Фахівці радять відмовитися від застосування цивільно-правових норм при вирішенні податкових спорів
Круглий стіл об’єднав суддів адміністративних судів, представників податкових органів та науковців. Учасники заходу обговорили проблеми, що виникають під час розгляду позовів про внесення змін до податкового обліку, а також наголосили на відмінностях процесуальних наслідків у разі закриття провадження у справі та при відмові в задоволенні позову.
Метою заходу, організованого Вищим адміністративним судом на базі Севастопольського апеляційного адміністративного суду, став перш за все обмін думками та досвідом. У вступному слові голова СААС Юрій Шеренін акцентував увагу на актуальності обраної теми та висловив переконання в корисності та результативності проведення круглого столу.
Під час обговорення теми заходу секретар четвертої судової палати ВАС Олександр Нечитайло звернув увагу учасників круглого столу на постанову ВС від 10.09.2013, де найвища судова інстанція визначилась із критеріями стосовно акта перевірки. Зокрема, ВС зазначив, що цей документ
не є предметом судового розгляду, оскільки є носієм доказової інформації та не тягне за собою певних правових наслідків. Отже, він повинен досліджуватися в судовому процесі як один з доказів у справі та піддаватися відповідній правовій оцінці. Крім того, доповідач зауважив, що зміст постанови дає підстави стверджувати, що за відсутності предмету спору дії посадових осіб податкового органу чи акт перевірки не тягнуть за собою ніяких правових наслідків, тому судам слід відмовляти в задоволенні таких позовів (повний текст постанови див. №43/2013 «ЗіБ». — Прим. ред.).
Суддя ВАС Олексій Муравйов у своїй доповіді акцентував увагу на проблемних аспектах доказування в судовій справі, зокрема в позовах щодо внесення змін до даних податкового обліку. Суддя зупинився на деяких процесуальних зауваженнях у справах. Так, за його твердженням, подекуди суди погоджуються з доводами податкового органу, посилаючись у рішеннях на інформацію, яка зазначається в актах перевірок. Однак самі документи до матеріалів справ не долучають, що є процесуальною помилкою. Доповідач наголосив, що судам потрібно самостійно досліджувати такі матеріали, а всі письмові докази долучати до справи у вигляді копій, надаючи їм належну правову оцінку.
Як інший приклад недотримання судом норм процесуального права наведена справа, коли на обгрунтування безпідставності проведення перевірки сторона посилалась на те, що її проведено на виконання постанови слідчого. Однак така постанова в матеріалах справи відсутня, податковим органом суду не надавалась, судом не витребовувалась, хоча є документом, що містить відомості, які мають значення для справи.
Також О.Нечитайло висвітлив питання прерогативи застосування податкового законодавства під час вирішення судових спорів. Він переконаний, що суди повинні повністю відмовитися від застосування цивільно-правових норм як підстави для нарахування грошового зобов’язання, бо «податкове законодавство є тією зброєю, якої достатньо для руйнування будь-яких незаконних схем з оподаткування». Доповідач звернув увагу на необхідність вимагання від податкових органів надання суду детальних розрахунків усіх податкових зобов’язань. У разі невиконання таких вимог суддя вважає доцільним викликати в засідання як свідків ревізорів, які безпосередньо здійснювали донарахування.
Заключна частина круглого столу була присвячена проблемам податкових правовідносин. Заступник начальника відділу забезпечення роботи четвертої судової палати ВАС Антон Паляничко у своїй доповіді дав рекомендації щодо найбільш складних питань правозастосування.
На завершення заходу Ю.Шеренін висловив сподівання, що запропоновані в ході спілкування пропозиції та рекомендації сприятимуть формуванню єдиної судової практики та підвищенню якості судочинства.
Пряма мова
Юрій ШЕРЕНІН, голова Севастопольського апеляційного адміністративного суду:
— Податковий кодекс залишається одним з найбільш обговорюваних кодифікованих законів України. З одного боку, об’єднавши в собі низку законів, кодекс деяким чином упорядкував податкове законодавство. З іншого боку, застосування норм ПК при вирішенні судових спорів ускладнюється проблемами, що виникають. Тому проведення Вищим адмінсудом заходів у рамках надання методичної допомоги набуває пріоритетного значення. І це вже третя така зустріч після набрання кодексом чинності.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!