Остання допомога

Закон про евтаназію можуть прийняти всупереч позиції ПАРЄ

Франція планує легалізувати евтаназію. Якщо це відбудеться, вона стане четвертою країною Євросоюзу, яка узаконила допомогу при самогубстві. Консультативна «громадянська конференція» виступила за вилучення з числа кримінально караних діянь вбивств, які лікар скоїв на прохання пацієнтів.

Добровільно

Відповісти на питання про необхідність унесення до чинного законодавства поправок, які дозволяли б невиліковно хворим звертатися до лікарів по допомогу в учиненні самогубства, було запропоновано самим французам. За рішенням Національного консультативного комітету з етики наприкінці листопада 2013 р. скликали «громадянську конференцію». Соціологічний інститут Ifop відібрав 18 французів — представників усіх верств суспільства. У результаті заява «громадянської конференції» з питання щодо евтаназії виявилася значно категоричнішою за офіційні. «Можливість покінчити життя самогубством через медичну допомогу нами вбачається законним правом, яке має пацієнт, котрий перебуває на останній стадії свого життя або страждає від незворотної патології», — мовиться у звіті.

Самогубство за лікарського сприяння (СЛС) повинні здійснювати тільки медичні працівники, навіть якщо смертельну процедуру хворий хоче зробити в себе вдома, вважають французи. Щоб це стало можливим, людина має прийняти рішення добровільно. Її самосвідомість повинен підтвердити консиліум у складі як мінімум двох лікарів.

При цьому французи запропонували розмежувати два види СЛС: те, яке передбачає, що медики нададуть у розпорядження пацієнта смертельні препарати, і те, за якого лікарі самі введуть їх в організм хворого. Запропоновано і винятковий вид медичного самогубства — без чітко вираженої згоди пацієнта в даних конкретних умовах його госпіталізації. Проте про згоду на те, щоб якнайшвидше покінчити життя самогубством у разі загострення захворювань, тобто про можливість безпосередньо евтаназії, має бути заздалегідь добре відомо членам сім’ї пацієнта і медичним працівникам, котрі доглядають за ним.

Особам, які страждають на невиліковні захворювання, також рекомендовано надати право використовувати сильнодіючі седативні препарати, які вводили б їх в несвідомий стан, штучну кому на невизначений термін. Хворий повинен мати право на це, навіть якщо це значно скоротить його життя. Наразі це єдиний спосіб уникнути зай­вих мук, що вже прописаний у французькому законодавстві.

Прийнятий у 2005 р. так званий закон Леонетті забороняв лікарям забезпечувати активну евтаназію, тобто не просто відключати пацієнтів від систем життєзабезпечення, а брати участь у заподіянні смерті в дієвий спосіб. Ставку було зроблено на надання паліативної допомоги, зокрема на введення в штучну кому, якщо муки ставали нестерпними. Однак за 8 років цей закон показав свою неефективність: щороку у Франції розгораються скандали у зв’язку з арештом медпрацівників, які в лікарнях, хосписах і будинках для людей похилого віку давали смертельні дози наркотиків своїм пацієнтам. «Набуття чинності законом Леонетті не поклало край таємній евтаназії», — визнали учасники «громадянської конференції».

Спірна резолюція

Суттєвою підтримкою легалізація СЛС користується серед прихильників лівих поглядів. Наприклад, голова Асоціації за право померти з гідністю Жан-Люк Ромеро йшов на останніх муніципальних виборах у Парижі за списками соціалістів. «Чи варто продовжувати жити в лицемірстві й залишати наших близьких в ізоляції наодинці з хворобою, чи слід створити загальні правила, які дозволили б зводити рахунки з життям у кращих умовах», — запитала в ефірі радіостанції France Info лідер «зелених» Емманюель Косс. Її колега по партії Сандрін Руссо на сторінках свого блога розповіла, як разом із батьком змушена була дивитися на дев’ятигодинну агонію своєї матері, котра страждала на рак і захотіла покінчити життя самогубством, але не розрахувала при цьому дозу. На підтримку евтаназії виступив і засновник організації «Лікарі без меж» Бернар Кушнер.

Однак поки що соціалісти, котрі перебувають при владі, так і не внесли до парламенту законопроект щодо легалізації СЛС. «Цьому ми завдячуємо нашому сильному католицькому корінню», — пояснив ситуацію голова асоціації «Остання свобода» Клод Юрі. У можливість того, що висловлені учасниками «громадянської конференції» рекомендації стануть законом, вона не вірить. Навіть серед соціалістів є багато противників евтаназії, не кажучи вже про активістів-консерваторів, які минулої зими влаштували обструкцію президентському законопроекту стосовно зрівняння ЛГБТ у сімейних правах із гетеросексуалами.

Права опозиція, яку колись очолював Ніколя Саркозі, загалом налаштована проти ініціативи. Європейський депутат від Союзу на підтримку народного руху Філіп Жовен узагалі назвав «шулерством» проведення консультацій з населенням шляхом скликання «громадянської конференції».

Рух «Маніфестація для всіх» мобілізує своїх прихильників. Минулої зими вони вже серйозно попсували кров Франсуа Олланду і соціалістам, коли ті узаконювали гей-шлюби. Цю реформу підтримували 2/3 французів, але ультраконсервативному націоналістичному руху (його можна порівняти з «Рухом чаювання» в США) вдалося вивести на вулиці сотні тисяч чоловік. Акцій протесту, можливо, менш масштабних, тепер очікують, якщо до французького парламенту буде подано законопроект про евтаназію.

Питання про легалізацію СЛС викликає в Європі значно більше суперечок, ніж, наприклад, про одностатеві шлюби. Показово, якщо Європарламент або Парламентська асамблея Ради Європи ухвалюють резолюції із закликом захистити права ЛГБТ, то з евтаназією все з точністю до навпаки — ПАРЄ в січні 2012 р. схвалила резолюцію з формулюванням — «евтаназія завжди повинна бути заборонена». Отже, кожна країна ЄС вирішує це питання по-своєму.