Підпис невідомого автора

Суддю хочуть покарати за рішення у справі, яку вона, можливо, навіть не розглядала

Вища рада юстиції вивчила пропозицію про звільнення судді, яка нібито винесла неправосудне рішення. Разом з тим, за словами самої законниці, справи вона не слухала, а її підпис під вердиктом підроблено.

Розширене обвинувачення

Ще місяць тому ВРЮ вирішила внести подання про звільнення за порушення присяги судді Рівненського райсуду Рівненської області Наталі Кушнір. Як повідомляв «ЗіБ», причиною такого кроку стало кілька винесених у 2008 р. рішень, якими було визнано дійсними угоди купівлі-продажу земельних паїв. Згодом вердикти скасувала апеляційна інстанція.

«Факт прийняття суддею необгрунтованих, незаконних рішень є достовірним. Установлено низку порушень, які викликають серйозний сумнів у об’єктивності, чесності та справедливості судді», — наголошував член ВРЮ Сергій Сафулько, який власне і вніс пропозицію про звільнення.

Проте під час перевірки скарг на Н.Кушнір С.Сафулько виявив факти, які вказували на те, що, можливо, ухвалюючи подібне рішення, присягу порушила ще одна представниця того ж суду — Лариса Остапчук. Щоправда, питання виявилося досить заплутаним і навіть з кримінальним відтінком. Чи дійсно служителька Феміди заслуговує звільнення? Члени Ради намагалися це з’ясувати 19 листопада, під час засідання секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад.

«У липні 2008 р. Л.Остапчук в одній зі справ, яка стосувалася визнання дійсною угоди купівлі-продажу земельної ділянки, прийняла рішення про визнання угоди дійсною і зобов’язала землевпорядні органи зареєструвати цей договір та видати документи, які підтверджують право власності», — пояснив суть претензій до законниці С.Сафулько. При цьому він зазначив, що було встановлено обставини, які дають підстави для сумнівів у сумлінності судді, а тому пояснити винесене рішення самою лише нестабільністю судової практики не можна.

За словами члена ВРЮ, судового розгляду як такого не було — замість цього майже відразу після надходження справи з’явилося необхідне для сторін рішення. Ще більше ситуацію ускладнювало те, що позивачем у справі була... матір Н.Кушнір.

Автограф на експертизі

«Я цієї справи не слухала й рішення не підписувала», — наголосила Л.Остап­чук, коли їй дали слово. За словами законниці, вона дізналася про те, що в її розпорядженні нібито була така справа, лише тоді, коли з’явилась інформація про апеляцію. Після цього Л.Остапчук намагалася з’ясувати, що це за справа та хто її насправді розглядав. У канцелярії суду звернули увагу на те, що подібні справи були в Н.Кушнір, а також помітили, що позивачка — її матір.

За словами Л.Остапчук, Н.Кушнір визнала, що така справа дійсно є й лежить у неї. Після цього Л.Остапчук повідомила колезі, що оскільки справу не розглядала, то й підпису ставити не буде.

Проте, за словами С.Сафулька, підписи служительки феміди стоять під ухвалою про відкриття провадження у справі, протоколом судового засідання й, що найважливіше, рішенням про задоволення позову. Те, що ці підписи належать Л.Остапчук, підтвердила судова почеркознавча експертиза.

Разом з тим сама законниця наголосила, що рішення та інші процесуальні документи підписувала не вона. Можливо, підпис вона залишила тільки в журналі про отримання цивільної справи в канцелярії, але випадково, одержуючи одночасно цілу низку справ.

Сумніви, за словами Л.Остапчук, викликає й проведена експертиза. Вона спілкувалася з фахівцями, які сказали, що зробити категоричний висновок про те, чи належить підпис їй, неможливо. Сама ж законниця цілковито переконана, що ті документи не завіряла. Через можливе підроблення судового рішення було навіть відкрито кримінальну справу.

Ще один доказ можливого порушення присяги — слова Н.Кушнір, подання про звільнення якої вже передано до парламенту. Свого часу, даючи пояснення на засіданні ВРЮ, вона зазначала, що передала Л.Остапчук флешку з набором усіх процесуальних документів у цій справі. А рішення вже нібито ухвалювала остання.

У свою чергу Л.Остапчук наголосила, що не лише не отримувала від колеги цих матеріалів, а й флешками почала користуватися тільки кілька років тому. Натомість мова йде про події 2008 р. До того ж, відзначила законниця, стиль, в якому викладено рішення, — не її, але практично ідентичний тому, що можна побачити у справах Н.Кушнір.

Водночас від звинувачення будь-кого в підробленні свого підпису Л.Остап­чук утрималася. Можливо, про те, як з’явився той автограф, згодом зможуть розповісти правоохоронці.

Остаточного вердикту з приводу пропозиції про звільнення законниці члени ВРЮ ще не винесли. Рішення має бути ухвалено на найближчому засіданні Ради. Щоправда, Л.Остапчук уже подала заяву про відставку. «Чи свідомо ви її подавали і чи не будете заперечувати, якщо ми будемо її розглядати?» — про всяк випадок поцікавився голова ВРЮ Олександр Лавринович. Суддя відповіла, що її моральні принципи не дозволяють залишатися в суді після розголосу, тому вона бажає піти у відставку за будь-яких обставин.