Облава на піратів

Доки готується закон про блокування сайтів з неліцензійним контентом, телекомпанії розробляють власні методи боротьби з ним

Держава та приватний сектор ведуть одночасний наступ на інтернет-ресурси, що розміщують піратські відеофайли. Хоча в медіа-компаніях і не проти блокування «ворожих» сайтів, їх менеджери намагаються домовлятись із порушниками авторських прав по-хорошому. У тому числі безкоштовно віддаючи в користування власні програми.

Зробити по закону

Державна служба інтелектуальної власності підготувала проект «Про захист авторських і суміжних прав в Інтернеті», який передбачає можливість блокування доступу до незаконно розміщеного файлу або й усього ресурсу. Особливості цієї ініціативи, а також інші методи боротьби з медіа-піратством експерти обговорили під час круглого столу, організованого Інформаційним агентством «Лігабізнесінформ».

Загалом проект уже змінювали 10 разів, і тому не виключено, що це остаточний варіант. Крім того, документ має бути проголосований у парламенті.

Наразі ж, як повідомив президент холдингу Internet Invest Group Олександр Ольшанський, відповідно до ініціативи правовласник зможе звертатися до хостинг-провайдера, на потужностях якого розміщено сайт із піратським контентом. Після цього провайдер має повідомити ресурс про те, що той порушує авторські права. Якщо ж знайти порушника не вдасться, провайдер заблокує сайт.

Передбачено в проекті й таку ситуацію, коли порушник заявить про те, що в нього є повне право використовувати певне відео чи музичний файл, у такому разі провайдер не втручатиметься в конфлікт, а сторони будуть змушені вирішувати спір самостійно. Як варіант — у суді.

У разі ж якщо провайдер усе ж заблокує ресурс, а після цього з’явиться власник сайту, правовласнику доведеться звертатися до суду для того, щоб той виніс ухвалу про продовження блокування ресурсу. В іншому разі доступ до сайту буде відновлений.

Якщо такий варіант закону буде ухвалено, переконаний голова Української антипіратської асоціації Володимир Ілінг, то він суттєво спростить видалення контенту, неправомірно розміщеного в Інтернеті.

Готуючи зміни, у ДСІВ могли використати досвід сусідів — нещодавно більш активно боротись із піратством почала Росія. Однак законодавчі зміни не в повній мірі виправдали сподівання правовласників.

Зокрема, виникають труднощі під час захисту своїх прав, відзначив керівник компанії Star Media Павло Туринін. «Ми не просто подаємо скаргу на ресурс, ми маємо нотаріально завірити право на твір, а це задоволення не з дешевих. Крім цього, ми не завжди можемо визначити власника ресурсу. Доки ми збираємо документи щодо однієї адреси, ресурс переїжджає на іншу», — розповів керівник компанії. Тому в Росії вже працюють над новими змінами до законодавства для того, щоб воно діяло ефективніше.

Пряник замість батога

Тим часом вітчизняні компанії розробляють власні методи боротьби з нелегальним контентом. Так, улітку цього року чотири найбільші медіакомпанії нашої країни — Inter Media Group, «1+1 Медіа», «Медіа група Україна» та StarLightMedia підготували ініціативу «Чисте небо».

Відповідно до неї інтернет-ресурси, які бажають показувати програми, що виготовляються цими медіа­групами, мають змогу отримувати їх абсолютно безкоштовно, але зобов’язані встановити розроблений ними плеєр. При цьому рекламу під час перегляду розміщуватимуть самі правовласники. Таким чином, якщо користувач Інтернету побачить рекламний ролик — гроші від його показу отримає телеканал, доходи ж від усієї іншої реклами на сайті належатимуть самому порталу. Щоправда, медіакомпанії вимагають від порталів, з якими співпрацюють, прибрати весь нелегально розміщений контент, права на який належать будь-кому з них, і тільки після цього надають своє відео.

Як відзначила директор з розвитку StarLightMedia Ірина Андрющенко, рік тому в Інтернеті лише 15% від переглядів відео українських телеканалів припадало на легально розміщений контент. Нині ж ситуація почала змінюватися — цей показник подвоївся.

Особливо автори ініціативи пишаються успішною роботою серед спортивних сайтів — найчастіше відвідувані вже долучилися до проекту й тепер отримують огляди футбольних матчів через 15 хв. після їх завершення.

Досвідом компанії Google у боротьбі з піратством поділився директор з партнерських програм YouTube у Східній Європі Юрій Хазанов. Відповідно до їхніх правил будь-який правовласник може відправити відповідне повідомлення з вимогою видалити контент. «З роками все більше правовласників працюють з нами. Тобто йдуть не до держави чи в суд, а до нас», — наголошує Ю.Хазанов.

Розробив Google й інші засоби захисту авторських прав. Власники фільмів чи програм можуть відправити їх копії YouTube, він їх обробить і, коли хтось із користувачів спробує викласти такий самий файл, не дозволить цього зробити. Цим інструментом активно користуються музичні компанії, які можуть бути певні, що, коли вони розмістять відеокліп виконавця, більше цього ніхто зробити не зможе.

Свої рецепти боротьби з нелегальним розміщенням контенту є й у гендиректора телеканалів М1 і М2 Валентина Коваля: він відмовляє в медіапідтримці тим музикантам, партнерами концертів яких є піратські сайти.

У тому, що вітчизняні медіакомпанії обрали правильний шлях боротьби з піратством, переконаний О.Ольшанський. «Ідея в тому, щоб не побороти піратство, а витіснити його. Жодного надскладного завдання в цьому немає», — наголосив він. Щоправда, експерт переконаний, що наразі телеканали ще недостатньо активно спів­працюють із провайдерами, зокрема у сфері ІР-телебачення.

Однією з основних причин поширення інтернет-піратства в нашій країні часто називають відсутність легального й водночас доступного контенту. При цьому доступний він має бути не лише з фінансового погляду — в користувача не має виникати проблем з його пошуком. Тільки після цього можна буде говорити про витіснення піратів з ринку.

Пряма мова

— Мені часто ставлять запитання: скільки ми подали позовів, скільки справ виграли, скільки відсудили грошей? Ніхто не ставить собі за мету побити рекорд за кількістю судових засідань на рік. Суд — це найостанніший метод, який ми застосовуємо, якщо вже ніяк не вдалося домовитися.

Мені легко відповісти на запитання, скільки виграно судових спорів: скільки подали позовів, стільки й виграли. Але подали небагато, і це не говорить про те, що в нас законодавчо слабка позиція. Це говорить лише про те, що це — не наша мета. Цей механізм ми змушені використовувати, тільки коли наш партнер уперто тримається своїх помилкових поглядів і домовлятися не бажає.

— У Росії прийнято закон про захист авторського права, дія якого поширюється на аудіовізуальну продукцію. Із серпня вже було подано низку позовів відносно піратських ресурсів. У цілому в країні подано близько 300 заяв. І з кожним днем їх кількість зростає — досвід переймається, і далі йде по налагодженому.

Проте ми здійснюємо не тільки судові розгляди, а й пошук нелегального контенту та намагаємося домовитися. Багатьом піратам пропонуємо інтегрувати в плеєр YouTube і стежимо, щоб контент ішов без змін. І лише в тому випадку, коли ресурс відмовляється видаляти нелегальний контент, подаємо до суду.