Російську поліцію залишать без гуманізму і гласності, але зобов’яжуть вибачатися
На спеціально створеному сайті з’явився найбільш очікуваний у Росії законопроект стосовно діяльності правоохоронних органів. За день до цього президент РФ Дмитро Медведєв зробив сенсаційну заяву про перейменування міліції в поліцію, тому назві нового закону — «Про полі¬цію» — ніхто не здивувався.
Проте однією назвою справа не обмежилася — незважаючи на схожість старого і нового законів, у винесеному на загальне обговорення документі багато нововведень.
Яка ж концепція цього проекту і чим він принципово відрізняється від старого закону «Про міліцію»?
Ширше коло завдань
У законі про поліцію стало більше розділів (11 проти 8) і статей (57 проти 40). Він більший, ширший і до¬кладніший за свого «попередника» — закон про мілі¬цію часто критикували за сухість форм і розпливчатість формулювань. Крім того, в законі про поліцію простежується спроба гуманізації правоохоронного законодавства — те, чого наполегливо вимагала громадськість після торішнього піку міліційного свавілля відносно громадян.
На відміну від чинного акта, згідно з яким міліція ділиться на кримінальну і громадської безпеки, в новому законі ця диференціація відсутня — в разі ухвалення даного документа в країні з’явиться монолітна поліцейська структура. Завдання поліції (в новому варіанті — «Основні напрями діяльності поліції») розширилися, хоча те, що в старому законі йшло під першим пунктом (гарантування безпеки особи), в новому відсутнє.
Зате з’явилися такі завдання, як розшук осіб і викраденого майна; контроль за обігом зброї; охорона майна та об’єктів за договорами та інше. Внесено до нового документа і пункт про надання допомоги громадянам, державним органам, громадським об’єд¬нанням і організаціям у захисті їхніх прав і законних інтересів. Втім, він ніяк не пояснюється, що дає можливість двоякого трактування.
У чинному законі, який був прийнятий ще в 1991 ро¬ці, принципи діяльності міліції регламентуються лише невеликою статтею в розділі «Загальні положення». У новому ж законі принципи роботи поліції виділені в цілий розділ, що можна вважати головним «громовідводом» громад¬ської думки — саме тут розписані такі поняття, як дотримання прав і свобод громадян, законність, безсторонність, публічність та інші.
Мета не виправдовує засобів
Цікаво, що зі старого закону були виключені слова «гуманізм» і «гласність», які здаються сьогодні ана¬хронізмами, але на момент його ухвалення були не менш важливими, ніж сьогодні — дотримання прав і свобод громадян. За іде¬єю, дотримання цих прав прописане в ст.5 законопроекту, проте й тут формулювання досить роз¬пливчаті. Зокрема, в документі йдеться, що «діяль¬ність поліції, котра обмежує права і свободи громадян, негайно припиняється, якщо досягнута законна мета або з’ясувалося, що вона не може чи не повинна досягатися таким чином». Механізм «з’ясування» при цьому не вказаний.
Та сама проблема і з абсолютно новою статтею про забезпечення суспільної довіри і підтримки громадян. Мабуть, для роз’яснення цього пункту знадобиться написання нової інструкції для співробітників поліції, які безпосередньо стикаються з громадянами, підтримкою котрих, за ідеєю, вони повинні заручитися. Ще одне незвичайне формулювання криється в пункті, згідно з яким «поліція повинна прагнути, щоб дії її співробітників, при всій своїй суворості і рішучості, були обгрунтованими і зрозумілими для громадян».
У новому законі вперше передбачається створення суспільних рад, які будуть посередниками між громадянами і поліцейськими, проте діяльність рад, судячи з усього, буде дуже обмежена. Приводом для цього може стати протиріч¬чя, закладене в новому законі: згідно з іншою статтею «співробітник поліції при здійсненні службової діяльності не може бути зв’язаний рішеннями політичних партій, громадських і релігійних об’єднань». Зате з’явився пункт про те, що співробітник поліції вибачатиметься перед громадянином, чиї права і свободи були ним порушені.
Не помічаючи перешкод
Особливий інтерес ви¬кликає розд.3 закону, в якому йдеться про права і обов’язки поліції. У ньому, зокрема, прописано право поліцейських «звертатися до груп людей, які перебувають у громадських міс¬цях, з вимогою розійтися або перейти в інше місце, якщо скупчення людей створює загрозу життю і здоров’ю громадян, об’¬єктам власності, порушує нормальну роботу організацій, порядок руху транспорту і пішоходів».
Крім того, поліцейські зможуть на годину обмежувати свободу пересування громадян на вулицях і в ін¬ших громадських місцях для перевірки документів та отримання пояснень на місці.
В окремий розділ виділено також ужиття поліцією «окремих заходів державного примусу». До них належать затримання, проникнення в житлові приміщення, а також формування і ведення банків даних про громадян (останнього, до речі, в старому законі не було передбачено). Проникнення в житлові приміщення регламентувалося і попереднім законом, проте тепер це буде прописано набагато ширше.
Зокрема, поліцейські зможуть безперешкодно входити в будь-який час доби в житлові й інші приміщення громадян, «з пошкодженням, якщо в цьому є необхідність, замикаючих пристроїв, елементів і конструкцій, що заважають входу». Про права громадян при цьому також не забули: перш ніж увійти до житлового приміщення, поліцейські повинні повідомити громадян, що перебувають там, про підстави входження, а побачивши усередині «факти приватного життя», вони зобов’язані не розголошувати їх.
Бити — акуратно, стріляти — за спробу
Багато нового і в розділі про використання полі¬цейськими фізичної сили і спецзасобів. Особливої уваги заслуговує прописана заборона на їх застосування. Так, не дозволяється «завдавати людині уда¬рів гумовою палицею по голові, шиї і ключичній області, животі, статевим органам, в область проекції серця, а також багато разів завдавати ударів в одне й те саме місце», застосовувати наручники, якщо вони завідомо спричиняють ті¬лес¬ні ушкодження, а також використовувати водомети при температурі нижче 0°С.
При цьому умови й межі застосування фізичної си¬ли, спеціальних засобів і вогнепальної зброї, виділені в старому законі в окрему статтю, в новому відсутні. Зате в ньому полі¬цейським буде дозволено використовувати вогнепальну зброю для затримання особи, яка «створює безпосередню загрозу заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю або смерті» (у чинному законі ця особа мала бути захопленою при скоєн¬ні тяжкого злочину проти життя, здоров’я і власності).
Крім того, використовувати табельний пістолет можна буде за відмову здати вогнепальну зброю, вибуховий пристрій і отруйні речовини. Поліцейським буде також дозволено стрі¬ляти на поразку, якщо при затриманні людина спробує «скоротити вказану співробітником поліції від¬стань або дістати щось з одягу без команди співробітника поліції».
Поліцейський завжди має рацію
До самих співробітників поліції увага в новому законі не менш пильна. Щоб потрапити на службу, кандидат не повинен мати судимості (навіть погашеної), йому доведеться знайти поручителя, пройти психофізіологічні дослідження, тестування на алкогольну, наркотичну й іншу токсичну залежність. На відміну від міліціонерів, поліцейським буде заборонено «допускати публічні вислови, припущення й оцінки, зокрема в ЗМІ, відносно діяльності державних органів та їх ке¬рівників».
Одним з найбільш суперечливих нововведень є запровадження такого поняття, як «презумпція законності діяльності полі¬цейських»: «вимоги спів¬робітника поліції, звернені до громадян і посадових осіб, та їхні дії вважаються законними доти, доки в передбаченому законом порядку не буде встановлено інше».
За вихідні, які минули з моменту розміщення закону в Інтернеті, користувачі Рунета залишили понад 2000 коментарів до нього. Як очікується, після завершення обговорення (це відбудеться 15 вересня) буде підготовлена доповідь за коментарями, яку також викладуть у мережі, щоб вона була доступна для обговорення. Який відсоток зауважень громадян буде враховано, стане зрозуміло до 1 січня, коли закон вступить у силу.
Ярослав ЗАГОРЕЦЬ
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!