Більшість членів РСАС виявилися представниками столичних суддів
Попри температурні коливання на вулиці, в стінах ВАС, де відбувалася конференція суддів, панував сприятливий для роботи клімат. Утім, сподіватися на перипетії в цій обителі Феміди, власне, не було причин. Того ж дня у ВАС провели й засідання Ради суддів адмінсудів, новий склад якої визначили на конференції.
Щоправда, «пакетне» обрання членів РСАС наразилося на критику з боку заступника голови Ради суддів Василя Гуменюка. Проте, як зазначив останній, він лише зробив зауваження, а розібратись учасники можуть і самі.
Обранці дня
Відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів», яким закладено принцип представництва на конференції, участь у роботі форуму адміністративної юстиції мав узяти 41 делегат.
Як поінформував голова робочої президії конференції Микола Кобилянський, 1 запрошений не з’явився у зв’язку з відпусткою. Але від¬сут¬ність одного не завадила проведенню зустрічі.
Як повідомляв наш тижневик, під час зібрання РСАС 9 серпня її члени схвалили попередній перелік питань для розгляду на конференції. Щоправда, вже на самому заході, який відбувся 20 серпня, делегати внесли корективи, доповнивши порядок денний доповіддю про стан та перспективи розвитку віт¬чизняної адміністративної юстиції та питанням стосовно скликання з’їзду суддів. Між іншим, один з учасників запропонував також обрати кандидатів до ВККС. Утім, як зауважив М.Кобилянський, це повноваження найвищого органу суддівського самоврядування — з’їзду, делегатів на який визначають члени конференції.
На з’їзді суддів відповідно до ст.125 закону «Про судоустрій і статус суддів» обирають по 1 представнику від кожної області, АРК, мм.Києва та Севастополя та 3 учасників від вищого спеціалізованого суду. Таким чином на Х, позачерговий, з’їзд суддів конференція делегувала 30 осіб, з яких 12 — очільники судів, 1 в.о. голови й 1 заступник. Від ВАС на «судний день» відрядили Олександра Пасенюка, М.Кобилян¬ського та Надію Пилипчук.
Скликати форум вирішили 16 вересня. Прикметно, що представники господарських судів також призначили з’їзд на цю дату.
Серед питань, які винесли на розгляд найвищого органу самоврядування, — звіти ВККС та ДСАУ про їхню діяльність, обрання членів РСУ, призначення до ВККС. Крім того, як повідомив М.Кобилянський, до учасників конференції звернувся народний депутат Владислав Забарський з проханням розібратись із суддями Конституційного Суду. У своєму клопотанні парламентар зазначив: попри те, що Анатолій Дід¬ківський, Іван Домбровський та Валентина Мачужак перебувають у відставці, вони продовжують виконувати обов’язки суддів КС. Нардеп стверджує, що згадані особи реалізували своє право на відставку з моменту набрання чиннос¬ті постановою ВР від 20.05.2010. Також у його зверненні йдеться про порушення порядку призначення судді КС В’ячеслава Джуня. Тому, як зауважив М.Кобилянський, слід вклю¬чити це питання до переліку тих, які підлягатимуть розгляду.
Щоправда, з цього приводу виникли зауваження в судді ВС В.Гуменюка. Він наголосив, що Голова КС повідомляє з’їзд про наявність вакансій. «Ви не можете втручатись у конституційну юрисдикцію, оскільки немає повідомлення Голови про вільні посади. Останній повинен зі¬брати збори і з’ясувати, чи вони можуть виконувати свої функції, та вирішити питання щодо звернення до з’їзду з інформацією про вакансії, — зауважив В.Гуменюк, закликавши членів конференції гарно подумати і бути обережнішими із цими питаннями. «У даному випадку ви налаштовуєте себе проти КС, а цього не варто робити», — додав суддя ВС.
Кадри самоврядування
Врегулювавши всі орга¬нізаційні моменти, пов’язані з проведенням свого форуму, судді взялися за добір претендентів у Раду суддів України. Для представництва в цьому органі суддівського самоврядування були рекомендовані 3 кандидатури. Зокрема, підтримку колег отри¬мали судді ВАС Сергій Амєлін і Раїса Ханова та член Одеського апеляційного адмінсуду Олександр Джабурія.
Кадрові ротації не оминули й РСАС, ряди якої значно поріділи. Відповідно до нового закону кіль¬кісний склад цього органу скорочується до 11 членів. Крім того, до РСАС не можуть бути обрані судді, які займають адмінпосади.
М.Кобилянський запропонував голосувати за всіх претендентів разом.
Щоправда, спосіб, в який учасники конференції обирали членів РСАС, не сподобався В.Гуменюку. До речі, він чи не єдиний, хто коментував це рішення. На його переконання, потрібно було голосувати щодо кожної кандидатури окремо, аби не обмежувати в правах членів конференції. Утім, схоже, такі настанови зачепили за живе М.Кобилянського, мовляв, суддя ВС узявся роздавати вказівки. «Мені не треба вам давати поради, ви й самі можете розібратися», — заспокоїв присутніх В.Гуменюк.
Левова частка місць у РСАС дісталася представникам ВАС та інших столичних судів. Так, до нового складу ради ввійшли 4 судді ВАС: М.Кобилянський, Любов Гончар, Олег Сергейчук та Тетяна Шипуліна. Крім них, посади отри¬мали член Київського апеляційного адмінсуду Володимир Кузьменко, Окружного адміністративного суду м.Києва — Руслан Арсірій та Київського окружного адмінсуду — Андрій Волков.
Решту вакантних місць зайняли люди з регіонів: від Дніпропетровського апеляційного адмінсуду Андрій Суховаров, Донецького апеляційного — Сергій Малашкевич, Харківського апеляційного — Ольга Мі¬наєва, Вінницького окружного адмінсуду — Марина Мультян. За винятком 3 представників ВАС, інші члени ради представлені новими обличчями.
Відразу ж після конференції РСАС провела перше організаційне засідання, під час якого обрала старого-нового голову. Керманичем цього органу залишився М.Кобилянський. Його заступником обра¬ли О.Сергейчука, а секретарем — Л.Гончар.
М.Кобилянський високо оцінив сумлінну працю членів РСАС попередніх складів. За його словами, протягом 2006—2010 років рада виконувала покладені на неї обов’язки на належному рівні, а робота, здій¬снена її членами, стала значним внеском у розвиток і становлення адміністративної юстиції.
Надія з перспективою
Детальніше про здобутки та проблеми адміністративного судочинства поінформував голова ВАС Олександр Пасенюк. Доповідач відзначив: попри те, що адмінсудам дорікають у політичній заангажованості та упередженості, численні звернення громадян свідчать, що останні вірять у здатність судді приймати об’єктивні рішення. Належний рівень довіри до адмінсудів з боку суспільства підтверджують як судова статистика, так і соціо¬логічні дослідження.
Очільник ВАС повідомив, що за період з 2005 року кількість позовних заяв зросла більш як у 10 ра-
зів, кількість апеляційних скарг — більш як у 15, а касаційних — потроїлась. При цьому, як зауважив О.Пасенюк, якість судових рі¬шень покращилась, утім, значно збільшилася тривалість розгляду справ.
Визнав керманич суду й те, що за цей період залишки невирішених справ невпинно зростали. Зокрема, в минулому році в апеляцій¬них адмінсудах їх кількість досягла 54% , а у ВАС — 67%.
Такі невтішні показники, на переконання О.Пасенюка, зумовлені погіршенням якості правової діяльності публічної адміністрації, насамперед вищих органів влади. Унаслідок систематичного невиконання державою своїх соціальних зобов’язань кількість соціальних спорів сьогодні становить половину всіх адмінспорів і продовжує невпинно збільшуватися.
Негативно позначилася на роботі адміністративної юстиції й політична криза, яка тривала протягом останніх 5 років. Зокрема, протистояння між інститутами влади загальмувало процес заповнення вакант¬них посад у новосформованих окружних та апеля¬ційних адмінсудах.
Бути більш незалежними від політичної неста¬більності та можновладців судовій гілці влади, на переконання О.Пасенюка, дозволять зміни. Так, від¬значив доповідач, закон позбавляє главу держави та парламент права призначати певну частину чле¬нів ВРЮ, що було своєрідною формою організаційного проникнення політики до структур судової влади. Утім, чи не найбільший реформаторський потенціал, на думку О.Пасенюка, — в процедурі добору кандидатів на суддівські посади та інститут дисциплінарної відповідальності служителів Феміди.
Водночас реформа значно розширила повноваження органів суддівського самоврядування, тому, як закликав доповідач, слід активніше використовувати їхні можливості. «Сьогодні ми маємо змогу від¬крити новий етап в історії їх розвитку, коли вони ви¬ступатимуть не у ролі прохачів перед Урядом та парламентом, а в ролі рівно¬правного партнера», — наголосив Олександр Михайлович.
Зокрема, він порадив подумати над тим, щоб з’їзд суддів та РСУ мали більше можливостей впливати на вирішення проблем, що є загальними для кожного виду юрисдикції: забезпечення приміщен¬нями, запровадження єдиної судової інформа¬ційної системи.
Доповідач поскаржився, що сьогодні програмні документи у сфері юстиції затверджуються Урядом, а тому судді мають мінімальні можливості впливати на визначення напрямів ви¬трачання бюджетних кош¬тів. Виходом із цієї ситуації, на думку О.Пасенюка, можуть стати зміни до закону про державні цільові програми, відповідно до яких право затверджувати державні цільові програми у сфері юстиції буде передане вищим органам суддів¬ського самоврядування.
Ідея О.Пасенюка знайшла підтримку членів конференції, й вони вирішили звернутися з нею до найвищого органу суддівського самоврядування. Втім, для проведення з’їзду не вистачає заключного слова загальних судів, які планують провести конференцію 3 вересня.
Тетяна КУЛАГІНА
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!