Суд визнав, що декларація про незалежність превалює над конституцією
Конституційний суд Молдови ухвалив рішення, яке вже назвали історичним. Він визнав, що державною мовою є не молдавська мова, як це записано в основному законі, а румунська. Критики вважають, що аргументація суду може бути використана для того, щоб узагалі поставити під сумнів молдавську державність.
«Лімба матерне»
Статус молдавської мови давно є предметом спору, проте він має швидше політичний, ніж лінгвістичний характер. Мова — один з важливих аргументів у протистоянні двох концепцій — молдовенізму (відстоювання самостійності молдавської держави, етносу й мови) й уніонізму (яка передбачає, що Молдова — частина Румунії й населяють її румуни, котрі говорять румунською). На думку прихильників першої, конституційний статус молдавської мови сприяє збереженню самобутності молдавського народу й самостійності держави. Ті ж, хто відмовляє Молдові у власній мові, часто заперечують існування і молдавського етносу, і держави. Прихильники останньої точки зору в цей час представлені у владі, проте основна частина населення до уніоністських гасел ставиться без особливого ентузіазму.
У ході останнього перепису населення, що проводився в 2004 році (Придністров’я в цьому перепису не брало участі), більшість жителів країни — близько 75% — назвали себе молдаванами і всього 2% — румунами. При цьому молдавську мову назвали рідною («лімба матерне») приблизно 60%, а румунську — близько 16% населення.
Більшість сучасних лінгвістів не виокремлюють молдавської мови, вважаючи її одним із діалектів румунської. Як державна в конституції країни вказана «молдавська мова, що функціонує на основі латинської графіки», проте фактично вона ідентична літературній румунській мові.
До того ж румунізації Молдови сприяло активне роздавання місцевим жителям румунських паспортів (молдавське законодавство допускає подвійне громадянство). За наявними даними, з 1991-го до 2012 року від Молдови надійшло близько 400 тис. таких заявок, більшість із них — близько 320 тис. — були задоволені. У парламенті Румунії пропонували поширити її громадянство взагалі на все молдавське населення, проте до ухвалення відповідного закону справа не дійшла. Ймовірно, в Бухаресті врахували побоювання ЄС із цього приводу.
«Плоди підлої ідеології»
Офіційно перейменувати державну мову на румунську місцеві політики намагаються вже давно. Успішним було звернення до Конституційного суду Молдови. Навесні і восени цього року туди надійшли запити від депутатів Ліберальної, а також Ліберал-Реформаторської партії (друга утворилася в результаті розколу першої).
Суд поцікавився думкою президента Молдови Ніколае Тімофті, а також місцевої академії наук. Президент відповів, що «наукова назва мови зрозуміла» і що вона «залишається проблемою політичного характеру». Раніше глава республіки заявляв, що жителі Молдови говорять румунською, але через згадку в конституції молдавської мови змушені «жити, спираючись на брехню». Він також додав, що «румунська нація організована в дві держави — Румунію і Республіку Молдову» — і що в останній у цей час «пожинають плоди підлої ідеології, яка поширювалася впродовж десятиліть і грунтувалася на концепції двох націй, двох мов».
У свою чергу академія наук відповіла суду, що державною мовою країни повинна бути названа румунська. При цьому допустила, що «молдавська мова із ст.13 Конституції» може бути прирівняна до румунської.
Суд врешті-решт вимоги депутатів підтримав. У КС вирішили, що Декларація про незалежність Молдови, прийнята в 1991 році (у ній згадується постанова парламенту 1989 року про державний статус румунської мови), важливіша за основний закон, де згадана молдавська мова. «Декларація про незалежність є невід’ємною частиною конституції. У разі розбіжностей текст декларації превалює», — заявив голова КС Олександр Тенасе.
Агентство Omega відзначає, що більшість членів КС Молдови (четверо з шести), у тому числі і його голова, мають румунське громадянство.
Використана судом аргументація сама по собі викликає побоювання в деяких експертів. КС фактично визнав, що верховним законом країни є не конституція, а декларація про незалежність, яка, на думку деяких експертів, є «документом емоційним і політичним, наповненим історико-міфологічними конструкціями». У ній, зокрема, йде мова про радянську окупацію Молдови, а також про те, що «акти розчленування національної території 1775 і 1812 років (мирні угоди, в результаті яких Бессарабія відійшла до Російської імперії. — Прим. Лента.ру) суперечать історичному й національному праву». Гіпотетично, як вважає Moldnews, суд тепер може скасувати саму незалежність і повернути країну Румунії.
Румунська меншина Молдови радісно зустріла рішення КС.
Матеріали за темою
Якщо хочеш на держслужбу, знання мови доведеться сертифікувати
в„–41 (1547), 09.10—20.10.2021
Підтвердити рівень знань української можна буде посвідченням, бо за нього заплачено — проект
в„–40 (1546), 02.10—08.10.2021
Закон про мову визнано конституційним
14.07.2021
Заборона на використання іншої мови, крім державної, є формою дискримінації
в„–6 (1512), 06.02—12.02.2021
Заборона використовувати мови нацменшин під час виборів не порушує конвенції — ЄСПЛ
в„–1-2 (1507-1508), 01.01—15.01.2021
Чому у кав’ярнях не будуть варити кофе: штрафи за порушення мовного закону
в„–3-4 (1509-1510), 16.01—29.01.2021
Закон про державну мову хочуть скасувати
10.12.2019
Кабмін змусять оприлюднити те, що ні сказати, ні пером описати
в„–26 (1428), 06.07—12.07.2019
Рішення КС щодо конституційності мовного закону
в„–10 (1360), 10.03—16.03.2018
КС визнав неконституційним мовний закон
28.02.2018
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!