згадав.

Восени 2013-го ДСАУ вчергове спробувала достукатися до виконавчої влади: попросила збільшити для органів судової влади видатки загального фонду держбюджету на 912,7 млн грн. Однак — марно.

Без надії сподіваються

Можливо, ситуацію вдасться виправити вже у 2014 р. Адже деякі законодавчі ініціативи можуть зрушити вирішення фінансового питання з мертвої точки. Так, 8 листопада 2013 р. був прийнятий за основу законопроект «Про прокуратуру» (№3541). У «Прикінцевих положеннях» документа йдеться про те, щоб ч.1 ст.144 доповнити абзацом: «Розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30% посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців».

Сподіваються володарі мантій також на проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу (щодо фінансування судової влади)» (№2458а). Документом пропонується вдосконалити порядок формування кошторису судової влади. Він конкретизує, що видатки на утримання судів, їх обсяг мають бути враховані під час підготовки проекту держбюджету. А також видатки повинні забезпечувати належні економічні умови для повного і незалежного здійснення правосуддя, фінансування потреб судів (витрати на розгляд справ, комунальні послуги, будівництво, капремонт приміщень, придбання оргтехніки тощо). Не менш важлива пропозиція — щоб органи судової влади ознайомилися з кошторисом перед тим, як Кабмін його погодить та направить до парламенту.

Є ще низка проектів законів, які можуть допомогти вирішити фінансові проблеми Феміди. Якщо на це буде політична воля і хоча б деякі з них приймуть у цьому році, вершителі правосуддя зможуть святкувати невелику перемогу.

Підвищення не буде

Не обійшлося в минулому році й без фінансових втрат. 27 грудня 2013 р. Президент підписав закон, відповідно до якого із закону «Про судоустрій і статус суддів» вилучається норма щодо збільшення з 1 січня 2014 р. розміру посадового окладу судді з 10 до 12 розмірів мінімальної зарплати.

Таку ініціативу один із нардепів мотивував тим, що в країні складна економічна ситуація, тому підвищення винагород суддям є невчасним. До того ж закон допоможе уникнути додаткових видатків держбюджету в обсязі приблизно 600 млн грн.

Виходить, «не щастить» ст.129 «Суддівська винагорода»: у 2010 р. введення її в дію відклали до 2012 р., а в минулому році взагалі з неї вилучили одну з норм.

Нагадаємо, що після того, як ст.129 запрацювала, зарплата законників значно зросла. Так, у 2010—2011 рр. у середньому суддя отримував 6,6 тис. грн. (тут і далі наводиться зарплата суддів місцевих та апеляційних судів кожної юрисдикції). А вже у 2012 р. — 13,1 тис. грн., у 2013-му — 19,1 тис. грн.

Нині ж посадовий оклад судді місцевого суду залишиться на рівні 10 «мінімалок». У проекті держбюджету визначено, що з 1 січня мінімальна зарплата — 1218 грн. Ураховуючи коефіцієнти, можемо обчислити, що оклад законника місцевого суду становитиме 12180 грн.(якби було 12 «мінімалок», оклад становив би 14616 грн.), апеляційного — 13398, вищих спеціалізованих судів — 14616, а Верховного та Конституційного судів — 15834 грн.

Нові не прийдуть

Але коштів у бюджеті не вистачає не лише на підвищення зарплат, а й на реалізацію наказів ДСАУ щодо збільшення кількості володарів мантій місцевих загальних судів та штатної чисельності працівників апарату місцевих та апеляційних храмів Феміди.

Ці документи з’явилися ще в липні 2012-го у зв’язку з необхідністю забезпечити здійснення функцій слідчого судді, визначених новим Кримінальним процесуальним кодексом. Однак набрання ними чинності постійно відтерміновується. Нагадаємо: відповідно до наказу від 13.07.2012 кількість законників місцевих загальних судів мала б збільшитися майже на 1,2 тис. осіб. Штатна чисельність працівників апарату судів мала б збільшитися на 4 тис. осіб.

Підрахуємо: для виплати місячного окладу 1000 нових служителів Феміди потрібно 12,2 млн грн. Рік роботи однієї тисячі новачків обійдеться держбюджету в майже 150 млн грн. І це — без врахування доплат. Немає коштів і на відкриття вакансій в апараті судів.

Дефіцит видатків

Мабуть, недоречно говорити про введення нових посад, якщо передбаченої в проекті бюджету суми не вистачить навіть на зарплати вже працюючим суддям.

Так, 30 грудня минулого року з’явилося повідомлення про те, що ДСАУ звернулась до Президента, Голови ВР, Прем’єр-міністра у зв’язку із розглядом у парламенті проекту закону «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (№3000).

«Законопроект підготовлено Мінфіном без врахування пропозицій, які ДСАУ підготувала до бюджетного запиту на 2014 р. Загальна потреба органів судової влади складає 9852,3 млн грн., натомість вказаним законопроектом на утримання зазначених органів передбачено 4566,8 млн грн., тобто дефіцит видатків буде складати 5285,5 млн грн.», — переймається ДСАУ.

Також судова адміністрація вказує: «видатки на оплату праці працівників органів судової влади разом з нарахуванням запропоновано до затвердження в розмірі 3842,5 млн грн. (з них за спеціальним фондом — 249 млн грн.)». А це — лише 65,4% від потреби, яка становить 5871,6 млн грн. (дефіцит сягатиме трохи більше 2 млрд грн.).

«Дефіцит таких видатків призведе до критичної ситуації із виплатою зарплати працівникам апарату судів та призведе до плинності кадрів у судовій владі, а також незадовільного рівня матеріально-технічного забезпечення цілого ряду судів. Разом з тим спрямування коштів судового збору в сумі 249 млн грн. на оплату праці працівників апарату судів суперечить положенням ст.9 закону «Про судовий збір», — звертає увагу ДСАУ.

До речі, у 2011 р. кошторис судової влади збільшився на 403,3 млн грн. У 2012-му загальний обсяг асигнувань зріс трохи більше ніж на 190 млн. (зростання за загальним фондом склало 785,7 млн грн.). А от що стосується спецфонду, то у зв’язку з недонадходженням коштів судового збору план асигнувань був скоригований на 594,5 млн грн.

Одним — більше, іншим — менше

Поки бюджет ще не прийнятий, у судової влади є надія, що до її думки дослухаються. Подивимось, що передбачено для судів у проекті фінансового закону. Так, вдвічі менше коштів передбачено на організаційне забезпечення діяльності судів та установ судової системи: у 2013 р. — 198 млн грн., у 2014 р. — 92,5 млн грн. (тут і далі вказується сума видатків разом за загальним та спеціальним фондами).

Менше коштів порівняно з минулим роком отримає і Вища кваліфікаційна комісія суддів (на 11,8 млн грн. менше), і Національна школа суддів (менше на 600 тис. грн.).

Апеляційні адміністративні суди також мають розраховувати на отримання суми меншої від торішньої на 13,5 млн грн. Не пощастило ВС (мінус 280 тис. грн. — фінансування зменшилося на 0,27%) та КС (мінус 4,4 млн грн. — відповідно на 6,4%).

А от видатки вищих спеціалізованих судів порівняно з минулим роком зростуть: Вищого адмінсуду — на 4,7%, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ — на 7,2%, Вищого господарського суду — на 7,6%.

А загалом відповідно до проекту бюджету Феміда може очікувати на зростання фінансування лише на 3,3%: у 2013 р. на її потреби виділили 4,42 млрд грн., а на цей рік передбачили 4,57 млрд грн.

Дехто з експертів вважає, що, швидше за все, в держбюджеті, підписаному Президентом, залишаться ті самі суми. Однак ДСАУ сподівається на краще і робить усе можливе, щоб у цьому році судова влада не відчувала браку не лише мільярдів, а й мільйонів гривень.