Енергодарський міський суд Запорізької області змушений розглядати справи, в яких обвинувачені тримаються під вартою, лише тричі на тиждень
У запропонованій частині узагальнення — продовження аналізу причин недотримання судами розумних строків розгляду кримінальних справ. Зокрема, акцентовано увагу на таких чинниках, як неявка учасників провадження та невиконання постанов про їх примусовий привід, а також неналежна організація роботи Державної пенітенціарної служби. Нагадаємо, Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ здійснено узагальнення практики судів першої та апеляційної інстанцій у справах стосовно осіб, яких тримають під вартою та судове провадження щодо яких триває понад 6 місяців.
Перешкода своєчасності
Серед вагомих причин затримок у розгляді кримінальних справ (проваджень), в яких обвинувачені тримаються під вартою понад 6 місяців, — неявка в судові засідання свідків та/або потерпілих і невиконання постанов суду про примусовий привід учасників провадження (свідків, потерпілих). Крім цього, органи внутрішніх справ у більшості випадків не повідомляють суди про розшукові дії щодо осіб, стосовно яких судом застосовано привід.
Найбільш поширеною причиною відкладення розгляду справи є неявка в судове засідання свідків. Відповідно до ст.292 Кримінально-процесуального кодексу 1960 р. у випадку неявки викликаних свідків суд вислуховує думку учасників процесу про можливість розгляду справи і виносить ухвалу (постанову) про подальший розгляд справи або відкладення її розгляду. При цьому суд уживає заходів щодо примусового приводу свідків.
У всіх без винятку областях це є найбільш поширеною причиною відкладення судового розгляду. Найчастіше не з’являються до суду свідки та потерпілі в багатоепізодних справах з великою кількістю обвинувачених та інших учасників судового розгляду. При цьому під час розгляду кримінальних справ судам слід з’ясовувати причини неявки в судове засідання потерпілих і свідків. Показання зазначених осіб і підсудних, отримані під час проведення досудового слідства, можуть оголошуватися лише у випадках, передбачених стст.301, 306 КПК 1960 р. Оголошення показань свідка, якого не було викликано до суду, є недопустимим. Відповідно до ч.2 ст.70 та ч.3 ст.72 КПК 1960 р. привід через органи внутрішніх справ здійснюється в тому разі, коли свідок чи потерпілий не з’явився без поважної причини. Водночас суди не завжди з’ясовують причини неявки в судове засідання свідків та потерпілих і не вживають заходів, передбачених стст.70, 72 КПК 1960 р. (привід, накладення на свідка грошового стягнення), нечасто вирішують питання щодо відповідальності цих осіб за прояв неповаги до суду (ст.1853 Кодексу про адміністративні правопорушення).
Трапляються випадки нераціонального використання суддями процесуальних можливостей для оптимального в часі розгляду справи. Зокрема, судді лише іноді використовували передбачену ст.2921 КПК 1960 р. можливість при відкладенні розгляду справи допитати свідків, експертів, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, які з’явилися в судове засідання.
Однією з найбільших проблем у цьому контексті є бездіяльність органів внутрішніх справ, що полягає в невиконанні постанов про привід органами МВС (у багатьох випадках таких постанов суд виносить понад 10). Як правило, такі постанови не виконуються, судовий розгляд не забезпечується, а органи МВС не звітують перед судом про проведені заходи щодо виконання постанови про привід. У таких випадках здебільшого суди надсилали до органів внутрішніх справ запити, нагадування про необхідність виконання постанов про привід, які часто залишалися без відповіді. Лише в окремих випадках суд виносив окремі ухвали стосовно вирішення питання щодо бездіяльності органів внутрішніх справ або інформував (у формі листів) з цього приводу органи прокуратури.
Так, у кримінальній справі за обвинуваченням Б.В. в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 Кримінального кодексу (з 5.08.2011 — на розгляді в Ужгородському міськрайонному суді), через неявку свідків та потерпілих судові засідання відкладалися 11 разів. Головуючим у цій справі винесено 9 постанов про примусовий привід, і жодну з них не виконано. Таким чином, справу не розглянуто, а підсудний, з урахуванням строку тримання під вартою на досудовому слідстві, перебуває за гратами понад 2 роки 6 місяців. При цьому осіб, винних у відкладенні судових засідань, жодного разу не було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.1853 КпАП.
В іншому випадку в кримінальній справі за обвинуваченням Б.Т. (під вартою з 10.04.2011) у скоєнні злочинів, передбачених чч.2, 3, 5 ст.191, чч.1, 2 ст.366 КК (надійшла на новий розгляд до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 12.01.2012), розгляд відкладався 18 разів через неявку свідків та потерпілих і невиконання постанов про їх привід. При цьому суд не вживав додаткових заходів для пришвидшення розгляду справи (не винесено окремих ухвал стосовно невиконання органами МВС постанов щодо приводів).
У Личаківському районному суді м.Львова перебуває на розгляді кримінальна справа за обвинуваченням Р.Р. та С.Д. за ч.2 ст.307 КК (під вартою з 26.03.2011). Справа надійшла до суду після апеляційного розгляду 6.11.2012 та призначена до слухання на 30.11.2012. Розгляд справи було двічі відкладено у зв’язку з неявкою захисника, через неявку свідків — 10 разів (винесено дві окремі постанови).
Стабільно низький рівень
У зв’язку з неналежним виконанням або невиконанням органами внутрішніх справ постанов суду про привід з липня 2012 р. Луцьким міськрайонним судом Волинської області не розглянуто справу за обвинуваченням П.С. та інших (тримаються під вартою) в скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.289 КК. Ця справа надійшла до Луцького міськрайонного суду 9.07.2012 після скасування судових рішень ВСС. Через етапування підсудного з місця відбування покарання справу не розглядали 3 місяці — до жовтня 2012 р. Після доставки підсудного розгляд справи відкладався 6 разів у зв’язку з неявкою свідків і потерпілих та невиконанням постанов про примусовий привід, стосовно чого суд виніс дві окремі постанови. Наразі справу не розглянуто через неявку потерпілих і свідків, щодо яких не виконано постанову про примусовий привід. Відомостей про дату обрання підсудному запобіжного заходу немає.
В іншому випадку кримінальна справа за обвинуваченням Я.О. (тримається під вартою) за ч.3 ст.15, ч.1 ст.152, ч.3, ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК надійшла на розгляд до Луцького міськрайонного суду 27.07.2012 і перебуває в провадженні судді дотепер. Розгляд справи відкладався 10 разів, із них 5 разів — через неявку свідків і потерпілих, двічі — через заміну захисників на клопотання підсудного, двічі — через неявку перекладача і захисника. При цьому слід зауважити, що в деяких випадках розгляд справи суддя відкладав на досить тривалий строк. Так, 13.11.2012 судове засідання було відкладено на місяць у зв’язку з викликом перекладача та застосуванням примусових заходів до свідків і потерпілих. У судовому засіданні 13.12.2012 розгляд справи було відкладено на 10.01.2013 у зв’язку із застосуванням примусових заходів до свідків і потерпілих, а потім з аналогічних мотивів — на 11.02.2013 та 2.04.2013. Таким чином, кримінальна справа за обвинуваченням Я.О. перебуває в провадженні суду понад рік, постанову про привід не виконано.
З 14.05.2012 Хмельницьким міськрайонним судом не розглянуто кримінальну справу за обвинуваченням М.І. (тримається під вартою) у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК, через неявку свідків і потерпілих, невиконання органами внутрішніх справ постанов суду про примусовий привід.
Рівень виконання постанов про примусовий привід та судових доручень є стабільно низьким. Непоодинокими є випадки надходження до суду рапортів із зазначенням причин, з яких неможливо забезпечити явку учасників судового процесу, вже після визначеної в постанові дати судового засідання або відсутності таких рапортів. При цьому відповідно до ч.2 ст.25 КПК 1960 р. прокурор зобов’язаний в усіх стадіях кримінального судочинства своєчасно вживати передбачених законом заходів з метою усунення будь-яких порушень закону, хто б останні не вчинив.
Узагальнення дозволяє встановити, що в розгляді справ, у яких судові засідання було відкладено 10 і більше разів через невиконання постанов суду про примусовий привід свідків, типовою є ситуація, коли прокурори, які брали участь у справі, не контролювали виконання постанов суду про привід свідків та не вживали передбачених законом заходів з метою усунення порушень.
Області-«рекордсмени»
Відповідно до ч.1 ст.262 КПК 1960 р. розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов’язковою. Частими є випадки неодноразових відкладень судових засідань у зв’язку з неналежною організацією роботи Державної пенітенціарної служби.
Випадки недоставки в суд підсудних конвойною службою у справах, які перебувають на розгляді судів понад 6 місяців, мають місце практично в усіх областях. Проте системного характеру така причина відкладення судового розгляду набула в Дніпропетровській, Донецькій, Луганський, Миколаївській, Київській областях.
Так, у кримінальній справі, яка надійшла до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області 13.12.2011 та дотепер перебуває на розгляді, загалом проведено 25 засідань, із них 12 разів слухання було відкладено через недоставку підсудного конвойною службою.
На розгляді Заводського районного суду м.Миколаєва з 25.06.2010 перебуває кримінальна справа за обвинуваченням Ч.П. за чч.2, 3 ст.289, ч.3 ст.357 КК, Ш.С. — за чч.2, 3 ст.289, ч.3 ст.357 КК, Л.В. — за чч.2, 3 ст.289, ч.3 ст.357 КК. Чотири рази судове засідання відкладалося через недоставку підсудних конвойною службою. Також у цього самого судді з 11.01.2011 у провадженні перебуває кримінальна справа за обвинуваченням Н.М. за ч.3 ст.187, чч.3, 4 ст.185, ч.2 ст.369, ч.2 ст.393 КК, Ф.В. — за чч.3, 4 ст.185, ч.3 ст.27, ч.3 ст.187 КК, О.О. — за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, КК, К.І. — за ч.3 ст.187 КК, М.В. — за ч.3 ст.187 КК, Б.О. — за ч.3 ст.187 КК.
Слухання цієї кримінальної справи суддя призначає раз на місяць у зв’язку з великою кількістю підсудних, які тримаються під вартою, та з недоставкою в судове засідання підсудного М.В., який перебуває в СІЗО м.Запоріжжя та числиться за Апеляційним судом Херсонської області, підсудний Б.О. числиться за Корабельним районним судом м.Миколаєва, підсудний Ф.В. відбуває покарання в Снігурівській виправній колонії та не етапований до суду. 23.11.2012, 14.12.2012, 14.01.2013, 1.02.2013, 27.02.2013, 22.03.2013 слухання справи не відбулися. Підсудні не були доставлені в судове засідання конвойною службою.
У провадженні Корабельного районного суду м.Миколаєва з 26.10.2010 перебуває кримінальна справа за обвинуваченням І.В. в скоєнні злочинів, передбачених пп.«и, і» ст.93 (у редакції КК 1960 р.), ч.2 ст.15, пп.5, 6, 11, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.125, ч.1 ст.263 КК; П.В. — у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.17, пп.«а, з, и, і» ст.93 (у редакції КК 1960 р.), ст.257, ч.2 ст.15, пп.6, 11, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК; М.О. — у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, пп.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК; Ш.В. — у скоєнні злочинів, передбачених ст.93 пп.«а, г, е, з, и, і» (у редакції КК 1960 р.), ст.257, ч.2 ст.15, пп.6, 11, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.2 ст.393 КК; Ф.В. — у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, пп.6, 11, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК; М.О. — у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.17, ст.94 (у редакції КК 1960 р.), ст.257, ч.2 ст.15, пп.11, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.2, 3 ст.358 КК (усі — під вартою).
У справі було призначено 116 судових засідань, які відкладалися та в яких оголошувалися перерви, зокрема, з таких підстав:
нездійснення доставки до суду підсудного, який тримається під вартою, — 14 разів;
неявка захисника — 14 разів;
неявка та виклик свідків — 5 разів (винесено постанову про привід свідків та зроблено відповідні нагадування щодо необхідності належного її виконання);
неявка народного засідателя — двічі.
Таким чином, кримінальну справу не розглянуто впродовж майже трьох років, 14 разів підсудних не доставлено в судове засідання із СІЗО (немає даних про вжиті суддею заходи реагування), 14 разів не з’явилися захисники (немає даних про вжиті суддею заходи реагування).
У певний день, у певний час
Через незадовільну роботу конвойної служби в багатьох випадках розгляд справи не може бути навіть розпочатий. Зокрема, у провадженні Жовтневого районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області з 16.08.2012 перебуває на розгляді кримінальна справа за обвинуваченням Д.Є. в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.289, ч.2 ст.185 КК. З часу призначення справи до розгляду судове засідання призначалося 14 разів, при цьому підсудного в жодне судове засідання доставлено не було, оскільки він числиться за Інгулецьким районним судом м.Кривий Ріг.
Також у провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва перебуває кримінальна справа за обвинуваченням Г.В. (тримається під вартою) за ч.2 ст.365, ч.1 ст.171 КК, що надійшла до суду 26.12.2011. Слухання справи відкладалося 15 разів, із них:
13 разів у зв’язку з недоставкою підсудного конвоєм;
один раз — у зв’язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті;
один раз — у зв’язку з неявкою прокурора.
Неналежна організація роботи конвойної служби також полягає в тому, що підсудних не завжди доставляють у судове засідання у зазначений день чи час або доставляють із запізненням на кілька годин.
Значна тривалість розгляду кримінальних справ, у яких підсудні тримаються під вартою, зумовлена об’єктивними причинами в Енергодарському міському суді Запорізької області, який змушений розглядати кримінальні справи, в яких підсудні тримаються під вартою, лише у вівторок, середу та четвер, оскільки Кам’янсько-Дніпровський ізолятор тимчасового тримання через відсутність місць цей суд не обслуговує, а підсудних доставляють у судові засідання конвоєм Енергодарського МВ ГУ МВС безпосередньо з Вільнянського слідчого ізолятора й тільки на 13.30, 14.00. Оскільки конвою необхідно доставити підсудних до 19.00 до слідчого ізолятора, судді змушені слухати справи тільки до 17.00.
На розгляді Краснолуцького міського суду Луганської області з 25.11.2011 перебуває кримінальна справа за обвинуваченням К.В. за ч.2 ст.307 КК. Справа — у провадженні судді після скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування. Причинами тривалого розгляду справи є: невиконання постанов суду про привід свідків від 31.01.2013, 22.02.2013 та 20.03.2013, які відбувають покарання в Чорнухинській виправній колонії №23 та Перевальській виправній колонії №15.
Таким чином, органи внутрішніх справ понад 6 місяців не можуть забезпечити явку в судове засідання свідків, які відбувають покарання в установах виконання покарань.
Причини недоставки підсудних у судове засідання пов’язані, як правило, з поломками спецавтомобілів та перевищенням лімітів наповненості ізоляторів тимчасового тримання.
В усіх без винятку областях найбільш поширеною причиною відкладення розгляду кримінальних справ є неявка свідків у судове засідання.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!