Адвокатський меседж

НААУ поінформувала про вжиті заходи, спрямовані на захист професійних прав членів асоціації

«Справа Смалія», пікети окремих захисників, які в такий спосіб висловлювали протест проти порушення їхніх прав, — ці події грудня минулого року сколихнули вітчизняну адвокатуру. Представники професії часто мали протилежні думки, які вони висловлювали в соціальних мережах. Аби спробувати знайти спільний погляд, Національна асоціація адвокатів провела круглий стіл, присвячений стану захисту гарантій адвокатської діяльності.

«Перший паросток діалогу»

Проведення заходу ініціювала голова НААУ Лідія Ізовітова. Вона запропонувала обговорити низку резонансних подій щодо порушення професійних прав адвокатів, чинення тиску на них і перешкоджання в здійсненні незалежної адвокатської діяльності. Звісно, якщо є запитання, то мають бути й відповіді.

У фокусі обговорення, зокрема, опинилася «справа Смалія», яка й задавала основний тон дискусії.

Мабуть, немає сенсу нагадувати про події, котрі нещодавно розгортались у Шевченківському районному суді м.Києва. Усесвітню павутину заполонили повідомлення щодо поведінки в судовому засіданні адвоката Віктора Смалія. Наразі захисник затриманий та перебуває під вартою в слідчому ізоляторі.

Як зазначила Л.Ізовітова, до асоціації масово надходять однакового змісту, навіть до абзаців та ком, заяви від адвокатів про те, що НААУ має вчинити певні дії. Адже затримання В.Смалія, на переконання заявників, відбувалося з численними порушеннями законодавства. До речі, безпосередньо В.Смалій до асоціації не звертався, а його захисники на заході присутні не були.

Під час круглого столу керівництво НААУ поінформувало адвокатську спільноту про вжиті заходи, спрямовані на недопущення перешкоджання незалежній адвокатській діяльності, та пояснило логіку цих дій. Так, за словами Л.Ізовітової, асоціація за кожною заявою — чи то рад адвокатів регіону, чи то безпосередньо захисників — звертається до всіх компетентних органів, у тому числі й до судових, щодо захисту професійних прав адвокатів. Хотілось би почути й позицію рад адвокатів м.Києва та Київської області стосовно захисту адвоката В.Смалія. Зокрема, наприкінці листопада голова НААУ направила лист Генеральному прокуророві з проханням ужити заходів реагування у зв’язку з порушеннями гарантій адвокатської діяльності, професійних прав захисників. У цьому листі, серед іншого, мова йде про порушення гарантій адвокатської діяльності В.Смалія, але пов’язаних з іншими подіями, які відбулись у червні 2013 р.

Як повідомила «ЗіБ» Л.Ізовітова, відповіді з Генпрокуратури поки що не надійшло. Водночас голова НААУ заува­жила: «У деяких справах уже є позитивна динаміка… Але ми бачимо якесь розгойдування адвокатури та спроби скерувати її на шлях певної політичної спрямованості… Не можна допустити, аби адвокат, котрий має політичні погляди, на порушення присяги не надав допомоги людині з протилежними політичними поглядами. Ми не повинні дійти до такого життя, коли, укладаючи договір, цікавитимуться, до якого політичного табору належить клієнт. А якщо нас закликають до боротьби політичними методами, то це спроба розколу адвокатури — професійного, а не політичного інституту, чого допустити не можна!»

До речі, вибачення голови НААУ перед володарями мантій Шевченківського райсуду м.Києва за дії В.Смалія зрозуміли однаково не всі колеги. У деяких учасників круглого столу ці дії викликали зауваження, а хтось уважав їх завчасними. «Вибачення — це крок для подальшого діалогу. Без вибачення нормальний діалог, зокрема й захист В.Смалія, не почнеться», — пояснила Л.Ізовітова. А голова кваліфікаційної палати КДКА м.Києва Олександра Яновська підкреслила, що, вибачаючись, думали про всю адвокатуру: «Як же на нас, адвокатів, у кожному судовому процесі будуть дивитись судді, якщо ми можемо дозволяти вчиняти такі дії?»

До речі, якщо думки захисників щодо доцільності вибачення розділилися, то, за інформацією голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Валентина Загарія, такі дії позитивно сприйняли представники суддівської спільноти. В.Загарія переконаний: вибачення є «першим паростком діалогу».

Допомогти, а не нашкодити…

Крім обговорення питання щодо захисту професійних прав адвокатів, у порядку денному стояло питання розмежування функцій та повноважень органів адвокатського самоврядування. Зокрема, наголошувалося, що слід чітко розрізняти функції захисників у межах кримінального провадження з функціями органів адвокатського самоврядування, НААУ, Ради адвокатів та рад адвокатів регіону. Останні згідно зі ст.23 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» покликані сприяти захисту адвокатів. Тобто профільний закон певним чином охороняє представників професії, але інструментарій та можливості цього захисту невідомі.

Водночас виникає запитання: чи однаковий інструментарій захисту, котрий мають у своєму арсеналі органи адвокатського самоврядування, з інструментарієм захисту особи, закріпленим у Кримінальному процесуальному кодексі? Адже адвокат В.Смалій — насамперед громадянин. І він, до речі, має кількох захисників. Безумовно, останні виробили певну тактику захисту та, напевне, погодили її з клієнтом. Правові позиції цих адвокатів та документація справи, як відомо, охороняється адвокатською таємницею. Тож будь-яке втручання в процес ведення кримінальної справи, у питання захисту в кримінальному провадженні, на переконання керівництва НААУ, може нашкодити, а не допомогти В.Смалію.

«Те, як може діяти захисник у кримінальному провадженні, згідно зі встановленими законодавчими процедурами перебуває в іншій площині, ніж питання захисту, який можуть здійснювати органи адвокатського самоврядування. В.Смалій — член адвокатської спільноти, член адвокатської корпорації, тож його повинні захищати кращі адвокати, але це захист підозрюваного в межах кримінального провадження. А це вже функція адвокатів В.Смалія… Було б дивно, якби НААУ відсторонила захисників або паралельно з ними почала вести власну лінію захисту, не знаючи ні стратегії, ні тактики, вироблених захисниками, за межами визначених законодавством повноважень», — зауважив В.Загарія.

До речі, Л.Ізовітова змоделювала цікаву ситуацію, за якої захист і сам В.Смалій мають намір укласти угоду про примирення з обвинуваченням (така можливість передбачена нормами КПК). Виникає закономірне запитання: які в цьому випадку мають бути дії органів адвокатського самоврядування — не допустити підписання цієї угоди? Безперечно, асоціація не має на це права.

На переконання Л.Ізовітової, асоціація має попіклуватися про те, аби В.Смалія як члена НААУ та громадянина, що потрапив у біду, захищали кращі адвокати, котрі мають досвід роботи в кримінальних справах. А регіональні органи адвокатського самоврядування, представники яких брали участь у певних процесуальних діях стосовно В.Смалія, у разі виявлення порушень його прав адвоката, зобов’язані були їх задокументувати та поінформувати про них. На цей час будь-яких звернень щодо незаконних дій правоохоронних органів від рад адвокатів м.Києва та Київської області на адресу РАУ та НААУ не надходило.

Голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко також наголосив, що слід розмежовувати питання захисту адвоката В.Смалія в межах кримінального провадження з питанням притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Він звернувся до Генерального прокурора, вважаючи неправильною кваліфікацію дій адвоката В.Смалія.

Його відповідальність як адвоката — питання дисциплінарного органу адвокатури, КДКА Київської області, яка й вирішить долю В.Смалія.

Не критикою єдиною

Як відомо, певна група адвокатів вирішила нестандартним способом відзначити своє професійне свято. Так, 19 грудня минулого року в центрі столиці вони провели акцію й висловили протест у зв’язку з порушенням своїх прав органами влади та судами. У своїй заяві вони зробили акцент на тому, що профільний закон і норми КПК, які закріплюють рівність сторін обвинувачення й захисту в кримінальному процесі та спрямовані на реалізацію гарантій адвокатської діяльності, мають декларативний характер. Мовляв, на практиці адвокат не захищений.

«ЗіБ» поцікавився думкою В.Загарія щодо потенційного впливу цих протестів на репутацію вітчизняної адвокатури.

«Правила адвокатської етики містять положення, які закріплюють неможливість учинення адвокатами дій, спрямованих на підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності... Будь-яка критика має бути конструктивною, натомість часто вона має огульний характер, є некоректною. На мій погляд, адвокат повинен виходити на акції протесту лише тоді, коли пов­ністю вичерпані всі механізми, що існують у межах правової системи. Вважаю, що вихід на вулицю — це шлях найменшого опору. Адвокати тим самим або засвідчують власне безсилля, або грають у політику…» — зауважив В.Загарія. Він не заперечив, що адвокат, як звичайний громадянин, може висловлювати власну позицію. «Але коли мова йде про публічну діяльність адвокатів, останнім варто бути вкрай обережними… Адже апріорі адвокати — це особи, які вірять у верховенство закону та працюють із поміччю правових інструментів. Тому вихід на вулицю, на мій погляд, — явище неприродне», — уважає голова ВКДКА.

«ЗіБ» поцікавився у В.Загарія, чи узгоджуються протести адвокатів з положеннями висновку «Про відносини між суддями та адвокатами», прийнятого Консультативною радою європейських суддів (див. стор.21. — Прим. ред.). У документі, серед іншого, зазначено, що свобода висловлювань адвокатів має певні межі задля підтримки авторитету та неупередженості судової влади.

«Свобода є… Але якщо мова йде про висловлювання адвоката як суб’єкта, що наділений спеціальним статусом, то він не може озвучувати критичні зауваження, що дискредитують, знижують або підривають престиж органів адвокатури, судової системи чи спрямовані на критику колег. До того ж адвокатам не слід забувати, що й у соціальних мережах вони залишаються адвокатами. Тут — велике поле для роботи…» — заявив голова ВКДКА.

На його переконання, представникам адвокатської спільноти не варто фокусуватися лише на негативі, не помічаючи досягнень органів адвокатського самоврядування, які розвивають позитивну й прогресивну практику. Так, він звернув увагу на суттєве зменшення кількості випадків ігнорування адвокатських запитів та на появу в судовій практиці прецедентів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ненадання інформації на такий запит.

Крім того, своєрідним здобутком є відкриття кримінальних проваджень за фактами незаконних обшуків офісів адвокатів. «Жодне звернення до органів адвокатського самоврядування не залишається без реакції. Усі ці випадки перебувають на нашому контролі! — запевнив голова ВКДКА, додавши: — Рік — це, звичайно, малий строк, але і ради адвокатів, і НААУ, і всі органи адвокатського самоврядування функціонують ефективно».

Який шлях обрати: «включитись» у конкретну ситуацію, визначитися зі стратегією захисту, монотонно день у день працювати над документами та по цеглині вибудовувати правову позицію, аби домогтися бажаного для клієнта результату, чи виходити на вулицю? Кожен визначається з огляду на своє бачення та професіоналізм. Головне — не нашкодити своїми діями клієнту, колегам, а також професії. Адже, як відомо, свобода однієї особи закінчується там, де бере свій початок свобода іншої.

***

Учасникам удалося дійти спільної думки не з усіх складних питань, що порушувалися під час заходу. Тож прийнято рішення про проведення ще одного круглого столу або конференції щодо захисту прав адвоката та вироблення відповідних інструментів для цього. До участі в цьому заході, крім адвокатів, запросять представників суддівського корпусу та правоохоронних органів. Дійство заплановано на кінець січня — початок лютого цього року. «ЗіБ», безумовно, проінформує про його перебіг і результати.