Юристи обговорили найбільш значущі рішення у своїх практиках і склали прогнози на майбутнє
У ході круглого столу «Нові виходи і глухі кути лабіринтів судової практики: підсумки 2013 року очима експертів», який було проведено «ЮРЛИГОЙ», юристи ділилися враженнями від роботи в судах, обговорили найбільш значущі рішення в своїх практиках і склали прогнози на майбутнє. Деякі юристи говорили, що судів у них поменшало, деякі — побільшало, а деякі взагалі не радили туди потикатися.
Кримінальний процес
«Весь той позитив, який закладений у КПК, зводять нанівець два чинники — неграмотність і повна відсутність покарання», — стверджує керуючий партнер ЮФ «Черезов і партнери» Ігор Черезов. «Проблема кодексу в тому, що його ніхто не читає. Ось, наприклад, ми (адвокати) пишемо текст угоди з правосуддям, яку слідчий несе на перевірку до прокурора. Той у свою чергу, вичитавши його на предмет наявності орфографічних помилок, відправляє такий проект до суду. Одного разу ми в тексті угоди не вказали міру покарання, залишивши її на вибір слідства, то текст цієї угоди у такому вигляді і потрапив до суду», — розповідає юрист.
Крім того, ускладнює ситуацію стосовно застосування норм КПК той факт, що жоден слідчий не був покараний за недотримання процесуальних строків або інші подібні порушення. Також І.Черезов стверджує, що постійно порушуються вимоги КПК щодо порядку ознайомлення суддів з матеріалами справи. На практиці, відзначає адвокат, «і самі судді запитують ці матеріали справи, і слідчий з ними бігає до судді, хоча згідно з законом це неприпустимо».
А ось голова АО «Солодко і партнери» Євгеній Солодко незадоволений реалізацією принципу змагальності сторін на етапі досудового розслідування, особливо стосовно економічних злочинів. Як і його колеги, він нарікає на той факт, що адвокат допускається тільки після вручення повідомлення про підозру.
Що стосується угод із правосуддям, то Є.Солодко відзначає: його клієнти погоджувалися на угоду лише тому, що не бракувало сил і бажання боротися далі. «Я маю на увазі тільки ті випадки, в яких реально можна було домогтися виправдувального вироку», — говорить адвокат.
Податкова практика
Головною тенденцією цього року, на думку керуючого партнера АК «Скляренко і партнери» Олександра Скляренка, стало те, що платники дедалі більше зневіряються в можливості захисту своїх інтересів у судах. І зменшення кількості справ, на чому акцентував увагу заступник директора департаменту правової роботи Міністерства доходів і зборів Руслан Рачинський, — це зовсім не свідчення того, що податкова проводить менше перевірок. Більше того, керуючий партнер ЮФ UNK Partners Дмитро Йовдій відзначає, що юристам платників доводитися боротися не стільки з податковою, скільки з самим судом.
Щоправда, Р.Рачинський також стверджує: оскільки мова йде про державні кошти, то органи контролю і надалі оспорюватимуть рішення судів на користь платників аж до останньої інстанції. Крім того, він повідомив, що Міндоходів підготувало концепцію застосування податкового компромісу і медіації. Якщо документ схвалять, то, можливо, вже у наступному році він буде відображений у законі. Так, планується доповнити ПК низкою положень стосовно того, що як платник, так і орган контролю зможуть ініціювати проведення медіації, результати якої можуть бути оформлені в податковому компромісі. Інформацію, отриману у процесі медіації, не можна буде використовувати у кримінальному провадженні, а також для донарахування грошових зобов’язань платника.
Передбачається, що орган контролю зі свого боку відмовляється від стягнення нарахованого штрафу в повному розмірі, а платник у свою чергу зобов’язується сплатити компромісну суму до бюджету. «Враховуючи кількість податкових спорів, що перебувають зараз на розгляді в судах, ця процедура може істотно поліпшити стан справ справ», — резюмує Р.Рачинський.
Спори з АМК
Антимонопольний комітет продовжує нараховувати величезні штрафи, однак чи варто судитися з регулятором? Радник ЮФ Sayenko Kharenko Дмитро Тараник вважає, що «краще вкласти всі зусилля у процес доведення своєї позиції комітету в порядку розгляду справи регулятором».
Так, після рекордного штрафу в 400 млн грн., накладеного на учасників меблевої асоціації, деякі все ж таки вирішили судитися. Але проблема в спорах з АМК полягає в тому, що суди розглядають справи за процедурою, а не по суті, аргументуючи це тим, що є спеціальний орган, який займається розрахунком долий на ринку, визначенням монопольного становища тощо, і втручатися в його компетенцію суд не збирається, відзначає Д.Тараник. Відповідно, всі суди, які умовно були виграні (зменшені штрафи), залишили рішення по суті без змін, АМК зобов’язаний був тільки перерахувати розмір штрафів.
Негативна тенденція полягає, на думку Д.Тараника, в тому, що в АМК зараз накопичилася велика практика таких залишених без змін рішень, з якими компанії погодилися. І вже зараз комітет закладає в рішення щодо ритейлу обгрунтування розміру штрафу приблизно таке формулювання: «приблизно було підраховано збитки, завдані споживачам». А це означає, пояснює Д.Тараник, що, якщо раніше компанії, які оспорювали рішення АМК в суді, зменшили свій штраф у 100 разів, то в недалекому майбутньому він може бути зменшений удвічі — утричі.
«Якщо ж вибирати, до якого суду йти — господарського або адміністративного, то тепер особливої різниці немає. Кілька років тому я порадив би звертатися до адміністративного, оскільки тоді вони робили спроби розглядати справи по суті», — відзначає юрист.
Корпоративні спори
Експерт Центру комерційного права Юрій Попов стверджує, що в наступному році велику увагу слід приділити інтересам міноритаріїв і мажоритаріїв. Зокрема, значним операціям і праву вимагати викуп акцій тим міноритарієм, який голосував проти видання загальними зборами менеджменту так званого карт-бланшу на низку дій протягом року.
Ситуація в цьому випадку ускладнюється тим, що вищі судові інстанції дотримуються щодо зазначеного питання такої позиції: «... прийняття загальними зборами акціонерів рішення про попереднє схвалення значних операцій, які можуть ним здійснюватися протягом року, означає тільки згоду на можливість здійснення значних операцій в майбутньому. І це не має наслідком реальне настання юридичного факту, з яким закон пов’язує виникнення в АТ обов’язку здійснити викуп акцій в акціонера» (мається на увазі № 07/5026/796/2012 Господарського суду Черкаської області, переглядаючи ухвалу касаційної інстанції в якій, ВС вказав це положення).
На думку Ю.Попова, позиція суду суперечить меті закону.
У свою чергу керівник відділу корпоративної практики ЮФ «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Юлія Кільчинська визначає такі проблемні моменти:
— застосування строків позовної давності для визнання недійсними рішень загальних зборів (у чинному законодавстві немає строків для товариств з обмеженою відповідальністю);
— деякі питання підсудності, пов’язані із спадкуванням.
Можливо, у 2014 р. низку цих проблем буде вирішено завдяки прийняттю законів, зокрема закону про ТОВ.
Матеріали за темою
Корпоративні юристи зібрались на конференції
18.04.2024
ААУ запрошує на II Антикорупційний форум
11.04.2024
АПУ запрошує на VII Конференцію з IT-права
05.04.2024
Адвокатів збирають на кримінальний форум
20.11.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!