Для звільнення законників ВРЮ не вистачило голосу
Хоча Вища рада юстиції майже забула про проблеми з кворумом, низька відвідуваність засідань усе ж дається взнаки. Так, працюючи «на межі», члени колегіального органу не зуміли позбавити мантій двох суддів, хоча для більшості їхня провина була очевидна.
Стара проблема
З труднощами збору кворуму ВРЮ регулярно стикалася до 2010 року. Проте, як виявилося, відсутність достатньої кількості членів усе ж таки має негативний вплив на організацію діяльності колегіального органу. Адже якщо на засіданні присутні лише 11 членів ВРЮ — кожен з них фактично отримує право вето й може заблокувати прийняття будь-якого рішення.
Три роки тому Верховна Рада нарешті ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження». Тоді, зокрема, було відредаговано ст.24 закону «Про Вищу раду юстиції» та зазначено, що колегіальний орган може проводити засідання, якщо на ньому присутні більш ніж половина його членів від конституційного складу, тобто хоча б 11 із 20. Відповідно ж до минулої редакції на засідання мали з’являтися хоча б 14 членів Ради — дві третини від складу.
До законодавчих змін звичною була ситуація, коли ВРЮ не могла провести засідання впродовж кількох місяців. Щоправда, як тоді відзначали самі члени Ради, причина цього крилася не лише в тому, що чимало членів колегіального органу не мали змоги з’явитись, а й у політичному протистоянні в стінах ВРЮ. Наразі ж навмисний бойкот Ради відійшов у минуле, а зібрати необхідну кількість учасників засідання стало простіше.
Тому останнім часом ВРЮ працює, як годинник, не відміняючи наперед заплановані засідання та навіть не затримуючи їх початку. Проте, як виявилось, і цей механізм може дати збій. Так, 24 грудня Рада не зуміла звільнити двох суддів, хоча більшість присутніх членів колегіального органу були переконані в порушенні законниками присяги. Справа в тому, що для внесення до парламенту пропозиції про позбавлення мантії потрібні ті самі 11 голосів, що й для кворуму, і саме стільки членів Ради цього дня прийшло на засідання. Як наслідок, якщо хоча б один із присутніх не підтримував пропозицію — її відхиляли.
За крок від втрати посади
Пощастило залишитися на посаді судді Дарницького районного суду м.Києва Марії Шклянко. Подання про її звільнення було внесено за результатами розгляду нею справи про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок у селищі Козин Обухівського району Київської області. Законниця не тільки порушила правила територіальної підсудності, а й постановила визнати дійсним договір купівлі-продажу земельних ділянок, хоча він не пройшов державної реєстрації. При цьому згодом виявилося, що ці ділянки мали законного власника, а використані для укладання договору акти права власності на землю були отримані на підставі підроблених документів. Крім цього, на момент розгляду справи один з відповідачів помер.
Як повідомив голова ВРЮ Олександр Лавринович, 10 членів Ради були переконані в тому, що суддя порушила присягу. Але 1 усе ж відмовився голосувати за її звільнення. Хто саме — невідомо, це залишиться таємницею.
Так само вдалося втриматися на посаді й Віталію Снегірьову з Брянківського міського суду Луганської області, щодо якого було внесено відразу дві пропозиції про звільнення. Зокрема, як відзначалося на засіданні, суддя допускав систематичні порушення у справах про визнання права власності на нерухоме майно. Зокрема, розглядав справи з порушенням правил виключної підсудності та підвідомчості справ, задовольняв позови осіб, свободи чи інтереси яких не порушувалися, не залучав до розгляду справ дійсних власників спірного майна тощо. Та, незважаючи на це, одне подання про звільнення судді підтримало тільки 8 членів Ради, а інше — 9.
«В умовах, коли в засіданнях ВРЮ систематично не бере участі значна частина її членів, іноді буває достатньо одного голосу члена Ради, який утримався, щоб суддя, чиї порушення є беззаперечними та підтвердженими матеріалами перевірки, уникнув відповідальності», —прокоментував цю ситуацію О.Лавринович.
Як наслідок, обоє суддів поки що залишаються на посадах: пропозиції про їх звільнення відхилені. Щоправда, члени Ради могли б піти на невелику хитрість і не виносити з приводу законників жодного рішення. Так, цього ж дня ВРЮ розглядала пропозицію про звільнення за порушення присяги колишнього очільника Апеляційного суду Харківської області Михайла Бородіна. Його серед іншого звинувачують у тому, що він отримав російське громадянство, а також протиправно здав у оренду частину приміщення суду. Щодо законника ВРЮ не винесла жодного рішення й відклала вирішення цього питання на наступне засідання, пояснивши це необхідністю додаткового вивчення матеріалів.
Чому так само не було вирішено питання щодо звільнення М.Шклянко та В.Снегірьова, сказати важко. Можливо, для того, щоб відкласти розгляд цих питань, Раді теж не вистачило голосів. У такому разі один із членів колегіального органу, який був переконаний у провині суддів, міг просто піти, а без кворуму жодне рішення ухвалюватися вже не могло. Наступного ж разу голосів для звільнення законників, можливо, і вистачило б.
Однак боротися за чистоту суддівських рядів такими радикальними методами у ВРЮ, схоже, не готові. Щоправда, можливо, саме для того, щоб уникнути проблем із кворумом, наступне засідання Рада вирішила провести на початку лютого, по завершенні свят і зимових відпусток.
Завдяки низькій відвідуваності засідань Ради судді зможуть залишатися на своїх посадах.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!